YaChudo

Ян Петро Сапіга

Переглядів: 0. Оновлено 14.11.2026.

Ян Петро Сапіга
пол. Jan Piotr Sapieha Редагувати інформацію у Вікіданих
ПсевдоІван Петро Сапіга
Народився1569
Бихів або Могильов
Помер15 жовтня 1611
Москва
ПохованняЛейпалінгісd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаРіч Посполита Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняРіч Посполита
Діяльністьвійськовик, урядник
Галузьаристократія[2], військова справа[2], політика[2] і дипломатія[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдякигетьман Лжедмітрія II
Alma materВільнюський університет (1587) і Падуанський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовпольська[2] і латина[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникДимитріади, Battle of Rakvered, Битва під Білим Каменем, Битва під Кірхольмом і Battle of Kalyazind Редагувати інформацію у Вікіданих
Суспільний станаристократ[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадапосол Сейму Речі Посполитої[3] і Усвяцький старостаd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званняротмістр королівськийd[4][1] і генерал[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
РідСапіги Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоПавло Сапега
МатиГанна Сангушко
У шлюбі зЗофія Вейгер
ДітиАндрій Станіслав, Ян, Зузанна, Софія, Фларіян, Павло Іван
Герб
Герб

Ян Петро Сапіга (пол. Jan Piotr Sapieha; 1569, Бихів або Могильов — 15 жовтня 1611, Москва) — русько-литовський шляхтич, військовий діяч Речі Посполитої. Представник білорусько-литовського роду Сапіг гербу Лис. Активний прибічник Лжедмитрія II. Наприкінці життя — римокатолик за віросповіданням, син київського каштеляна Павла Сапіги, православного за віросповіданням.

Біографія

Син київського каштеляна Павла Сапіги (православний за віросповіданням) та його дружини Ганни Ходкевич.

Навчався у Віленській академії (до 1587), Падуанському університеті. Брав участь у боях із кримськими татарами. 1600 року обраний до сейму від міста Гродно[джерело?].

Брав участь у війні Швеції з Річчю Посполитою (1600–1611), у битві під Кірхгольмом (1605 р.) командував правим флангом військ Речі Посполитої.

У серпні 1608 зі схвалення двоюрідного брата, великого канцлера литовського Лева Сапеги прибув у Тушинський табір Лжедмитрія II[6], у вересні 1608 року разом з полковником Александром Юзефом Лісовським взяв в облогу Троїце-Сергієвий монастир, 12 січня 1610 року був змушений відступити. Після розпаду Тушинського табору перебував з Лжедмитрієм II до його другого походу на Москву.

Був похований, як і заповів, поряд із батьками у православній церкві в дідичному селі Лейпунах (нині Лейпалінгіс, Литва).

Посади, звання

Ротмістр королівський (з 1601[7] чи 1605), староста усвятський (з 1606).[8]

Примітки

Джерела

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).