Ян Лівенс

Ян Лівенс (Ян Лівенс Старший)
нід. Jan Lievens
Автопортрет, бл. 1629/30
Народження	24 жовтня 1607 Лейден, Нідерланди
Смерть	8 червня 1674 (66 років)
	Амстердам, Нідерланди
Національність	нідерландець
Країна	Нідерланди
Жанр	портрети
Навчання	учень Пітера Ластмана
Вчитель	Joris van Schootend
Діяльність	художник, рисувальник, художник-гравер, візуальний митець, офортист
Твори	Saint Mark the Evangelistd
Діти	Jan Andries Lievensd[1]
Роботи в колекції	Музей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Музей Тіссен-Борнемісса, Фінська національна галерея, Музей Ґетті, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Палац витончених мистецтв[2], музей Дордрехтаd, Амстердамський музейd, Мауріцгейс, Рейксмузей, Міський музей «Лакенхал»[3][4][…], Національні галереї Шотландіїd, Королівський палац, Museumslandschaft Hessen Kassel, Художній музей Північної Кароліни[6], Художній музей, Художній музей Волтерс, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Державний музей мистецтв, Музей мистецтв Філадельфії, Бременська картинна галерея, Національний музей у Варшаві, Музей Нортона Саймона, Національна галерея, Ермітаж, Музей історії мистецтв, Національна галерея Вірменії, Баварські державні колекції картин, Wawel, Художня галерея Єльського університету, Берлінська картинна галерея, Державні художні зібрання Дрездена, Музей образотворчих мистецтв, Музей образотворчих мистецтв, Staatliches Museum Schwerind, Agnes Etherington Art Centred, Королівські музеї витончених мистецтв[7], Prentenkabinet, University of Leiden, Leidend, Музей Валкгоф-Кам[8], National Museum Paleis het Lood[9], Бостонський музей образотворчих мистецтв, Гарвардський художній музей, Художній музей Фогга, Hallwyl Museumd, Музей Шартрез у Дуеd, Музей Вальрафа-Ріхарца, Кассельська картинна галерея, музей Пікардіїd, Brighton Museum & Art Galleryd, Ресіденцгалеріd, Музей Рембрандта, Музей герцога Антона Ульріха, Національний музей, Sanssouci Picture Galleryd, Museum Oldenburgd, Музей палацу короля Яна III у Вілянуві, Реннський музей образотворчого мистецтва, Print Collectiond[10], Королівський музей витончених мистецтв[11], Музеї Брюггеd[12], Upton Housed, Felbrigg Halld, Музей судноплавства (Амстердам)[13] і Музей Гронінгена[14]
Ян Лівенс у Вікісховищі

Ян Лівенс (нід. Jan Lievens, 24 жовтня 1607, Лейден, Нідерланди — 8 червня 1674, Амстердам) — нідерландський художник та графік Золотої доби голландського мистецтва. Працював у жанрах портрета, історичного живопису, релігійних та побутових сцен, створював натюрморти.

Ян Лівенс народився в Лейдені. Рано виявив виняткові художні здібності. Батько майбутнього художника був шевцем і майстром виготовлення позументів. За свідченнями Яна Яніса Орлеса Лівенс навчався лише у початковій школі. У віці восьми років почав навчання у майстерні Йоріса ван Схотена.

У віці дванадцяти років Лівенс перебував у Утрехті, католицькому центрі Голландії, що підтримував тісні художні зв'язки з бароковим Римом. В 14 років він створив портрет матері з Біблією. У 15 років він написав «Алегорію п'яти почуттів», а у 18 — «Бенкет цариці Есфір»,що зміцнило його художній авторитет.

Художню майстерність Ян Лівенс опановував в тому числі в Пітера Ластмана, учнем якого за декілька років став також Рембрандт. Молоді художники потоваришували, мали спільну майстерню і у роботах 1626—16 31 років помітний їхній взаємовплив. Константин Гюйгенс, портрет якого написав Лівенс, у 1628 році відвідав їхню майстерню та залишив про це мемуарний запис. Рембрандт облаштував власну майстерню на горищі батьківського будинку ,де вони працювали разом. Через брак натурників художники позували один одному. Лівенс кілька разів використав обличчя молодого Рембрандта у власних картин («Лютніст», «Картяр», «Пілат умиває руки»)

До цього періоду належать серії «Чотири стихії» та «Чотири пори людського життя», де Лівенс демонструє ерудицію і робить спробу розробити композиційні прийоми бароко. Своєрідною серією було і зображення чотирьох євангелістів (Матвій, Марк, Іван та Лука). Серед збережених творів цього періоду — портрет молодого Рембрандта у віці 22 роки. Лівенс-реаліст зобразив приятеля без ідеалізації: зосередженим на собі, з майже юнацькою невизначеністю та бородавкою на обличчі. Художники різнилися і темпераментом. Ян Лівенс рано сформовався як майстер, тоді як Рембрандт належав до натур, що розвиваються повільно.

Як і Рембрандт, Лівенс багато малював та звертався до друкованої графіки. Він працював в техніці офорта: з легкістю дряпав поверхню мідних стулок, після друку отримуючи відбитки з тонкими, повітряними лініями.

• 
  «Христос воскрешає померлого Лазаря», офорт, 1631 р.
• 
  «Юнак з чаркою», 1644 р.
• 
  «Фатальна бійка між гравцями в карти»

У 1631 році життєві і творчі шляхи Рембрандта та Яна Лівенса розійшлися. Рембрандт переїхавьз Лейдена до Амстердама, а Ян Лівен отримав пропозицію працювати за кордоном. Завдяки репутації сміливого і майстерного художника його запросив до Англії дипломат сер Роберт Карр, племінник короля Карла I.

У 1632—1635 роках Лівенс працював при англійському дворі. До цього періоду належить написаний ним портрет короля Карла I. У Лондоні зазнав впливу А. ван Дейка. Живописних творів лондонського періоду не збереглося, відомі лише малюнки. За свідченнями джерел, він створив кілька портретів короля, королеви, та британських аристократів. Портрети були надійним джерелом заробітку для художника.

У 1635 році Ян Лівенс повернувся з Лондона й оселився в Антверпені. Місто було головним художнім центром Південних Нідерландів з великим мистецьким ринком. Тут працював Пітер Пауль Рубенс та інші відомі фламандські майстри. Ян Лівенс не загубився серед них, і завдяки славі, здобутій у Лейдені й Лондоні зайняв власне місце. Він мав замовлення, добре заробляв і навіть підтримував грошима родину Адріана Брауера

1650 року він отримав замову на картини від Амалії ван Сольмс для палацу Гейс-тен-Бос. Ними прикрасили Жовту залу палацу.

Оздобленням нової амстердамської ратуші опікувалися впливові брати Корнеліс та Андріс де Греф. Це був нечастий у Північних Нідерландах випадок спорудження громадської будівлі такого масштабу. Після смерті в 1660 році художника Говерта Флінка замови на картини для нової ратуші брати де Греф передали Яну Лівенсу, Якобу Йордансу, Якобу ван Рейсдалю, Юріану Овенсу та Рембрандту.

В роки перебування у Антверпені Ян Лівенс одружився із Сюзанною де Ноле, католицького віросповідання. Після її смерті він узяв другий шлюб у 1648 році з сестрою художника Яна де Брая Корнелією.

З 1655 року жив в Амстердамі. Кінець життя провів у злиднях. Після смерті художника родина відмовилася від спадщини, щоб не успадковувати його борги.

За життя Ян Лівенс вважався суперником Рембрандта, був широко відомим. Писав картини на біблійні сюжети, найбільше ж уславився портретами, в тому числі видатних людей свого часу. Серед його робіт портрети Рембрандта і Константина Гюйгенса (близько 1628), Рене Декарта (1643).

• «Портрет матері з Біблією», Музей мистецтв Філадельфії, США
• «Алегорія п'яти почуттів»
• «Бенкет цариці Есфір»
• Чотири євангелісти (Лука, Матвій, Марк, Іван)
• серія «Чотири пори людського віку»
• серія «Чотири стихії»
• «Портрет Рембрандта у віці 22 роки». Державний музей (Амстердам)
• «Лютнист»,
• «Скрипаль»
• «Картяр»,
• «Пілат умиває руки»
• «Каяття Марії Магдалини»
• «Апостол Павло», Національний музей Швеції
• Портрет Константина Гейгенса, 1627 р.
• «Св. Франциск Ассізький», бл. 1629 р.
• Автопортрет, бл. 1630 р.
• «Портрет Декарта»
• Портрет Карла І Англійського
• «Портрет Анни Марії ван Шурман»
• «Якову показують закривавлений одяг сина Йосипа», перша половина XVII ст., приватна збірка.
• «Пейзаж з дюнами», Музей Бойманс ван Бенінгена, Роттердам
• «Лісовий пейзаж», Національна галерея Шотландії, Единбург
• «Агар і янгол в пустелі»

• 
  «Каяття Марії Магдалини»
• 
  «Апостол Павло», Національний музей Швеції
• 
  «Голгофа», Музей красних мистецтв, Нансі
• 
  «Св. Франциск Ассізький», бл. 1629 р.
• 
  «Жертвоприношення Ісаака», бл. 1638 р. Музей герцога Антона Ульріха, Брауншвейг

• 
  «Молодик у жовтих шатах», бл. 1630/31
• 
  «Анна Марія ван Схюрман», Національна галерея (Лондон)
• 
  «Автопортрет», Національна галерея (Лондон).

• 
  «Картярі», бл. 1623/24
• 
  бл. 1625
• 
  «Молодик обнімає молоду жінку», бл. 1627/28
• 
  «Марнота марнот», до 1630 р.

• Живопис бароко
• Вернер ван ден Волкерт
• Нідерландське бароко
• Фламандське бароко
• Англійське бароко
• Караваджизм
• Антоніс ван Дейк

• Ян Лівенс на www.artcyclopedia.com [Архівовано 9 січня 2011 у Wayback Machine.]
• Біографія і картини Яна Лівенса на unknownpainters.narod.ru [Архівовано 31 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• Wheelock A.K., Dickey S. Jan Lievens: a Dutch master rediscovered. Washington: National Gallery of Art; Milwaukee: Milwaukee Art Museum; Amsterdam: Rembrandthuis; New Haven: Yale UP, 2008 (англ.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ян Лівенс