Янніс Царухіс
| Янніс Царухіс | |
|---|---|
грец. Γιάννης Τσαρούχης  | |
| |
| Народження | 13 січня 1910[1][2][…] Пірей, Греція |
| Смерть | 20 липня 1989[1][3][4] (79 років) |
| Афіни, Греція | |
| Країна |  Греція |
| Жанр | портрет |
| Навчання | Афінська школа витончених мистецтв |
| Вчитель | Фотіс Кондоглу |
| Діяльність | художник, театральний режисер, сценограф, художник з костюмів, ілюстратор |
| Напрямок | Thirties Generationd |
| Роки творчості | 1930[5] — 1989[5] |
| Відомі учні | Dimitris Papaioannoud і Nikos Giorgos Papoutsidisd |
| Роботи в колекції | Basil & Elise Goulandris Foundation Museum, Athensd[6], Averoff Galleryd[7], Національна художня галерея, Музей Бенакі[8] і Yannis Tsarouchis Foundationd |
| Автограф |  |
| Сайт | tsarouchis |
 Янніс Царухіс у Вікісховищі | |
Янніс Царухіс (грец. Γιάννης Τσαρούχης, 13 січня 1910, Пірей — 20 липня 1989, Афіни) — грецький художник і сценограф, який здобув міжнародну славу та був «відомий, зокрема, своїми гомоеротичними сюжетами», включаючи солдатів, моряків та оголених чоловіків.[9]
Життєпис
Янніс Царухіс народився 1910 року в Піреї. В період 1929—1935 років навчався в Афінській школі витончених мистецтв, був студентом Фотіоса Контоглу, який познайомив його з візантійською іконографією. Паралельно також вивчав народну архітектуру і традиції грецького народного костюму. Разом з Дімітрісом Пікіонісом, Фотіосом Контоглу і Ангелікою Хатзіміхалі він очолював рух за введення грецької традиції в живописі.
В період 1935—1936 років він відвідав Стамбул, Париж та Італію, де познайомився з мистецтвом Ренесансу та імпресіонізму, відкрив для себе роби Теофілоса Хатзіміхаіла, на його художнє сприйняття значно вплинули такі художників, як Анрі Матісс і Альберто Джакометті.
Він повернувся до Греції 1936 року і через два роки створив свою першу персональну виставку в Афінах. Брав участь у боях італо-грецької війни в 1940 році. 1949 року він та інші художники, в тому числі Нікос Хатзікіріакос-Гікас, Янніс Мораліс, Нікос Ніколау, Нікос Енгонопулос і Панайотіс Теціс створили мистецький гурток «Армос». 1951 року відбулись виставки робіт Царухіса в Парижі та Лондоні. 1958 року він брав участь у Венеційському бієнале. 1967 року він переїхав до Парижа.
1982 року відкрито Музей Янніса Царухіса, яким став будинок художника в афінському передмісті Марусі. Діє також Фонд Янніса Царухіса. Художник помер 1989 року в Афінах.
Особисте життя
Янніс Царухіс був геєм, хоч і не заявляв про це прямо за житя.[10] У показовій цитаті ближче до кінця свого життя (1987) Царухіс, залишаючись нечітким щодо власної сексуальності, висловив реальність життя гея в Греції: «Люди ніколи нічого від мене не очікували; вони вважали мене нижчою істотою, починаючи з моєї родини і закінчуючи моїми нечисленними друзями. Можливо, ця зневага змушувала мене працювати інтенсивніше, ніж я міг».[11]
Примітки
- ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Ioannis Tsarouchis
- ↑ Tsigakou F. Tsarouhis [Tsarouchis], Yannis // Grove Art Online / J. Turner — Oxford, England, Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T086416
- ↑ а б RKDartists
- ↑ https://goulandris.gr/en/artwork/tsarouchis-yannis-sailor-sitting-at-the-table-pink-background
- ↑ https://www.searchculture.gr/aggregator/edm/AveroffMuseum/000123-90
- ↑ https://www.benaki.org/index.php?option=com_collectionitems&view=collectionitem&id=109575&Itemid=162&lang=el
- ↑ Hammer, Langdon; Yenser, Stephen, ред. (2021). A Whole World: Letters from James Merrill. New York: Alfred A. Knopf. с. 188. ISBN 9781101875513. Процитовано 10 жовтня 2021.
- ↑ Frank, Greek, and Gay: Modernist Painter Yannis Tsarouchis Is Finally Getting His Due
- ↑ Yannis Tsarouchis: The Voice of Modern Greek Art
Посилання
- Фонд Янніса Царухіса [Архівовано 24 лютого 2008 у Wayback Machine.](гр.)
- Біографія і вибрані роботи [Архівовано 26 грудня 2010 у Wayback Machine.](гр.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).