Юрій Миколайович Зенович

Юрій Зенович
Народився	1510
Помер	1583
Поховання	Сморгонь[1]
Підданство	Велике Князівство Литовське Річ Посполита
Національність	литвин
Учасник	Битва на Улі[2]
Титул	шляхтич
Посада	староста
Конфесія	православ'я кальвінізм
Рід	Зеновичі
Батько	Миколай Зенович
Мати	Q133284819?[3]
У шлюбі з	Софія Глібович Ганна Слуцька
Діти	Кшиштоф Гальшка
герб «Деспот»

Юрій Зенович (бл. 1510 — †1583) — державний діяч Великого князівства Литовського і Речі Посполитої.

Походив з сербсько-литовського роду Зеновичів гербу Деспот. Син Миколая Зеновича. Замолоду оженився на представниці роду Глебовичів. 1547 році отримує староства чечерське і пропойське (до 1570 року). Між 1553 та 1555 роками під впливом Миколая Радзивілла Чорного перейшов з православ'я у кальвінізм, звівши в Сморгоні кальвіністський збір.

З 1558 року брав участь у Лівонській війні. У 1559 році разом з Яном Ходкевичем за наказом короля Сигізмунда II Августа займався охороною кордону лівонського ордену з Московським царством. З загоном в 500 вершників забезпечував охорону Режици. 1564 року звитяжив у битві на Улі.

1566 році призначається на посаду каштеляна полоцького, яку обіймав до 1570 року. за пописом 1567 року мав виставляти зі своїм маєтностей 47 коней. 1568 року з успіхом керував обороною Лепеля, за що отримав місто в пожиттєве управління. У 1570 року короткий термін володів лепельським староством. 1577 року стає старостою дісненським. 1579 році стає смоленським каштеляном.

У 1580 року у складі військ свого зятя Михайла Вишневецького брав участь у поході проти московських володінь, зокрема у захоплені Трубецька, плюндруванні сіверщини, перемозі над московським військом у битві на річці Судость. Помер у 1583 році.

1. Дружина — Софія, донька Івана Глібовича, великого канцлера литовського

дітей не було

2. Дружина — Ганна, донька князя Івана Слуцького

Діти:

• Кшиштоф (бл. 1540—1614)
• Гальшка (д/н—1594), дружина Михайла Вишневецького, старости черкаського

• Urszula Augustyniak, Testamenty ewangelików reformowanych w Wielkim Księstwie Litewskim, Warszawa, Wydawnictwo Semper, 1992, ​ISBN 83-900523-0-X​, s. 23, 34-36.
• Насевіч В. Л. Зяновічы (белор.) // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш.. — Мн.: БелЭн, 1998. — Т. 7: Застаўка — Кантата. — С. 134. — ISBN 985-11-0130-3.
• Чагадаева С. М. Смаргонь і яе уладары (белор.) // Памяць: Гісторыка-дакументальная хроніка Смаргонскага раёна / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш.. — Мінск: БелЭн, 2004. — С. 54—55.

1. ↑ Брэгер Г. М. Архіў маёнтка Глыбокае Зяновічаў і Радзівілаў у Галоўным архіве старажытных актаў у Варшаве // Архіварыус — Мінск: Дзяржкамархіў, Нацыянальны гістарычны архіў Беларусі, 2006. — вип. 4. — С. 8. — ISSN 2225-4412
2. ↑ Чарняўскі Ф. В. Сямейна-роднасныя сувязі і ўладанні гараднічага кіеўскага Івана Рыгоравіча Служкі // Архіварыус — Мінск: Дзяржкамархіў, Нацыянальны гістарычны архіў Беларусі, 2019. — вип. 17. — С. 279. — ISSN 2225-4412
3. ↑ Род Іллінічаў у Вялікім Княстве Літоўскім у XV—XVI стагоддзях / за ред. Р.А. Аляхновіч, С.А. Рыбчонак, А.І. Шаланда — Мір: 2015. — С. 93. — 374 с. — ISBN 978-985-90361-2-5