YaChudo

Юн Ха Лі

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Юн Ха Лі
кор. 이윤하
Народився26 січня 1979[1] (47 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Х’юстон Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник наукової фантастики, письменник, педагог, математик Редагувати інформацію у Вікіданих
Сфера роботилітература[2], наукова фантастика[2], літературний твір у жанрі фентезі[2], освіта[2], математика[2] і науково-фантастична літератураd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materСтенфордський університет, Корнелльський університет і Seoul Foreign Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творіванглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1999 — тепер. час
Жанрнаукова фантастика[3][4] і фентезі Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusThousand Worldsd[3], Machineries of Empired[3], Revenant Gund[3], Ninefox Gambitd[3], Dragon Pearld[3], Raven Stratagemd[3] і Effigy Nightsd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Сайт: yoonhalee.com Редагувати інформацію у Вікіданих

Юн Ха Лі[5] (англ. Yoon Ha Lee, кор. 이윤하, нар. 26 січня 1979, Х'юстон, Техас) — американський письменник наукової фантастики та фентезі[6]. Він є автором численних оповідань і романів, які часто поєднують елементи космічної опери, математики та корейської міфології. Юн відомий своєю серією «Машини імперії» (Machineries of Empire) та творами для молоді, які здобули декілька тематичних премій.

Особисте життя

Юн Ха Лі виріс у родині корейських іммігрантів, яка часто переїжджала між США та Південною Кореєю. Він навчався в міжнародній школі Seoul Foreign School у Сеулі, а згодом здобув ступінь бакалавра з математики в Корнельському університеті та магістра з математики в Стенфордському університеті. Перед тим як повністю присвятити себе письменництву, Лі працював аналітиком на енергетичному ринку, займався вебдизайном і викладав математику. Зараз він живе в Батон-Ружі, штат Луїзіана, з родиною, включаючи чоловіка, дочку та «дуже ледачого кота». Серед його хобі — дизайн ігор, малювання та гра на музичних інструментах, таких як альтова скрипка. Юн трансгендерний чоловік.[7][8]

Творчість

З моменту свого першого продажу в 1999 році Лі публікував короткі прози в Фентезі & Сайнс фікшн, Clarkesworld, Lightspeed та інших виданнях. Три його оповідання потрапили до антологій Ґарднера Дозуа «Найкраща наукова фантастика року». Дозуа писав, що Лі є «одним із тих, хто допомагає просунути наукову фантастику у двадцять перше століття».

Короткі оповідання Лі отримали схвальні відгуки від інших авторів та від організацій, що вручають літературні премії. Алієтт де Бодар написала вступ до Conservation of Shadows і двічі рекомендувала Ghostweight назвала одним з улюблених у 2011 році,[9] The Knight of Chains, the Deuce of Stars (2013) — ще одне оповідання, яке де Бодард виокремила як найбільш вражаюче у 2013 році.[10] Flower, Mercy, Needle, Chain та Ghostweight також були номіновані на премію пам'яті Теодора Стерджена.[11] Extracurricular Activities, The Starship and the Temple Cat, The Mermaid Astronaut — ці оповідання були фіналістами премії «Локус» за найкраще коротке оповідання.[12][13][14] Зокрема, The Mermaid Astronaut також потрапило до фіналу премії «Г'юго» за найкраще коротке оповідання, що підкреслює його вплив у жанрі.[15]

Його перший роман «Гамбіт девятихвостого лиса» із серії «Машини імперії» отримав премію «Локус» за найкращий дебютний роман у 2017 році[16]⁣, а також був номінантом «Неб'юла» 2016 року[17], «Г'юго» 2017 року[18], премії Комптона Крука 2017 року[19] та премії Артура Кларка 2017 року[20]. Романи-продовження Raven Stratagem (2017) і Revenant Gun (2018) також були номіновані, а вся серія Machineries of Empire була фіналістом премії «Г'юго» 2019 року за найкращу серію.[21]

Роман «Драконова перлина» (Dragon Pearl), перша книга серії «Thousand Worlds», опублікована 15 січня 2019 року видавництвом Disney Hyperion під імпринтом «Rick Riordan Presents», став бестселером за версією New York Times[22]. Книга поєднує елементи наукової фантастики та корейської міфології, розповідаючи історію Мін, дівчинки-куміхо (надприродної лисиці-перевертня), яка вирушає в космічну пригоду, щоб знайти свого брата та розкрити таємниці. «Драконова перлина» у 2020 році отримала премію «Локус» за найкращу підліткову книгу[23] та Міфопоетичну премію у категорії дитячої літератури.[24] Вона була номінована 2019 року в категорії найкраща книга для молоді Lodestar Award[25] та премію Андре Нортона за видатну науково-фантастичну чи фентезійну книгу для молоді того ж року.[26]

Роман Лі для молоді Moonstorm (2024) був опублікований у 2024 році та також був добре сприйнятий критиками. Книга, опублікована видавництвом Delacorte Press, розповідає про підлітка Хва Йон (Hwa Young), дівчину з кланової (бунтівної) спільноти, яка виростає в імперському суспільстві Нового Чосону, де конформізм і єдність визначають навіть фізичні закони, як-от гравітацію. Він отримав премію «Локус» за найкращу підліткову книгу[27] та був фіналістом кількох інших нагород. У 2025 році вийшов сиквел Starstrike.

Бібліографія

Серед найвідоміших творів Лі — серія «Машини імперії» (Machineries of Empire), серія книг для підлітків Thousand Worlds, Phoenix Extravagant (2020) та Moonstorm (2024). Він також написав численні оповідання.

Нагороди та відзнаки
Рік Книга Нагорода Категорія Результат Пос.
2011 Flower, Mercy, Needle, Chain Премія імені Теодора Стерджона — Фіналіст [11]
2012 Ghostweight Премія імені Теодора СтерджонаПремія імені Теодора Стерджона — Фіналіст [28]
2014 Conservation of Shadows Премія імені Вільяма Кроуфорда — У шорт-листі [29]
Effigy Nights Всесвітня премія фентезі Твір короткої форми Номінант [30]
2016 «Гамбіт девятихвостого лиса» (Ninefox Gambit) Неб'юла Роман Номіновано [17]
2017 Foxfire, Foxfire Локус Коротка повість Фіналіст [16]
«Гамбіт девятихвостого лиса» (Ninefox Gambit) Премія Артура Кларка — У шорт-листі [20]
Премія імені Комптона Крука — Фіналіст [19]
Г'юго Роман Фіналіст [18]
Локус Дебютний роман Перемога [16]
2018 Extracurricular Activities Г'юго Коротка повість Фіналіст [31]
Локус Коротка повість Переможець [12]
Raven Stratagem Г'юго Роман Переможець [31]
Локус Науково-фантастичний роман Фіналіст [32]
Revenant Gun Премія БНФА Роман У шорт-листі [33]
2019 «Драконова перлина» (Dragon Pearl) Премія імені Андре Нортон — Номінант [26]
Machineries of Empire Г'юго Серія Переможець [21]
Revenant Gun Премія Артура Кларка — У шорт-листі [34]
Г'юго Роман Фіналіст [21]
Локус Науково-фантастичний роман Фіналіст [13]
The Starship and the Temple Cat Локус Коротка повість Переможець [13]
Премія імені Теодора Стерджона — Фіналіст [35]
2020 «Драконова перлина» (Dragon Pearl) Локус Підліткова книга Перемога [23]
Lodestar Award — Фіналіст [25]
Міфопоетична премія Дитяче фентезі Перемога [24]
Hexarchate Stories Локус Авторська збірка Фіналіст [23]
2021 «Гамбіт девятихвостого лиса» (Ninefox Gambit) Сейун Перекладений роман Фіналіст [36]
The Mermaid Astronaut Г'юго Оповідання Фіналіст [15]
Локус Оповідання Фіналіст [14]
Премія імені Теодора Стерджона — Фіналіст [37]
2023 Bonsai Starships Премія імені Теодора Стерджона — Фіналіст [38]
2024 Moonstorm Премія імені Андре Нортон — Номінант [39]
2025 Ignyte Award Young Adult Novel В очікуванні [40]
Локус Найкраща підліткова книга Перемога [27]
Lodestar Award — Фіналіст [41]

Примітки

  1. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  2. ↑ а б в г д е ж Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ а б в г д е ж и Science Fiction Awards Database
  4. ↑ The New York Times / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 1851. — ISSN 0362-4331
  5. ↑ Лі, Юн Ха (2021). Драконова перлина. Переклад: Литвиненко, Ганна. Харків: Жорж. ISBN 9786177853205. Процитовано 2 жовтня 2025.
  6. ↑ Yoon Ha Lee. Macmillan Publishers. Процитовано 7 грудня 2024.
  7. ↑ Wagner, Wendy (27 червня 2017). Interview: Yoon Ha Lee. Lightspeed Magazine (амер.). Процитовано 10 травня 2023.
  8. ↑ Ana (16 червня 2016). SFF in Conversation: Yoon Ha Lee on Being Trans. The Book Smugglers (амер.). Процитовано 10 травня 2023.
  9. ↑ de Bodard, Aliette (4 січня 2012). Ye obligatory eligibility post, plus asking for story recommendations. aliettedebodard.com. Процитовано 8 січня 2014.
  10. ↑ de Bodard, Aliette (6 січня 2014). Awards eligibility and awards recommendations. aliettedebodard.com. Процитовано 8 січня 2014.
  11. ↑ а б McDonald, Landis win Campbell, Sturgeon Awards. Locus. 8 липня 2011. Процитовано 26 серпня 2025.
  12. ↑ а б 2018 Locus Awards Finalists. Locus. 30 квітня 2018. Процитовано 2 червня 2024.
  13. ↑ а б в 2019 Locus Awards Finalists. Locus. 7 травня 2019. Процитовано 2 червня 2024.
  14. ↑ а б 2021 Locus Awards Winners. Locus. 26 червня 2021. Процитовано 1 червня 2025.
  15. ↑ а б 2021 Hugo, Astounding, and Lodestar Awards Winners. Locus. 18 грудня 2021. Архів оригіналу за 2 грудня 2022. Процитовано 1 червня 2025.
  16. ↑ а б в 2017 Locus Awards Winners. Locus. 24 червня 2017. Процитовано 2 червня 2024.
  17. ↑ а б 2016 Nebula Awards Winners. Locus. 20 травня 2017. Процитовано 2 липня 2025.
  18. ↑ а б 2017 Hugo and Campbell Awards Winners. Locus. 11 серпня 2017. Процитовано 2 липня 2025.
  19. ↑ а б Palmer Wins 2017 Compton Crook Award. Locus. 8 травня 2017. Процитовано 21 липня 2025.
  20. ↑ а б 2017 Clarke Award Shortlist. Locus. 3 травня 2017. Процитовано 2 липня 2025.
  21. ↑ а б в Announcing the 2019 Hugo Award Winners. Реактор. 18 серпня 2019. Процитовано 2 червня 2024.
  22. ↑ Lee, Yoon Ha (2019). Dragon Pearl (англ.). Disney Electronic Content. ISBN 978-1-368-01519-6.
  23. ↑ а б в 2020 Locus Awards Winners. Locus Online. 27 червня 2020. Процитовано 20 липня 2025.
  24. ↑ а б 2020 Mythopoeic Awards Winners. Locus. 15 лютого 2021. Процитовано 21 липня 2025.
  25. ↑ а б Announcing the 2020 Hugo Award Winners. Tor.com. 31 липня 2020. Процитовано 4 серпня 2025.
  26. ↑ а б 2019 Nebula Awards Winners. Locus. 30 травня 2020. Процитовано 22 липня 2025.
  27. ↑ а б 2025 Locus Awards Winners. Locus. 21 червня 2025. Процитовано 13 липня 2025.
  28. ↑ 2012 Campbell and Sturgeon Award Winners. Locus. 29 червня 2012. Процитовано 26 серпня 2025.
  29. ↑ Samatar Wins Crawford Award. Locus. 24 січня 2014. Процитовано 28 серпня 2025.
  30. ↑ World Fantasy Awards Winners 2014. Locus. 9 листопада 2014. Процитовано 25 серпня 2025.
  31. ↑ а б Announcing the 2018 Hugo Award Winners. Reactor Magazine. 20 серпня 2018. Процитовано 2 червня 2024.
  32. ↑ locusmag (30 квітня 2018). 2018 Locus Awards Finalists. Locus Online (амер.). Процитовано 30 вересня 2025.
  33. ↑ 2018 BSFA Winners. Locus. 22 квітня 2019. Процитовано 21 липня 2025.
  34. ↑ Rosewater Wins 2019 Clarke Award. Locus. 17 липня 2019. Процитовано 21 липня 2025.
  35. ↑ 2019 Campbell and Sturgeon Awards Winners. Locus. 1 липня 2019. Процитовано 26 серпня 2025.
  36. ↑ 2021 Seiun Awards Winners. Locus. 21 липня 2021. Процитовано 21 липня 2025.
  37. ↑ Campbell Wins Sturgeon. Locus. 18 жовтня 2021. Процитовано 26 серпня 2025.
  38. ↑ Mills Wins Sturgeon. Locus. 25 серпня 2023. Процитовано 26 серпня 2025.
  39. ↑ 2024 Nebula Awards Winners. Locus. 7 червня 2025. Процитовано 8 червня 2025.
  40. ↑ 2025 Ignyte Awards Finalists. Locus. 9 червня 2025. Процитовано 26 серпня 2025.
  41. ↑ 2025 Hugo, Lodestar, and Astounding Awards Winners. Locus. 16 серпня 2025. Процитовано 17 серпня 2025.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).