YaChudo

Юнгфраубан

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Юнгфраубан
Країна Швейцарія Редагувати інформацію у Вікіданих
Кінцеві станціїKleine Scheidegg railway stationd і Jungfraujoch railway stationd Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтjungfrau.ch/en Редагувати інформацію у Вікіданих
Рік відкриття1912 Редагувати інформацію у Вікіданих
ПідпорядкуванняJungfraubahn AGd Редагувати інформацію у Вікіданих
ОператориJungfraubahn AGd Редагувати інформацію у Вікіданих
Протяжність9,34 км Редагувати інформацію у Вікіданих
Ширина коліїметрова колія Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа лінії
Станція «Юнгфрауйох»

Юнгфраубан (нім. Jungfraubahn, JB) — зубчаста залізниця у Бернських Альпах, кантон Берн, Швейцарія, найвища залізниця в Європі — на лінії розташована найвища залізнична станція Європи Юнгфрауйох (3,454 м).

Починається в Кляйне-Шайдег і підіймається в тунелі, пробитому в скелях, через Айгер і Менх на перевал Юнгфрауйох. Протяжність залізниці становить 9 км, 1 400 метрів перепад висот. Понад 7 км колії проходять тунелем, в середині тунелю є дві станції, на яких обладнано оглядові майданчики. Початкова дистанція простонеба завершується на станції Ейгерглечер (2320 м), що робить Юнгфраубан другим за висотою у Швейцарії що прямує простонеба[1] Лінія електрифікована трифазним змінним струмом 1,125 В 50 Гц, і є однією з чотирьох ліній у світі електрифікованих трифазною системою електропостачання.

У Кляйне-Шайдег Юнгфраубан з'єднується з Венгернальпбаном, що має два маршрути вниз з гори — до сіл Лаутербруннен і Гріндельвальд. Через обидва села прямує Бернер-Оберланд-бан, що має з'єднання з Федеральними залізницями Швейцарії в Інтерлакені[2].

Історія

  • 1860 — запропоновані перші пропозиції з будівництва Юнгфраубан, але вони не були втілені через брак коштів.
  • 1894 — промисловець Адольф Гайер-Целлер отримав концесію на будівництво залізниці, від залізничної станції Кляйне-Шайдег Венгернальпбану (WAB), тунелем через Ейгер і Мьонх до вершини Юнгфрау.
  • 1896 — початок будівництва.
  • 1898 — відкрита станція Ейгерглечер.
  • 28 червня 1903 — відкрита дистанція від станції Ротшток до станції Айгерванд
  • 25 липня 1905 — відкрита дистанція від станції Ейгерванд до станції Айсмеер
  • 1 серпня 1912 — відкриття станції Юнгфрауйох.
  • 14 вересня 1924 — відкриття на Юнгфрауйох «Будинок над хмарами»
  • 1931 — відкриття дослідницької станції на Юнгфрауйох.
  • 1937 — відкриття обсерваторії Сфінкс. Купівля снігоочисника, що дозволило цілорічну експлуатацію.
  • 1950 — монтаж купола на обсерваторії Сфінкс
  • 1955 — відкриття другого депо на Клайне-Шайдег. Монтаж панорамних вікон на станціях Айгерванд і Айсмеер.
    • 21 жовтня — знищення пожежею на Юнгфрауйох гірського і туристичного будинків.
  • 1975 — відкриття нового туристичного будинку.
  • 1 серпня 1987 — відкриття нового гірського будинку.
  • 1991 — відкриття нового вокзалу на станції Юнгфрауйох.
  • 1993 — розширення депо на Кляйне-Шайдег.
  • 1996 — відкриття критого оглядового майданчика обсерваторії Сфінкс.
  • 1997 — вперше річна кількість відвідувачів перевищила 500000.
  • 1 червня 2000 — щоденна рекордна кількість відвідувачів — 8 148 осіб.

Станції

Юнгфраубан
Легенда
Юнгфрауйох - 3 454 м (11 332 фт)
Айсмеер - 3 158 м (10 361 фт)
Айгерванд - 2 864 м (9 396 фт)
Лінія на Лаутербруннен
Айгерглетчер - 2 320 м (7 612 фт)
Кляйне-Шайдег
Лінія на Гріндельвальд
  • Кляйне-Шайдег 2 061 м.н.м.
  • Фальбоден (службова станція)
  • Айгерглетчер 2 320 м.н.м.
  • Айгерванд 2 864 м.н.м. (в горі)
  • Айсмеер 3 158 м.н.м. (в горі)
  • Юнгфрауйох («Вершина Європи») 3 454 м.н.м. (в горі)

Технічна характеристика

Витрати на будівництво склали замість запланованих 10 мільйонів 14,9 мільйона швейцарських франків. Будівництво тривало 16 років.

Залізниця спочатку будувалася як туристичний атракціон для привілейованої публіки. Це задоволення і в наші дні коштує 112 швейцарських франків. Підйом займає близько години.

Висота верхньої станції над рівнем моря 3 454 м.н.м.
Перепад висот 1 393 м
експлуатаційна довжина 9,3 км
Ширина колії 1000 мм
Тип залізниці зубчаста
робоча швидкість 12,5 км/год (25 км/год на малих градієнтах, наприклад, над Айсмеер)
Найкрутіший градієнт 25 %
Найменший радіус 100 м
Тунелі 3: найдовший — 7 122 м, найкоротший — 110 м. Разом — 80 % довжини всієї магістралі.
Електрифікація 3-фазний 50 Гц 1125 Вольт

Примітки

  1. ↑ Після Горнергратбану (3,090 м)
  2. ↑ Eisenbahnatlas Schweiz. Verlag Schweers + Wall GmbH. 2012. с. 82. ISBN 978-3-89494-130-7.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Юнгфраубан

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).