Метрова колія


Метрова колія (1000 мм) — ширина колії вузькоколійних залізниць. За даними на 2000 рік, метрова колія є четвертою у світі загальною протяжністю 95 000 км залізниць з цією шириною колії.
Поширення колії
| Країна | Довжина, км | Використання |
|---|---|---|
| Аргентина | 11 080 | Залізниця генерала Мануеля Бельграно (включаючи Потяг до хмар) |
| Австрія |
Інсбруцький трамвай, | |
| Бангладеш | 1 830 | Головним чином в центральних та східних регіонах та 365 км суміщеної колії з індійською колією (1676 мм) |
| Бельгія | Трамваї Шарлеруа, Антверпена, Гента, Береговий трамвай | |
| Бенін | 578 | |
| Болівія | 3 600 | |
| Бразилія | 23 489 | Вантажні перевезення: E.F Vitoria-Minas Passenger/Cargo Line and E.F. Метрополітени Форталеза Терезіна |
| Болгарія | Більша частина Софійського трамвая, окрім трьох ліній європейської колії | |
| Буркіна-Фасо | 622 | Залізниця Абіджан — Угадугу |
| Бірма | 3 200 | Бірманські залізниці, за винятком Бірманської рудної залізниці. |
| Камбоджа | 612 | |
| Камерун | 1 104 | |
| Чилі | 2 923 | Державна залізнична компанія (Ферронор), Залізниця Антофагаста — Болівія, |
| Китай | Залізниця Куньмін — Хайфон | |
| Хорватія | Загребський трамвай Осієцький трамвай | |
| Чехія | 0 | Як і в інших судетських містах, трамваї Ліберця в минулому використовували метрову колію. Проте всі лінії були перешиті на стандартну колію . |
| Республіка Конго | ||
| Данія | Орхуський трамвай (зачинено), Данський трамвайний музей. | |
| Джибуті | 780 | Залізниця Аддис-Абеба — Джибуті |
| Єгипет | Каїрсько-Геліопольський трамвай (закрито) | |
| Фінляндія | Гельсінський трамвай | |
| Франція | Історично використовувався на багатьох місцевих і регіональних залізницях, лише деякі з яких залишилися сьогодні. Залізниця Блан — Аргент, від Сальбрі до Валансе (чинна) Прованська залізниця (чинна)
Корсиканська залізниця (2 чинні лінії) | |
| Німеччина | Аугсбурзький трамвай Кирничтальбан | |
| Греція | Пірейсько-Афінсько-Пелопоннеські залізниці раніше були найбільшою мережею метрової колії в Європі, але зараз майже занедбані. Тільки приміська залізниця Патри та туристична залізниця Олімпія — Катаколо досі використовують цю мережу. | |
| Угорщина |
Трамвай Сомбатхей (1897-1974) | |
| Індія |
Гірська залізниця Нілгірі (чинна) | |
| Ірак | Месопотамські залізниці | |
| Ізраїль | Дистанції з шириною колії 1000 мм були перешиті на 1050 мм або 1435 мм | |
| Італія |
Залізниця Тренто — Мале — Меццана (чинна), | |
| Кот-д'Івуар | Залізниця Абіджан — Угадугу (чинна) | |
| Кенія | Кенійська залізниця, під орудою Кенійської залізничної корпорації. Метрова колія від станції стандартної колії Найробі до центру міста (чинна) | |
| Лаос | 3,5 | Дистанція, що є продовженням Державних залізниць Таїланду через кордон із Лаосом |
| Латвія | Трамвай у Лієпаї (чинний) | |
| Мадагаскар | 875 (2006) | Дві не пов'язані між собою дистанції оператора Madarail |
| Малайзія |
Keretapi Tanah Melayu — KTM Intercity, KTM ETS і KTM Komuter, | |
| Малі | 1287 | Залізниця Дакар — Нігер |
| Мальта | Мальтійська залізниця | |
| Марокко | Декілька промислових залізниць у колишньому Іспанському Марокко | |
| Нова Зеландія | Веллінгтонський фунікулер | |
| Норвегія |
Тронгеймський трамвай (чинний), | |
| Пакистан |
Залізниця Мірпур-Хас — Навабшах (не чинна), | |
| Польща |
Бидгощський трамвай (чинний), | |
| Португалія | Декілька, головним чином, гірських ліній, в основному занедбаних в 1990-х рр., ніколи повністю не з'єднані, — сполучені з мережею REFER за допомогою загальних станцій і деяких дистанцій із суміщеною колією. Залишається у використанні залізниця Вога. Також існували: легке метро Мірандели (не чинне з 2018 р.), | |
| Румунія |
Арадський трамвай (чинний), | |
| Росія |
Калінінградський трамвай (чинний), | |
| Сенегал | 1287 | Залізниця Дакар — Нігер |
| Сербія | Белградський трамвай (чинний) | |
| Сінгапур | Дистанція Малайзійської залізниці | |
| Словаччина |
Братиславський трамвай, | |
| Іспанія |
Euskotren Trena міжміські, приміські лінії та лінії метро, а також трамвайні лінії Euskotren Tranbia (Більбао та Віторія-Гастейс), | |
| Швеція | Скансенський фунікулер | |
| Швейцарія |
Альбулабан та Бернінабан (частково в Італії). Ці залізниці мають статус об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО як складові Ретійської залізниці (чинна), | |
| Танзанія | ~2 600 | Tanzania Railways Corporation |
| Таїланд | 4 346 | Таїландська державна залізниця |
| Того | 568 | |
| Туніс | 1 674 | Крім європейської колії — 471 км |
| Туреччина |
Стамбульський ностальгічний трамвай (чинний), | |
| Уганда | Угандійська залізниця оператора Uganda Railways Corporation | |
| Україна |
Львівський трамвай (чинний), | |
| Велика Британія | Девінгтонське легке метро | |
| США | ||
| В'єтнам | В'єтнамські залізниці, Залізниця Куньмін — Хайфон |
Застосування метрової колії
Метрова колія відрізняється універсальністю. Вона застосовується як для промислових залізниць, так і для залізниць загального користування. У Таїланді, наприклад, є залізниці лише метрової колії. В Європі метрова колія головним чином використовується на приміських та місцевих залізницях, які найчастіше використовуються в якості міжміського трамваю). У Швейцарії метрова колія використовується на багатьох гірських залізницях, в тому числі і на залізницях з зубчатою рейкою.
Також поширені трамвайні системи з метрової колією. Досить багато таких систем в Німеччині. Є країни, де немає залізниць з метрової колією, проте існуюиь трамвайні системи, що використовують цю колію (наприклад, Бельгія).
Метрову ширину колії мають метрополітени Більбао, Валенсії й Пальма-де-Мальорка.
У СРСР метрова колія не була поширена, абсолютна більшість вузькоколійних залізниць СРСР мали ширину колії 750 мм. Винятком були нечисленні шахтні вузькоколійки. Також існували трамвайні системи з метрової колією. Наразі в Росії збереглися лише дві такі системи: в Калінінграді й П'ятигорську. Раніше трамваї з метрової колією були також в Старій Руссі, Пскові та Виборгу.
В Україні метрову колію мають переважно лише трамвайні системи: Вінниця, Євпаторія, Житомир, Львів та у Молочному.
Примітки
Посилання
- Ширина колії залізниць. Архів оригіналу за 13 липня 2012.
- Колея железных дорог (статистические данные устарели). Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 19 серпня 2009.
- Дмитрий Зиновьев, «Сага о колее» (рос.)
- Узкоколейная железная дорога комбината «Магнезит» (г. Сатка) на сайте о железной дороге Сергея Болашенко] (рос.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).