Юкстапозит
Юкстапозит або похідне складне слово[1] (від фр. juxtaposition — розміщення поряд; від лат. juxta — поряд і positio — розташування, положення) — складне слово, утворене шляхом складання слів або словоформ (без супровідних словотворчих засобів[1]). Наприклад: ніби — нібито; тепло — претепло; ракета-носій; жалюгідний; з давніх-давен тощо.
За енциклопедією «Українська мова» (2011), «мабуть, недоцільно розрізняти юкстапозити і зрощення» (як-от, тяжкопоранений), оскільки механізм творення слів в обох випадках однаковий.[2]
Особливості
Такі слова протиставляють композиту, що є складним словом, утвореним складанням основ. Термін уведено в обіг Андрієм Олександровичем Білецьким.
Способом юкстапозиції активно творять іменники-терміни (купівля-продаж; мати-й-мачуха; бета-промені; прем'єр-міністр тощо), прикметники (тихий-тихий), прислівники (тишком-нишком; коли-неколи), сполучники (аби, мовби, мовбито, проте), частки (будь — небудь), прийменники (окрім, з-під, понад, задля, заради).
Оскільки такого типу іменники часто виникають із прикладкових словосполучень, іноді важко розрізнити складне слово-юкстапозит і прикладкове словосполучення: звіробій-трава; ромен-зілля.[2]
Примітки
- ↑ а б Юкстапозит // Український словотвір у термінах: словник-довідник / Л. О. Вакарюк, С. Є. Панцьо. — Тернопіль: Джура, 2007. — С. 162.
- ↑ а б Юкстапозит // Українська мова : енциклопедія. — Київ : Майстер-Клас, 2011. — ISBN 978-966-444-232-6. — С. 393.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).