Юго Паасіківі
| Юго Кусті Паасіківі Juho Kusti Paasikivi | |
|---|---|
| Попередник: | Карл Густав Маннергейм |
| Наступник: | Урго Кекконен |
Прем'єр-міністр Фінляндії
| |
| Попередник: | Пер Свінгувуд |
| Наступник: | Лаурі Інґман |
| Ім'я при народженні: | кілька Johan Gustaf Hellstén |
| Народження: | 27 жовтня 1870 Тампере, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія |
| Смерть: | 31 серпня 1956 (85 років) Гельсінки, Фінляндія |
| Поховання: | Гієтаніємі[1] |
| Національність: | фін/швед |
| Країна: | |
| Релігія: | лютеранство |
| Освіта: | Гельсінський університет і Helsinki Normal Lyceumd |
| Ступінь: | доктор обох прав |
| Партія: | Національна коаліція і Finnish Partyd (1918)[5] |
| Батько: | Авґуст Гелльстен |
| Мати: | Каролійна Селін |
| Шлюб: | Аллі Паасікві і Анна Паасіківі |
| Діти: | Аннікі (Annikki; 1898—1950), Велламо (Wellamo; 1900—1966), Югані (Juhani; 1901—1942) та Варма (Varma; 1903—1941). |
| Автограф: | |
| Нагороди: | |
| | |
Юго Кусті Паасіківі (або Паасиківі, фін. Juho Kusti Paasikivi; уроджений Йоган Густав Гелльстен, швед. Johan Gustaf Hellsten; 27 листопада 1870, поблизу Тампере — 31 серпня 1956, Гельсінкі, Фінляндія) — фінський політик, дипломат, банкір, тричі прем'єр-міністр Фінляндії, сьомий президент Фінляндії (1946—1956).
Біографія
Народився у шведській купецькій родині. У 14 років став сиротою, його виховала тітка. У 15 років змінив прізвище на Паасіківі — у цей час стає переконаним фінським націоналістом, яким залишався усе життя.
1890 вступив до Гельсінського університету, де розпочав політичну діяльність — боровся за державну самостійність Фінляндії. З 1907 року — депутат парламенту Великого князівства Фінляндського. 1908 став міністром фінансів, але вже наступного року подав у відставку на знак протесту проти політики русифікації, яку проводив уряд Російської імперії.

З 1915 року депутат міської ради Гельсінкі. У 1917 році увійшов до складу комісії, яка розробляла проєкт широкої автономії Фінляндії у складі Російської республіки, але після більшовицького перевороту підготував проєкт конституційної монархії Фінляндії і відстоював його до падіння монархії у союзній Німеччині. Водночас (1918 рік) ненадовго очолив уряд незалежної Фінляндії.
14 листопада 1920 підписав в Тарту мирний договір з більшовицькою Росією.
1914—1934 — генеральний директор Національного акціонерного банку. З 1936 — посол Фінляндії у Швеції. 1939 працював у складі фінської делегації на переговорах з СРСР. Після закінчення Зимової війни очолив делегацію Фінляндії до Москви, де й залишився послом. Подав у відставку з посади посла Фінляндії в СРСР у березні 1941 року. Після цього три роки не брав участі у політичному житті, але весною 1944-го знову потрапив на вістря міжнародної політики — очолив фінську делегацію на мирних переговорах із Йосипом Сталіним.
Після падіння фронту в Східній Карелії — з листопада 1944 по березень 1946 року — був двічі прем'єр-міністром, а після цього обраний президентом Фінляндії, обіймав цю посаду до смерті.
Політичне кредо
У міжнародній дипломатії існує поняття Лінія Паасіківі, яка означає дотримання реалістичної політики в умовах післявоєнного сусідства з комуністичним СРСР. Автор концепції державного нейтралітету Фінляндії, провідник спокійного ставлення до окупанта Карелії — СРСР. Іронія долі — Паасіківі наприкінці життя став кавалером ордена Леніна.
Теплі особисті взаємини Паасіківі з верхівкою СРСР гарантували фінській економіці великі економічні преференції. Зокрема, харчова, паперова, суднобудівна галузь в роки правління Паасіківі була повністю орієнтована на СРСР.
Цікаві факти
Формуючи уряд під час Громадянської війни, Паасіківі у листі своєму другу писав:
| Росія рано чи пізно нападе—це так само певно, як і те, що за літом приходить осінь і зима. |
Також він додав, що лише Німеччина в такому разі зможе надати Фінляндії збройну підтримку:
| Якщо ж вона цього не зробить, незалежність Фінляндії буде лише коротким епізодом у нашій історії. |
Примітки
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ BiographySampo
- ↑ Kansallisbiografia / за ред. M. Klinge — Suomalaisen Kirjallisuuden Seura, Suomen Historiallinen Seura. — ISSN 1799-4349
- ↑ Vuoden 1907 eduskuntavaaleissa valitut kansanedustajat — Suomen oikeusministeriö.
- ↑ Вехвіляйнен, Оллі (2010). Фінляндія в Другій світовій війні: між Німеччиною і Росією (Українська) . Темпора. с. 14. ISBN 978-966-8201-47-9.
Література
- Р. Кривонос. Паасіківі Юхо Кусті // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
- Kallio, Reino, Lahden kansa- ja oppikoulut 1870—1975. Lahden historia IV:1. Julkaisija Lahden kaupunki. Gummerus Kirjapaino Oy. Jyväskylä 2005. ISBN 951-849-589-0
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).


