Щур гірський
| ?Щур гірський | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Евкаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Надряд: | Гризуни (Rodentia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Muriformes) |
| Надродина: | Мишовиді (Myomorpha) |
| Родина: | Щурові (Arvicolidae) |
| Рід: | Щур (Arvicola) |
| Вид: | Щур гірський (A. scherman) |
| Біноміальна назва | |
| Arvicola scherman (Shaw, 1801) | |
| Посилання | |
| Arvicola scherman | |
| 4463759 | |
| 970589 | |
| 136766 | |
| 1276134 | |
Щур гірський, або земляний, або малий, або повх (Arvicola scherman) — вид гризунів роду Щур (Arvicola) з родини щурові (Arvicolidae)[1].
Поширення
Країни поширення: Андорра, Австрія, Хорватія, Чехія, Франція, Угорщина, Німеччина, Італія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швейцарія, Україна. В основному обмежується височинами, де будує великі підземні нори на луках (зокрема пасовища) або, рідше, в лісах, від рівня моря до альпійських луків 2400 метрів.
Морфологія
Статевий диморфізм відсутній. Хвіст короткий. Колір шерсті відрізняється навіть у межах популяції, починаючи від темно-коричневого або жовтувато-коричневого до сірого зверху, боки коричневі або коричнево-жовті, черево світло-сіре; хвіст, як правило, двоколірний.
Поведінка
Переважно травоїдний, живиться рослинами в літній час і коріннями, цибулинами й бульбами в зимовий час. Мешкає в складних норах, які зазвичай не глибше 1 м. Найчастіше стає здобиччю Asio otus і Tyto alba. Тісно пов'язані з водою.
Загрози та охорона
Гірського щура довгий час розглядали у числі рідкісних і зникаючих видів, вид був включений до Червоної книги України 1994 року. До останнього видання ЧКУ (2009) щура водяного не включено. Тепер цей вид відносять до видів-шкідників на сільськогосподарських угіддях гірських районів Карпат.
Примітки
- ↑ Загороднюк, І. В.; Ємельянов І. Г. Таксономія і номенклатура ссавців України // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2012. — № 10. — С. 5–30.
Джерела
- Amori, G., Hutterer, R., Kryštufek, B., Yigit, N., Mitsain, G. & Muñoz, L.J.P 2008. Arvicola scherman [Архівовано 14 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Загороднюк І., Покиньчереда В., Киселюк О., Довганич Я. Теріофауна Карпатського біосферного заповідника [Архівовано 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.] / За ред. І. Ємельянова. — Київ: Інститут зоології НАН України, 1997. — 60 с. — (Вестник зоологии. Додаток 5).
- Киселюк О. І. Еколого-морфологічні особливості видів нориць роду Arvicola (Rodentia, Arvicolidae) фауни Східних Карпат // Вестник зоологии. — Том 31, № 5-6. — С. 86-89.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).