YaChudo

Штучна мова

Переглядів: 0. Оновлено 31.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мова (значення).
Прапор штучних мов, придуманий передплатниками розсилки CONLANG. Прапор має вигляд Вавилонської вежі на тлі ранкового сонця

Шту́чна мо́ва, інші назви: Конла́нг, Конла́нґ, Conláng (скор. від англ. Constructed language) — це мова, чия фонологія, граматика та/або словниковий запас були цілеспрямовано створені особою чи групою осіб. Це відрізняє штучні мови від мов, які розвивались еволюційно (природні мови). Штучні мови створюються через багато причин: наприклад, щоб спростити спілкування між людьми (міжнародні мови), щоб додати реалізму вигаданому світу чи з інших естетичних міркувань (вигадані мови), для лінгвістичних експериментів (наприклад перевірки гіпотези Сепіра-Ворфа) чи для мовних ігор. Деякі люди також можуть створювати мови як хобі.

Також до штучних мов належать спеціалізовані знакові системи для запису необхідної інформації в певних галузях науки і техніки, наприклад, мови програмування.

Пісня мовою есперанто

Станом на 4 січня 2022 року, найпоширенішою штучною мовою з оригінальною літературою є есперанто.

Огляд

Визначити поняття «штучні мови» може бути складно. Адже це мови, які не виникли самі собою (як природні), не з комунікативної потреби (як піджини та креольські), але які можуть бути використані для побутового спілкування між людьми (на відміну від мов програмування та інших науково-технічних систем).

Штучні мови, зазвичай, поділяють за двома критеріями: методикою та причиною створення. Виділяють:

  • мови, створені апріорі — граматика та словниковий запас створюються з нуля, базуючись на уяві автора чи на певних розрахунках;

Прикладом апріорної та експериментальної мови є проєкт "URLCoFi" у Франкфуртському університеті ім. Ґете (Німеччина). На цій побудованій мові, що називається "Jucearm", вміст був розміщений в інтернеті, і в експерименті учасники повинні були знайти якомога більше вмісту мовою в інтернеті за допомогою списку слів. Проєкт мав на меті дослідити, як шукати та знаходити контент в інтернеті, а також обійти проблему "Precision-and-recall"[1] за допомогою побудованої мови.

Наприклад: "Famu siezbu wezä asj ziave ezbemesjaz, suzvazsobe ba lia zeboa fegle wemposowebu fezpe azpuzsaz suz iz wuane pez umodozesj."[2][3]

  • мови, створені апостеріорі — успадковують граматику та словниковий запас від природних мов. Вони також поділяються на натуралістичні (де природні слова залишають своє нормальне звучання й написання) і схематичні (які прагнуть максимальної стрункості своїх парадигм і мінімізувати кількість виключень із заздалегідь установлених правил)[4].

Прикладом апостеріорної мови є мова Гільдеґарди Бінгенської "Lingua Ignota". Мова заснована на латинській граматиці, і вона розробила близько 1000 неологізмів.[5]

Приклад
Lingua Ignota Українська
crizia церква
diveliz диявол
iminois людина

Есперанто вважається загалом схематичною мовою, інтерлінгва розглядається як натуралістична, а новіаль представляють як компроміс між обома видами.

Також існують штучні мови, що засновані на інших штучних мовах, здебільшого через розкол у спільноті; саме так від есперанто відкололися ідо, ексельсіоро, есперанто-сен-флексіо, сучасне есперанто, а від ідо — ідо-аванцит; мови «родини волапюк» — балта, велтпарл та ідіом-неутраль[6].

Призначення

За призначенням штучні мови можна поділити на такі типи:

Щоправда, межі між ними доволі розмиті та штучна мова може належати одночасно до кількох різних типів.

Існують мови, розроблені так, аби висловлювати максимум змісту з мінімальною складністю, наприклад, токі пона.

На відміну від піджинів, штучні мови створюються навмисно, зазвичай — однією людиною, колективна мовотворчість (конлангінг) зустрічається значно рідше.

Створення штучної мови

Більшість сучасних конлангерів створюють мови як хобі, для вигаданої роботи або для особистого задоволення. Конлангери зазвичай створюють мови, визначаючи їх фонологію, синтаксис, граматику та інші властивості. Для цього потрібне принаймні елементарне розуміння лінгвістики[7][8].

Штучні Мови

  • Мови, створені Джоном Р. Р. Толкіном (Ельфійські мови Лламас і Валарін, Гномська мова, мова Орків (мається на увазі мова Орків з вигаданого всесвіту Толкіна).
    1. Клінгонська мова: Найбільш відома штучна мова у "Зоряному Шляху". Створена лінгвістом Марком Окрандом спеціально для франшизи. Має повну граматику, словниковий запас і навіть свою писемність. Вона навмисно була розроблена так, щоб звучати "інопланетно" і містити незвичні для земних мов звуки та структуру речень
    2. Вулканська мова: мова вулканців, відомих своєю логікою. Вона має особливу фонологію з горловими, аспірованими та носовими звуками. Хоча у серіалах використовується небагато канонічних слів, фанати створили власні версії мови.
    3. Ромуланська мова: мова ромуланців. Вважається, що вона має спільне походження з вулканською, але звучить інакше, з "р" що прокочується, та шиплячим "с", що надає їй більш зловісного відтінку. Ромулан у деяких аспектах схожий на Вулкан, оскільки дві мови мають спільне походження та граматику.[9]
    4. Мова Ференгі: мова раси Ференгі, орієнтованої на торгівлю та прибуток. Вона має унікальний стаккато-ритм та носові інтонації.
    5. Баджоранська мова: мова баджоранців, відомих своєю духовною культурою. Звучить мелодійно та має багату міфологію, що відображається у її лексиці.
    6. Кардассіанська мова : мова кардассіанців. Звучить жорстко, горлово, з великою кількістю приголосних. Кардасіанське письмо складалося з тонких прямокутних літер, які зазвичай розширювалися зверху. Рядки тексту писалися як горизонтально, так і вертикально, розходячись від складного круглого мотиву. Рядки тексту також містили крапки.[10]
    7. Андоріанська мова : мова андоріанців. має складну фонологію та граматику, зі фрикативними та клацаючими звуками.
  • Мови Всесвітів Лавкрафта
  • Інші Мови

Див. також

Примітки

  1. ↑ Powers, David Martin (15 грудня 2011). Evaluation: from Precision, Recall and F-measure to ROC, Informedness, Markedness and Correlation (англ.). ISSN 2229-3981. Процитовано 17 серпня 2020.
  2. ↑ LernBar Player. lernbar.uni-frankfurt.de. Процитовано 17 серпня 2020.
  3. ↑ Goethe-Universität —. www.studiumdigitale.uni-frankfurt.de. Процитовано 17 серпня 2020.
  4. ↑ Frawley, William, ред. (2003). International encyclopedia of linguistics. Oxford reference online Oxford digital reference shelf (вид. 2. ed). Oxford: Oxford Univ. Press. ISBN 978-0-19-513977-8. {{cite book}}: |edition= має зайвий текст (довідка)
  5. ↑ Higley, Sarah (2007). Hildegard of Bingen’s Unknown Language: An Edition, Translation, and Discussion (Англійська) . New York: Palgrave Macmillan. с. 246.
  6. ↑ Libert, Alan (1 січня 2018). Artificial Languages. Oxford Research Encyclopedia of Linguistics. Процитовано 11 лютого 2025.
  7. ↑ Exploring the Purposes Behind the Creation of Conlangs (англійською) . Архів оригіналу за 19 листопада 2024. Процитовано 11 лютого 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  8. ↑ Artistic language. Wikipedia (англ.). 17 січня 2025. Процитовано 11 лютого 2025.
  9. ↑ https://klyk.zapisi.cx.ua/chi-ie-u-romulanciv-svoya-mova/. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  10. ↑ Cardassian language. Memory Alpha (англ.). Процитовано 27 вересня 2025.

Джерела інформації

Посилання


Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).