YaChudo

Шнирів

Переглядів: 0. Оновлено 29.10.2026.

село Шнирів
Церква Вознесіння Господнього (1767)
Церква Вознесіння Господнього (1767)
Церква Вознесіння Господнього (1767)
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район Золочівський
Тер. громада Бродівська міська територіальна громада
Код КАТОТТГ UA46040010500081760 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка облікова картка 
Основні дані
Засноване 1545
Населення 514
Площа 1,091 км²
Густота населення 471,13 осіб/км²
Поштовий індекс 80620[1]
Телефонний код +380 3266
Географічні дані
Географічні координати 50°10′48″ пн. ш. 25°10′19″ сх. д. / 50.18000° пн. ш. 25.17194° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
211 м[2]
Відстань до
обласного центру
115 км
Відстань до
районного центру
15 км
Найближча залізнична станція Броди
Відстань до
залізничної станції
15 км
Місцева влада
Адреса ради 80600, Львівська область, Золочівський район, м. Броди, пл. Ринок буд. 20
Карта
Шнирів. Карта розташування: Україна
Шнирів
Шнирів
Шнирів. Карта розташування: Львівська область
Шнирів
Шнирів
Мапа
Мапа

CMNS: Шнирів у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Шни́рів — село в Україні, у Бродівській міській територіальній громаді Золочівського району Львівської області. Відстань до центру громади становить 15 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Броди становить 15 км.

Село було центром Шнирівської сільської ради, якій були підпорядковані села Шнирів, Білявці, Бовдури, Клекотів.[3] Населення становить 400 осіб.[4]

Історія

Село Шнирів засноване 1545 року. Перша згадка датується 1546 роком, а в документі «Уточнення кордонів між Польщею і Великим Князівством Литовським» згадане як Шнерево.[5]

У 1856 році від епідемії холери у селі померло багато людей. Під час першої світової війни через своє близьке розташування до лінії фронту село було знищене, будинки зруйновані, а місцеве населення евакуйвано вглиб Австро-Угорщини, а також багато втекло на територію сусідньої Російської імперії.

З 1 серпня 1934 року відповідно до закону про самоврядування (23 березня 1933 року) увійшло до складу сільської гміни Конюшків[6].

На початку німецько-радянської війни в околицях Шнирева точилися запеклі бої між радянськими та німецькими військами. У березні 1944 року в селі перебував штаб з'єднання партизанських загонів під командуванням Михайла Наумова.

У повоєнний час в Шниреві споруджено 225 житлових будинків, а також діяли восьмирічна школа, клуб та бібліотека. У 1960-х роках тут знаходилася контора місцевого колгоспу «Дружба». Основним напрямом діяльності колгоспу було вирощування зернових та технічних культур (хміль, цукрові буряки, льон-довгунець), а також молочне тваринництво. Крім того, за колгоспом були закріплені млин та дві пилорами. На території сільської ради працювала цегельня.[7]

У Шнирівській загальноосвітній школі діє історико-краєзнавчий музей історії села.[8]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Бродівської міської громади[9].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бродівського району, село увійшло до складу новоствореного Золочівського району[10].

Вузькоколійка

За часів Австро-Угорщини протягом 1912-1913 років для лісовозів була споруджена 39-кілометрова вузькоколійна залізниця Броди — Шнирів. Під час бойових дій першої світової війни російські та австрійські вояки влітку 1915 року розібрали 31 кілометр колії. Після 1919 року 18 км колії, шириною 60 см, було відбудовано. На вузькоколійці працювали танк-паровози 1913 року випуску, захоплені у 1915 році російськими військами у німців.[11]

Відомі люди

Народилися

Пам'ятки

  • Дерев'яна церква Вознесіння Господнього з дзвіницею, споруджена у 1765 році. Пізніше добудували бокові рамена та розширили бабинець. Була відновлена у 1930 році. У міжвоєнний період перебувала під патронатом банкової спілки Вільгельма Шмідта. Нині належить ПЦУ.[12]
  • Козацька могила (XVII століття), розташована на пагорбі, посеред поля при в'їзді до села з боку Клекотова. У Берестецькій кампанії Адам Хмелецький брав участь на посаді паволоцького наказного полковника. Як засвідчують документи, біля села Шнирів 10 червня 1651 року відбувся бій між козацько-татарським загоном під командуванням Хмелецького і польським загоном, який очолював реєстровий сотник Ясько Ясноборський.[13] Місце бою занесено до державного реєстру нерухомих пам’яток України, а також є Пам'ятка історії Бродівського району № 251.[14] У 1991 році місце увічнене пам’ятним знаком «Славним українським козакам». На місці бою і зараз розташовано декілька давніх поховань XVII століття.
  • 2019 року, напередодні свята Покрови, в селі Шнирів урочисто був відкритий пам'ятник видатному землякові Петрові Федуну-Полтаві.[15]

Галерея

Примітки

  1. ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Бродівський район. Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 25 січня 2016.
  2. ↑ Прогноз погоди в с. Шнирів. Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 13 квітня 2022.
  3. ↑ Шнирівська сільська рада. Архів оригіналу за 27 квітня 2019. Процитовано 15 грудня 2018.
  4. ↑ ГОЛОС, СЕГ. Бродівська міська рада | Веб-модуль с... brody.golos.net.ua (англ.). Процитовано 6 червня 2025.
  5. ↑ Археографический сборник документов, относящихся к истории Северо-Западной Руси. — т. 1. — С. 106-107. (рос.)
  6. ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu brodzkiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — Nr. 68. — poz. 630.
  7. ↑ ІМСУ... — С. 170.
  8. ↑ Бродівський район. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 29 вересня 2018. [Архівовано 2018-09-30 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області.
  10. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  11. ↑ Клапчук В. Вузькоколійки в українських Карпатах кінця XIX — першої третини XX ст. // Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. — Київ : Інститут історії України, 2009. — Т. XVI. — С. 65-74.
  12. ↑ Шнирів. Церква Вознесіння Господнього (1767). Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 1 лютого 2013.
  13. ↑ Сестрятин: бій, що не забувається. www.radyvyliv.info. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 10 березня 2019.
  14. ↑ Пам'ятки історії, монументального мистецтва. www.brody-rda.gov.ua. Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 14 лютого 2019. [Архівовано 2019-02-14 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Як відкривали пам'ятник Петру Федуну-Полтаві у його рідному селі Шнирів. trkbrody.com. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 24 жовтня 2019.

Джерела

  • Шнирів: погляд крізь віки / В. Макар (упорядник). — Броди, 2006. — С. 132.
  • Макар В. Скрижалі історії // Бродівщина — край на межі Галичини й Волині. Матеріали ІІ краєзнавчої конференції. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2008. — С. 66-71.
  • Шнирів // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 170.
  • Корчак А. Цвинтарі Бродівського району: загальна інформація щодо вивчення їх історії, скульптури та епіграфіки // Бродівщина — край на межі Галичини й Волині. Вип. 5: матеріали шостої краєзнавчої конференції, присвяченої Міжнародному дню пам'яток історії та культури 20 квітня 2012 р / Стрільчук В., Корчак А., Ковальчук Г., Ханакова Н., Гілевич Т., Ульянов В. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2012. — С. 81-98.
  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: Иллюстрированный справочник-каталог / Жариков Н., Артеменко И. и др. — Киев : Будівельник, 1985. — Т. 3. — 339 с. (рос.)

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).