Школа Лувру
| Школа Лувру | |
|---|---|
| 48°51′39″ пн. ш. 2°19′51″ сх. д. / 48.860908055556° пн. ш. 2.3309363888889° сх. д. | |
| Галузь промисловості | higher educationd[1]  |
| Дата створення / заснування | 1882 |
 | |
 | |
| Офіційна назва | фр. ECOLE DU LOUVRE[1] |
| Сфера роботи | мистецтвознавство, археологія, епіграфіка і музеєзнавство |
| Названо на честь | Лувр |
| Засновник | Жуль Феррі |
| Керівник | Nicole Briotd, Jean Guéguinoud, Bruno Bourg-Brocd, Катрін Колонна, Didier Boulaudd[2], Sophie-Justine Lieberd[3] і Camille Morineaud[4] |
| Менеджер/директор | Claire Barbillond |
| Країна |  Франція[5] |
| Керівний орган | Міністерство культури Франції |
| Член у | Renaterd[6] і Франко-Німецький університет[7] |
| Кількість осіб, що навчаються | 1200 |
| Організаційно-правова форма | other national public establishmentd[1] |
| Батьківська організація | HESAM Universityd[8] |
| Розташування штаб-квартири | Париж |
| Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента | d |
 | |
| Офіційний сайт(фр.) | |
 Школа Лувру у Вікісховищі | |
Школа Лувру (фр. École du Louvre) — вищий навчальний заклад, розташований у Луврському палаці в Парижі, Франція. Школа займається вивченням археології, історії мистецтва, антропології та епіграфіки.
Прийом до Школи Лувру здійснюється на конкурсній основі: вступному іспиті після закінчення середньої школи, хоча абітурієнти також можуть подати заявку після двох-трьох років навчання в університеті з предметів історії, класичної літератури, географії, філософії та історії мистецтва[9]. Школа пропонує програму бакалаврату, магістратури та докторантури, а також клас підготовки до вступних іспитів на державну службу[10].
Історія
Школа Лувру була створена в 1882 році з метою розшерення знань про колекцій музею, навчання кураторів, дослідників та археологів. Спочатку школа зосереджувалася на дослідженнях з археології, але незабаром розширилася до суміжних дисциплін, таких як історія мистецтва, антропологія та стародавні мови. Школа була створена в контексті розширення вищої освіти в Європі, і у Франції зокрема, через залучення до лекцій широкого загалу, а не лише студентів.
У 1920 році у школі було створено загальний курс історії мистецтв, який став основою навчального плану. Цей курс розвивався в аспірантурі протягом наступних років.
У 1927 році школа створила унікальну кафедру музеєзнавства, яка стала першою такою кафедрою у світі.
Навчання
Станом на 2026 рік школа Лувру відповідає Болонському процесу та пропонує ступінь бакалавра через три роки навчання, ступінь магістра через два роки навчання та ступінь дослідника через три роки навчання. Вона також надає підготовчі класи для деяких іспитів на державну службу та лекції для широкої аудиторії. Загалом тут працює близько 700 викладачів.
Студенти проходять основний курс під назвою «Загальна історія мистецтва». Лекції проводяться в амфітеатрі, а навчальні посібники надаються у різних музеях.
Перший курс присвячений античності, з акцентом на доісторичну, класичну та східну археологію.
Другий курс присвячений історії мистецтва та археології незахідного світу, а також вивченню епохи середньовіччя та відродження.
Останній курс присвячений історії мистецтва у Новий час, а також мистецтву Африки та Океанії, включаючи антропологію.
На додаток до основного курсу, на першому курсі студенти вибирають спеціалізацію для вивчення протягом усього терміну навчання, відому як cours organiques або spé. Нині існує 31 спеціалізація, зокрема живопис, графіка, скульптура, гравюра, меблі, архітектура, промисловий дизайн, кіно, мода, фотографія. Студенти також проходять курси епіграфіки, нумізматики або сучасних мов.
Магістратура розрахована на два роки. На першому курсі студенти вивчають музеєзнавство та методи дослідження. Наприкінці другого курсу студенти презентують магістерську роботу, присвячену власним дослідженням та досвіду роботи.
Співпраця
Школа Лувру має угоду щодо обміну з Монреальським університетом у Квебеку, Венетським науковим інститутом, Університетом мистецтв у Венеції, Італія, та Гайдельберзьким університетом у Німеччині. У жовтні 2014 року було оголошено нову магістерську програму з подвійним дипломом між Ecole du Louvre та Sciences Po[11].
Школа Лувру має одну з найбільших колекцій з історії мистецтв та археології, яка доступна для вчених та студентів, крім того, вона регулярно публікує книги, навчальні посібники та наукові дослідження, часто спільно із зовнішнім видавництвом.
Примітки
- ↑ а б в SIRENE
- ↑ https://www.legifrance.gouv.fr/jorf/id/JORFTEXT000029191048
- ↑ https://www.legifrance.gouv.fr/jorf/id/JORFTEXT000032750042
- ↑ https://www.legifrance.gouv.fr/jorf/id/JORFTEXT000042510134
- ↑ Directory of Open Access Journals — 2003.
- ↑ https://discovery.renater.fr/renater/
- ↑ https://www.dfh-ufa.org/die-dfh/die-dfh-im-ueberblick/netzwerk
- ↑ https://www.legifrance.gouv.fr/affichTexte.do?cidTexte=JORFTEXT000031107612
- ↑ Ecole du Louvre : enseignement, recherche et publications en histoire de l'art. 15 листопада 2004. Архів оригіналу за 25 лютого 2007. Процитовано 6 квітня 2008.
- ↑ Ministère de la culture et de la communication : Direction des musées de France, Administration centrale - Etablissements publics et statuts particuliers. 3 жовтня 2002. Архів оригіналу за 20 червня 2008. Процитовано 6 квітня 2008.
- ↑ L’école du Louvre multiplie les doubles diplômes. Le Figaro Etudiant (фр.). Архів оригіналу за 7 листопада 2020. Процитовано 5 липня 2018.
Посилання
- Офіційна сторінка
- Academic exchange agreement with Heidelberg Архівовано червень 13, 2017 на сайті Wayback Machine.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).