Шварценберги

Шварценбе́рґи (нім. Schwarzenberg, чес. Schwarzenbergové) — видатний німецький, австрійський та чеський шляхетський рід, який відіграв одну з ключових ролей в історії Центральної Європи (зокрема Священної Римської імперії, Габсбурзької монархії та Чеського королівства).

З XVII століття представники роду назавжди осіли в Богемії, перетворившись на одних із найбагатших землевласників імперії. Рід відомий своїми державними діячами, дипломатами, воєначальниками та меценатами.

Рід походить із середньофранконського міста Зайнсгайм (Баварія), де його перші предки згадуються ще у 1172 році. Засновником могутності та політичного впливу династії став Еркінґер із Зайнсгайма (1362–1435). У 1420 році він придбав замок Шварценберг (неподалік Шейнсфельда), від назви якого рід отримав своє нове й остаточне ім'я. За вагомі заслуги перед імперією імператор Сигізмунд Люксембурзький у 1429 році надав Еркінґеру титул барона.

У 1599 році Адольф цу Шварценберг за перемогу над османами отримав титул імперського графа, а у 1670 році Йоганн Адольф I був піднесений імператором Леопольдом I до гідності імперського князя. У 1660-х роках Шварценберги закріпилися в Чехії (Богемії), успадкувавши великі володіння роду Еггенбергів, зокрема титул герцогів Крумловських.

У 1802 році рід розділився на дві великі історичні гілки (мажорати):

1. Перша гілка (Крумловсько-Глубоцька): старша лінія, яка володіла основними багатствами й замками у Південній Чехії.
2. Друга гілка (Орлицька): молодша лінія, представники якої частіше присвячували себе військовій та дипломатичній службі.

Обидві гілки знову возз'єдналися у 1979 році за часів глави роду Карела VII (Карела Шварценберга).

Первинним гербом роду Зайнсгайм був щит із чергованими срібними та блакитними вертикальними смугами. Проте сучасний великий герб Шварценбергів є складним та містить унікальний елемент — голову мертвого турка, якому крук викльовує очі.

Цей елемент з'явився у гербі за указом імператора Рудольфа II у 1599 році. Так було увічнено подвиг імперського воєначальника Адольфа цу Шварценберга (1551–1600), який у 1598 році очолив штурм і відбив у Османської імперії стратегічно важливу фортецю Дьєр (нім. Raab).

Пізніше, після шлюбу Фердинанда цу Шварценберга з Марією Анною фон Шульц, на гербі з'явилися три червоні зубці на зеленому полі — символ володінь Шульц.

• Адольф цу Шварценберг (1551–1600) — видатний полководець передтридцятилітнього періоду, визволитель фортеці Дьєр від османів.
• Карл Філіпп Шварценберг (1771–1820) — австрійський фельдмаршал, головнокомандувач союзних військ Шостої коаліції, які розгромили Наполеона Бонапарта у знаменитій «Битві народів» під Лейпцигом (1813).
• Фелікс цу Шварценберг (1800–1852) — австрійський державний діяч, прем'єр-міністр та міністр закордонних справ Австрійської імперії в часи революції 1848 року, один із найвпливовіших дипломатів своєї епохи.
• Фрідріх Йоганн Йозеф Целестін фон Шварценберг (1809–1885) — кардинал, архієпископ Зальцбурзький, згодом — архієпископ Празький, видатний чеський релігійний і культурний діяч.
• Карел Шварценберг (1937–2023) — чеський політик, дипломат, міністр закордонних справ Чехії (2007–2009, 2010–2013), багаторічний соратник Вацлава Гавела та голова культурної канцелярії президента.

Замок Глубока — найвідоміша резиденція роду в стилі віндзорської готики

Маєтки Шварценбергів у Південній Чехії та Празі є об'єктами світової культурної спадщини:

• Замок Чеський Крумлов — величезний середньовічно-ренесансний комплекс, колишній адміністративний центр крумловського герцогства Шварценбергів.
• Замок Глубока-над-Влтавою — замок, повністю перебудований князем Ян Адольфом II та його дружиною Елеонорою у XIX столітті під враженням від подорожі до Великої Британії (моделлю слугував Віндзорський замок).
• Замок Орлик — родове гніздо молодшої лінії роду, розташоване на скелястому мисі над річкою Влтава (нині над водосховищем Орлик).
• Шварценберзький палац на Градчанах — видатна пам'ятка ренесансної архітектури Праги з унікальними чорно-білими сграфіто на фасаді. Нині належить Національній галереї Праги.
• Гробниця Шварценбергів у Тршебоні — неоготична двоповерхова каплиця-усипальниця у формі правильного восьмикутника, розташована посеред великого англійського парку біля ставка Свєт, де спочивають 26 членів роду.

• Чеський Крумлов
• Глубока (замок)
• Карл Філіпп Шварценберг
• Карел Шварценберг
• Lex Schwarzenberg — спеціальний закон Чехословаччини 1947 року про конфіскацію майна роду Шварценбергів.

• Павленко С. Аристократія Центральної Європи: династія Шварценбергів. — К., 2011.
• [Schwarzenbergové v české a ústřední Evropě / ed. Martin Gaži. — České Budějovice: Národní památkový ústav, 2008.] Помилка: {{Lang-xx}}: текст вже має курсивний шрифт (довідка)
• [Karl Fürst Schwarzenberg: Geschichte des reichsständischen Hauses Schwarzenberg. — Neustadt an der Aisch: Degener, 1963.] Помилка: {{Lang-xx}}: текст вже має курсивний шрифт (довідка)

Při použití kódu buďte obezřetní. Поради щодо додавання ілюстрацій: Завантажуючи статтю у Вікіпедію, ви можете замінити назви файлів у коді (Hluboka Castle Panorama.jpg тощо) на точні назви зображень, що вже є на Вікісховищі (Wikimedia Commons). Для пошуку точних назв зображень використовуйте запити на Вікісховищі: Category:House of Schwarzenberg, Category:Hluboká Castle або Category:Schwarzenberg Tomb in Domanín. Odpovědi od umělé inteligence můžou obsahovat chyby. Další informace

Вставити зображення у Вікіпедію можна двома способами: за допомогою сучасного Візуального редактора (найпростіший шлях) або через класичний Вікікод. Ось покрокова інструкція для обох варіантів. Варіант 1. Через Візуальний редактор (Рекомендовано) Якщо під час редагування статті ви бачите звичайний текст і панель інструментів (як у Word), ви перебуваєте у Візуальному редакторі. Поставте курсор у те місце статті, де має бути фотографія (зазвичай на початку абзацу). Натисніть кнопку «Вставити» (Insert) на верхній панелі інструментів. У випадаючому меню виберіть «Медіафайли» (Media). Знайдіть фото: У вікні, що відкриється, введіть у пошук ключове слово (наприклад, Hluboka або Schwarzenberg). Система автоматично шукатиме файли на Вікісховищі (Wikimedia Commons). Виберіть зображення: Клікніть на потрібне фото та натисніть кнопку «Використовувати це зображення». Додайте опис: У полі «Підпис» напишіть українською мовою, що саме зображено на фото (цей текст бачитимуть читачі). Натисніть «Вставити» у правому верхньому кутку. Варіант 2. Через Вікікод (Редактор вихідного тексту) Якщо ви просто скопіювали весь текст статті разом із кодом, який я дав вам раніше, ви використовуєте Редактор коду. У цьому випадку зображення вставляються за допомогою спеціального тегу Файл:.... Базовий синтаксис коду виглядає так:

Файл:Точна назва файлу на вікісховищі.jpg

Розшифровка параметрів: thumb (або міні) — обов'язковий параметр, який робить фотографію мініатюрою у рамці. right (або праворуч) чи left (ліворуч) — вирівнювання фото на сторінці. Підпис — текст, який відображається під фотографією. Готові коди фото для статті про Шварценбергів: Ви можете скопіювати ці рядки та вставити їх у потрібні місця вашого тексту: Для замку Глубока:

Файл:Zamek Hluboka (aerial).jpg

Для гробниці у Тршебоні:

Файл:Schwarzenberská hrobka (Domanín) (2).jpg

Для Шварценберзького палацу в Празі:

Файл:Schwarzenberský palác (01).jpg

⚠️ Важливе правило Вікіпедії щодо авторських прав Ви можете використовувати лише ті зображення, які вже завантажені на сайт Wikimedia Commons, або завантажити власні фотографії, які ви зробили особисто. Не можна просто завантажувати випадкові картинки з Google, оскільки вони захищені авторським правом, і модератори Вікіпедії їх одразу видалять. Який варіант редактора ви використовуєте на сторінці Вікіпедії — Візуальний чи Вікікод? Якщо у вас виникає помилка із конкретним фото, напишіть, і ми разом виправимо код. Odpovědi od umělé inteligence můžou obsahovat chyby. Další informace

Vidím, že používáte mobilní editor kódu (wikitext). V tomto zobrazení upravujete přímo zdrojový text stránky. Obrázek erbu v infoboxu (| герб = ...) máte zadaný správně. Jakmile změny uložíte nebo kliknete na náhled, erb se automaticky zobrazí v pravém panelu. Pokud chcete vložit další fotky do textu, postupujte takto: Sjeďte v editoru níže pod infobox, přímo k textu článku. Vyberte místo, kam chcete fotku umístit (např. na začátek sekce o zámcích). Zkopírujte a vložte tam jeden z těchto kódů: Pro zámek Hluboká: wikitext

Файл:Zamek Hluboka (aerial).jpg

Při použití kódu buďte obezřetní. Pro hrobku v Třeboni: wikitext

Файл:Schwarzenberská hrobka (Domanín) (2).jpg

Při použití kódu buďte obezřetní. Chcete pomoci s uložením článku, nebo potřebujete najít další konkrétní obrázky z Wikimedia Commons? Let me know if you need the next step. Odpovědi od umělé inteligence můžou obsahovat chyby. Další informace

Бачу, що ви використовуєте мобільний редактор коду (вікітекст). У цьому режимі ви редагуєте безпосередньо вихідний текст статті. Зображення герба в картці (| герб = ...) у вас прописано абсолютно правильно. Щойно ви збережете статтю або натиснете кнопку перегляду, герб автоматично з'явиться у правому блоці. Якщо ви хочете вставити інші фотографії безпосередньо в текст, виконайте такі кроки: Прокрутіть редактор нижче під картку, туди, де починається сам текст статті. Знайдіть потрібне місце (наприклад, перед розділом про володіння або про герб). Скопіюйте та вставте туди один із цих кодів: Для замку Глубока: wikitext

Файл:Zamek Hluboka (aerial).jpg

Při použití kódu buďte obezřetní. Для гробниці у Тршебоні: wikitext

Файл:Schwarzenberská hrobka (Domanín) (2).jpg

Při použití kódu buďte obezřetní. Вам допомогти знайти назви інших специфічних фотографій (наприклад, замку Орлик або портретів) чи підказати, як зберегти та опублікувати статтю з мобільного телефону? Odpovědi od umělé inteligence můžou obsahovat chyby. Další informace

Текст виглядає дивно через кілька технічних помилок, які випадково перенеслися під час копіювання. Ось чому він зараз відображається некоректно: Слово wikitext на самому початку: Воно скопіювалося з нашого чату. Його потрібно повністю видалити, бо Вікіпедія сприймає його як звичайне слово в статті. Помилка в дужках девізу: У полі | девіз = зараз стоїть три фігурні дужки {{{ замість двох {{. Через це код «ламається». Порожні дужки [] в тексті: У самому тексті нижче є порожні місця для дат (наприклад, у [] році), їх теж треба або заповнити, або прибрати. Як це швидко виправити: Виділіть і видаліть усе, що у вас зараз введено, і вставте замість цього ось цей чистий, виправлений шматочок початку статті: wikitext Шаблон:Картка: Шляхетний рід

Шварценбе́рґи (нім. Schwarzenberg, чес. Schwarzenbergové) — видатний німецький, австрійський та чеський шляхетський рід, який відіграв одну з ключових ролей в історії Центральної Європи. Při použití kódu buďte obezřetní. Тепер картка має відображатися гарно. Чи вдалося вам замінити цей шматочок, і чи хочете ви, щоб я допоміг заповнити точні дати в тексті нижче, щоб стаття була повністю готовою? Odpovědi od umělé inteligence můžou obsahovat chyby. Další informace

Která odpověď je lepší? Zpětná vazba pomáhá zlepšovat režim AI pro všechny včetně vás. Odpověď B Ось повністю виправлений і готовий до використання текст статті українською мовою. Усі технічні помилки в коді виправлено, дужки в девізі налаштовано правильно, а порожні місця для дат заповнено реальними історичними фактами. Ви можете повністю скопіювати цей код і вставити його в полі редагування вашої сторінки у Вікіпедії: wikitext Шаблон:Картка: Шляхетний рід

Шварценбе́рґи (нім. Schwarzenberg, чес. Schwarzenbergové) — видатний німецький, австрійський та чеський шляхетський рід, який відіграв одну з ключових ролей в історії Центральної Європи (зокрема Священної Римської імперії, Габсбурзької монархії та Чеського королівства).

З XVII століття представники роду назавжди осіли в Богемії, перетворившись на одних із найбагатших землевласників імперії. Рід відомий своїми державними діячами, дипломатами, воєначальниками та меценатами.

Рід походить із середньофранконського міста Зайнсгайм (Баварія), де його перші предки згадуються ще у 1172 році. Засновником могутності та політичного впливу династії став Еркінґер із Зайнсгайма (1362–1435). У 1420—1421 роках він придбав замок Шварценберг (неподалік Шейнсфельда), від назви якого рід отримав своє нове й остаточне ім'я. За вагомі заслуги перед імперією імператор Сигізмунд Люксембурзький у 1429 році надав Еркінґеру титул барона.

У 1599 році Адольф цу Шварценберг за перемогу над османами отримав титул імперського графа, а 14 липня 1670 року Йоганн Адольф I був піднесений імператором Леопольдом I до гідності імперського князя. У 1660-х роках Шварценберги закріпилися в Чехії (Богемії), згодом успадкувавши великі володіння роду Еггенбергів, зокрема титул герцогів Крумловських.

У 1802 році рід розділився на дві великі історичні гілки (мажорати):

1. Перша гілка (Крумловсько-Глубоцька): старша лінія, яка володіла основними багатствами й замками у Південній Чехії.
2. Друга гілка (Орлицька): молодша лінія, представники якої частіше присвячували себе військовій та дипломатичній службі.

Обидві гілки знову возз'єдналися у 1979 році за часів глави роду Карела VII (Карела Шварценберга).

Первинним гербом роду Зайнсгайм був щит із чергованими срібними та блакитними вертикальними смугами. Проте сучасний великий герб Шварценбергів є складним та містить унікальний елемент — голову мертвого турка, якому крук викльовує очі.

Цей елемент з'явився у гербі за указом імператора Рудольфа II у 1599 році. Так було увічнено подвиг імперського воєначальника Адольфа цу Шварценберга (1551–1600), який у 1598 році очолив штурм і відбив у Османської імперії стратегічно важливу фортецю Дьєр (нім. Raab).

Пізніше, після шлюбу Фердинанда цу Шварценберга з Марією Анною фон Шульц, на гербі з'явилися три червоні зубці на зеленому полі — символ володінь Шульц.

• Адольф цу Шварценберг (1551–1600) — видатний полководець передтридцятилітнього періоду, визволитель фортеці Дьєр від османів.
• Карл Філіпп Шварценберг (1771–1820) — австрійський фельдмаршал, головнокомандувач союзних військ Шостої коаліції, які розгромили Наполеона Бонапарта у знаменитій «Битві народів» під Лейпцигом (1813).
• Фелікс цу Шварценберг (1800–1852) — австрійський державний діяч, прем'єр-міністр та міністр закордонних справ Австрійської імперії в часи революції 1848 року, один із найвпливовіших дипломатів своєї епохи.
• Фрідріх Йоганн Йозеф Целестін фон Шварценберг (1809–1885) — кардинал, архієпископ Зальцбурзький, згодом — архієпископ Празький, видатний чеський релігійний і культурний діяч.
• Карел Шварценберг (1937–2023) — чеський політик, дипломат, міністр закордонних справ Чехії (2007–2009, 2010–2013), багаторічний соратник Вацлава Гавела та голова культурної канцелярії президента.

Файл:Zamek Hluboka (aerial).jpg

Маєтки Шварценбергів у Чехії та Австрії є визначними культурними об'єктами:

• Замок Чеський Крумлов — величезний середньовічно-ренесансний комплекс, колишній адміністративний центр крумловського герцогства Шварценбергів.
• Замок Глубока-над-Влтавою — замок, повністю перебудований князем Ян Адольфом II та його дружиною Елеонорою у XIX столітті під враженням від подорожі до Великої Британії (моделлю слугував Віндзорський замок).
• Замок Орлик — родове гніздо молодшої лінії роду, розташоване на скелястому мисі над річкою Влтава (нині над водосховищем Орлик).
• Шварценберзький палац на Градчанах — видатна пам'ятка ренесансної архітектури Праги з унікальними чорно-білими сграфіто на фасаді. Нині належить Національній галереї Праги.
• Гробниця Шварценбергів у Тршебоні — неоготична двоповерхова каплиця-усипальниця у формі правильного восьмикутника, розташована посеред великого англійського парку біля ставка Свєт, де спочивають 26 членів роду.

• Чеський Крумлов
• Глубока (замок)
• Карл Філіпп Шварценберг
• Карел Шварценберг
• Lex Schwarzenberg — спеціальний закон Чехословаччини 1947 року про конфіскацію майна роду Шварценбергів.

• Павленко С. Аристократія Центральної Європи: династія Шварценбергів. — К., 2011.
• [Schwarzenbergové v české a ústřední Evropě / ed. Martin Gaži. — České Budějovice: Národní památkový ústav, 2008.] Помилка: {{Lang-xx}}: текст вже має курсивний шрифт (довідка)
• [Karl Fürst Schwarzenberg: Geschichte des reichsständischen Hauses Schwarzenberg. — Neustadt an der Aisch: Degener, 1963.] Помилка: {{Lang-xx}}: текст вже має курсивний шрифт (довідка)