Шаєтет 13

Шаєтет 13
Сформовано	1 січня 1950
Країна	Ізраїль
Вид	Військово-морські сили
Тип	Сили спеціальних операцій
Роль	Спеціальні операції Контртероризм Диверсійна діяльність Спеціальна розвідка Огляд, абордаж, обшук і захоплення (VBSS)
Чисельність	300
У складі	Військово-морські сили Ізраїлю
Гарнізон/Штаб	Військово-морська база Атліт — база Військово-морських сил Ізраїлю
Прізвиська	השייטת (HaShayetet, The Flotilla)
Війни/битви	Суецька криза Шестиденна війна Війна на виснаження Операція «Весна молодості» Операція «Літані» Ліванська війна 1982 року Конфлікт у Південному Лівані Операція «Мойсей» Перша інтифада Друга інтифада Операція «Санторіні» Операція «Ноїв ковчег» Операція «Абу-Хасан» Друга ліванська війна Війна в Газі Справа «Франкоп» Рейд на флотилію до Гази Операція «Залізний закон» Операція «Повне розкриття» Операція «Непорушна скеля» Ізраїльське вторгнення до Сирії 2024 року Ірано-ізраїльська війна[1]
Медіафайли на Вікісховищі

Шаєтет 13 (івр. שייטת 13, латиніз. Flotilla 13) — військово-морський підрозділ командос ВМС Ізраїлю та один з основних розвідувальних підрозділів Армії оборони Ізраїлю. Шаєтет 13 спеціалізується на вторгненнях з моря на сушу, боротьбі з тероризмом, диверсіях, морської розвідці, порятунку заручників на морі та висадці на борт. Підрозділ навчений для дій на морі, в повітрі та на суші.^[2] Підрозділ брав участь майже у всіх великих війнах Ізраїлю, а також в інших діях.

Підрозділ вважається одним із найбільш засекречених у складі Армія оборони Ізраїлю. Відомості про багато операцій, а також особи чинних оперативників, перебувають під високим рівнем секретності. Підрозділ користується високою репутацією і часто зараховується до найкращих сил спеціальних операцій у світі^[3] і порівнюють його з морськими котиками ВМС США та британською Спеціальною службою катерів^[4]. На відміну від багатьох інших ізраїльських підрозділів спецпідрозділу, які беруть чоловіків лише на 36-місячну обов'язкову службу, добровольці для Шаєтет 13 повинні погодитися служити щонайменше чотири з половиною роки^[2].

Шаєтет 13 — один із найстаріших підрозділів ізраїльського спеціального призначення. Він був сформований у 1949 році Йохаєм Бен-Нуном з бійців Пальям — морського підрозділу Пальмах, елітного бойового формування Гагана, яке стало попередником Армії оборони Ізраїлю. Потреба в такому спеціалізованому підрозділі була предметом дискусій у перші роки існування Армія оборони Ізраїлю, унаслідок чого підрозділ згодом зазнавав обмежень чисельності та фінансування. Після створення Шаєтет 13 його існування тримали в державній таємниці, а військовослужбовці носили загальні знаки розрізнення Військово-морських сил Ізраїлю, а не власну унікальну емблему.^[5]

Командос Шаєтет 13 брали участь у Суецькій кризі 1956 року. Перед початком бойових дій вони виконали кілька невдалих розвідувальних операцій, а згодом долучилися до наземної кампанії як звичайні військовослужбовці. Також розглядався план захоплення фрегата Військово-морських сил Єгипту силами підрозділу, однак його було скасовано, оскільки вважалося, що ризик для елітного особового складу є непропорційним з огляду на низький пріоритет цілі.^[6]

У 1957 році Шаєтет 13 почав спільні тренування з французькими командос морської піхоти, і в результаті інформація про його існування почала просочуватися. Два роки по тому солдатам підрозділу дозволили носити свої характерні знаки розрізнення у вигляді кажанів, а про існування підрозділу стало відомо наступного року.^[7][8]

Наприкінці 1950-х років командос Шаєтет 13 виконали серію розвідувальних місій для контролю поставок радянських канонерських човнів до Сирії та наглядом за Ліваном під час Ліванської кризи 1958 року.

9 липня 1958 року оперативники Шаєтет 13 проникли в порт Бейрута в рамках операції «Йовель». Їх помітили, і вони були змушені відступити, попливши назад у море, де їх підібрав торпедний катер ВМС Ізраїлю та обстріляв ліванський патрульний корабель, який втрутився. Ізраїльтяни змогли відступити без жодних втрат.^[9]

У 1962 році вони брали участь у спільній операції з бригадою «Голані» проти сирійських позицій на Голанських висотах у відповідь на обстріл сирійцями ізраїльських рибалок. Хоча бригада «Голані» діяла успішно, сили Шаєтет 13 не змогли виконати своє завдання — наліт на сирійський пост у Курсі — і, потрапивши під вогонь, відступили без втрат. Цей невдалий епізод став відомим під назвою Операція «Кролик».

У серпні 1966 року підрозділ отримав завдання витягнути уламки збитого МіГу сирійських ВПС, який розбився в Галілейському морі. Ближче до кінця операції сирійські війська відкрили вогонь, і рятувальний трос, прикріплений до літака, був скинутий. Пізніше сирійцям вдалося підняти його та витягнути свій літак у безпечне місце.^[10]

Під час Шестиденної війни 1967 року підрозділ мав завдання нейтралізувати ворожий флот. Командос Шаєтет 13 проникли до Порт-Саїда, але не знайшли там жодних кораблів, а під час рейду на Александрію шістьох водолазів було захоплено в полон, їх було звільнено в січні 1968 року. Кілька інших місій також зазнали невдачі.^[11][12]

Під час Шестиденної війни 1967 року підрозділ мав завдання нейтралізувати ворожий флот. Командос Шаєтет 13 проникли до Порт-Саїда, але не знайшли там жодних кораблів, а під час рейду на Александрію шістьох водолазів було захоплено в полон, їх було звільнено в січні 1968 року. Кілька інших місій також зазнали невдачі.^[13][14]

У липні 1967 року командос загону «Шаєтет 13» перетнули Суецький канал і підірвали єгипетську залізничну колію у двох місцях. Операція була проведена у відповідь на єгипетський обстріл.^[15]

Операція «Барак» була ізраїльською військово-морською місією з демонстративного підняття прапора в Суецькому каналі, проведеною в липні 1967 року після артилерійських обстрілів і вогню по ізраїльських суднах з боку єгипетських сил у каналі. В операції брав участь підрозділ Шаєтет 13. Операцію виконували вдень; єгипетські війська відкрили вогонь зі своїх позицій, унаслідок чого одне судно було потоплено.^[16]

Шаєтет 13 брав участь у Війні на виснаження. Він здійснював неодноразові рейди в районі Суецького каналу, часто допомагаючи Сайєрет Маткаль. Протягом 1969 року підрозділ виконав серію наземних місій з мінування, морського патрулювання та диверсій. У ніч на 21 червня 1969 року Шаєтет 13 провів операцію «Френзі-5». У ніч на 21 червня 1969 року підрозділ Шаєтет 13 провів Операцію «Френзі-5». Після попередньої розвідувальної місії, здійсненої групою підрозділу приблизно за місяць до цього, загін командос висадився з моря та атакував єгипетський сторожовий пост, унаслідок чого загинули 32 єгипетські військовослужбовці і було зруйновано п'ять будівель. З ізраїльського боку втрати обмежилися двома легко пораненими бійцями.^[2]

У липні 1969 року підрозділ успішно здійснив рейд на Зелений острів у співпраці з «Саєрет Маткал». Троє з шести ізраїльських військовослужбовців, які загинули під час операції, були бійцями підрозділу Шаєтет 13. Єгиптяни втратили приблизно 80 солдатів. 7 вересня 1969 року «Шаєтет 13» здійснив операцію «Ескорт», здійснивши рейд на єгипетську якірну стоянку в Рас-Садат і знищивши пару єгипетських торпедних катерів P-183. Троє командос загинули на зворотному шляху з місії, коли один з їхніх зарядів вибухнув. Проте операція «Ескорт» дозволила Армії оборони Ізраїлю здійснити операцію «Равів» — надзвичайно успішний 10-годинний рейд на узбережжя Червоного моря Єгипту.^[2][2]

У 1970-х роках підрозділ зазнав реорганізації, під час якої більший акцент було зроблено на морсько-наземні рейди та підвищення ефективності підготовки. Водночас загострилися дискусії з іншими підрозділами спеціального призначення Армія оборони Ізраїлю: у той період лунали пропозиції, щоб Шаєтет 13 виконувала переважно роль транспортування до цілі та сприяння подоланню водних перешкод, залишаючи наземні бойові дії іншим підрозділам спеціальних операцій Армії оборони Ізраїлю.^[17]

У 1970 році, у відповідь на переслідування євреїв у Сирії та їхні спроби виїхати до Ізраїлю, ізраїльський уряд започаткував Операція «Бланкет» з метою переправлення сирійських євреїв до Ізраїль. У межах операції, якою протягом кількох років керував Моссад, бійці Шаєтет 13 та агенти Моссаду здійснили десятки таємних проникнень на територію Сирія, при цьому учасникам доводилося жити під прикриттям у Дамаску. У результаті операції до Ізраїлю вдалося переправити лише кілька десятків молодих євреїв.^[2]

Шаєтет 13 брав участь в операції «Весна молодості» в 1973 році, в якій ізраїльський спецназ здійснив рейд на Бейрут і вбив кількох членів «Чорного вересня», терористичної групи, яка вчинила мюнхенську різанину ізраїльських спортсменів на літніх Олімпійських іграх 1972 року в Мюнхені.^[18] Підрозділи Шаєтет 13, які брали участь в операції, висадилися в північному Бейруті та знищили невелику майстерню ФАТХ з виробництва вибухівки.

Під час війни Судного дня командос Шаєтет 13 неодноразово проникали до єгипетських портів, потопивши п'ять єгипетських військових суден та завдавши ще одному серйозної шкоди. Двоє командос зникли безвісти під час одного з рейдів.^[19]

Операція «Бардас 20» відбулася 14 січня 1971 року з метою нейтралізації партизанської бази в Лівані, поблизу Сидона, де близько двох десятків бойовиків проходили підготовку до бойових дій. Під час операції спецназ зруйнував деякі будівлі табору, а кілька партизанів отримали поранення, зокрема командир Абу Юссеф.^[20]

19 лютого 1973 року командос Шаєтет 13, підрозділу 707, та Сайерет Цанханім спільно здійснили рейд на партизанські бази в Нахр-ель-Баред та Беддаві в рамках операції «Бардас 54–55». Під час операції було вбито близько 40 партизанів та поранено 60, а також взято в полон турецького військового інструктора.^[21]

Підрозділ здійснював різноманітні операції проти партизанських човнів і осіб, які надавали їм підтримку, з обмеженими результатами. Під час Операція «Літані» у 1978 році Шаєтет 13 проводив засідки, в ході однієї з яких було ліквідовано високопоставленого командира противника.

У період 1979—1981 років підрозділ здійснив 22 успішні рейди проти партизанських цілей у Лівані, а досягнуті результати стали підставою для нагородження підрозділу.^[22] Під час одного з найбільш помітних рейдів, 19 квітня 1980 року, бійці Шаєтет 13 здійснили наліт на базу партизанської організації, яка, за даними розвідки, готувала напад на одну з громад в Ізраїль. У ході операції було знищено близько 15 бойовиків, зокрема командира групи, що планувала проникнення, а також двох її учасників; дві споруди на базі було зруйновано. Кілька бійців підрозділу зазнали поранень.^[22]

Під час Ліванської війни 1982 року командос Шаєтет 13 брали участь у забезпеченні плацдарму для ізраїльського десантного десанту на північ від Сидона. Висадилися дві команди командос, одна з яких допливла до гирла річки Авалі, а інша висадилася на берег на гумових шлюпках. Командос вступили в короткий бій з озброєними палестинцями та дозволили ізраїльській бронетехнікені й техніці та піхоті висадитися. Підрозділ також здійснив три рейди на цілі ООП у Бейруті та кілька інших рейдів та засідок під час війни.^[23] Шаєтет 13 також відповідав за зупинку суден, які перевозили зброю з країни до Італії, включаючи особистий човен Ясіра Арафата.^[24]

Починаючи з початку 1980-х років, підрозділ дедалі активніше залучався до ліванського конфлікту, демонструючи високу результативність — щороку проводив десятки успішних операцій та завдавав значних втрат Хезболла як у живій силі, так і в знищеній техніці та матеріальних засобах.

Типовими завданнями того періоду були перехоплення партизанських суден, підрив штабів противника та ключових об'єктів, проведення засідок, а також закладання вибухових пристроїв на маршрутах пересування бойовиків.^[25]

25 листопада 1988 року підрозділ разом з іншими силами здійснив рейд на штаб-квартиру НФВП-ГК з метою вбивства її лідера Ахмада Джибріля. Однак рейд провалився, один офіцер був убитий, а кілька ізраїльських командос отримали поранення. Джибріль організував прес-конференцію на базі, розмахуючи особистою зброєю вбитого офіцера Армії оборони Ізраїлю. Армія оборони Ізраїлю підрахувала, що під час рейду було вбито 20 партизанів, хоча палестинці визнали лише вісьмох.^[26]

5 вересня 1997 року підрозділ зазнав серйозних втрат під час рейду в Ліван. Загін із 16 бійців Шаєтет 13 висадився на узбережжі Лівану південніше Сайди, між населеними пунктами Лубіє та Ансарія. За припущеннями, метою операції могла бути спроба ліквідації високопоставленого шиїтського духовного діяча, пов'язаного з рухом Хезболла. Висадка відбулася у темну передранкову пору п'ятниці, після чого загін почав просування вглиб території. За повідомленням Армії оборони Ізраїлю, підрозділ був застаний у засідці в момент, коли «прямував до виконання свого завдання».^[27] Командос «Хезболли» та «Амаля» чатували на них. Зіткнення відбулося за межами 15-кілометрової зони безпеки, яку Ізраїль окупував на півдні Лівану. Солдати потрапили в засідку після того, як увійшли до фруктового саду, замінованого бомбами, які вибухнули, коли вони заходили.^[2] Командос було збито з ніг і піддано інтенсивному обстрілу, внаслідок чого майже одразу загинув командир загону — підполковник Йоссі Коракін. Подальші втрати сталися після того, як стрілянина спричинила детонацію вибухових пристроїв, які ніс один із бійців.

Ізраїль негайно направив рятувальну групу на вертольоті CH-53. До операції долучилися додаткові вертольоти та ракетні катери, і бій тривав до світанку, поки тривала евакуація загиблих. Поруч вибухали мінометні снаряди, внаслідок чого загинув лікар рятувальної групи, а уламки вразили вертоліт CH-53, який, утім, зміг злетіти. Загалом загинули 12 військовослужбовців Армія оборони Ізраїлю, з них 11 — бійці Шаєтет 13. З боку Хезболли двоє бійців зазнали легких поранень.^[2]

Незабрані останки ізраїльських солдатів були повернуті до Ізраїлю 25 червня 1998 року в рамках угоди про обмін полоненими. Через 14 років «Хезболла» зізналася, що їм було відомо про місцезнаходження спецназівців заздалегідь завдяки перехопленню відеозаписів, трансльованих ізраїльськими безпілотниками, що зависли над цим районом за кілька днів до місії.

У середині 1980-х років «Шаєтет 13» відіграв активну роль в операції «Мойсей», в результаті якої тисячі ефіопських євреїв прибули до Ізраїлю. Після того, як «Моссад» створив дайвінг-курорт на узбережжі Судану, який мав служити переправою для євреїв, що тікають з Ефіопії, оперативники «Шаєтет 13» прибували вночі на шлюпках, щоб переправити біженців на човен ВМС Ізраїлю, що чекав на березі.^[2]

16 квітня 1988 року командос Шаєтет 13 разом із Sayeret Matkal та оперативниками Моссаду взяли участь у вбивстві Халіла аль-Вазіра в його будинку в Тунісі.^[2]

Під час Другої інтифади командос Шаєтет 13 брали участь у наземних контртерористичних операціях глибоко на Західному березі річки Йордан та в секторі Газа. Шаєтет 13 брав участь у сотнях операцій проти ХАМАС, Ісламського джихаду та Бригад мучеників Аль-Акса, убивши десятки бойовиків та заарештувавши сотні. Снайпери Шаєтет 13 були відповідальні за вбивство Табета Табета, високопоставленого політичного чиновника ФАТХ у Тулькармі.^[2] Підрозділ також брав участь у битві за Дженін, під час якої сили Шаєтет 13 евакуювали підрозділ ізраїльської резервної армії, який був затиснутий після засідки, та знайшли тіла солдатів, які загинули в засідці. Він отримав високе визнання завдяки успішному захопленню трьох палестинських суден, які намагалися провезти зброю: «Карін А», «Санторіні», «Абу Хасан» та «Абу-Юсуф». Інцидент з «Карін А», зокрема, вважався дуже складною операцією. У 2004 році діяльність підрозділу була тимчасово призупинена після скарги від ізраїльської правозахисної групи «Б'Целем» про те, що оперативники «Шаєтет 13» безпідставно застрелили неозброєного палестинського бійця в Дженіні. Розслідування показало, що командос мали вагомі підстави припускати, що партизан приховував гранату, і підрозділ знову запустили в дію.^[28]

У 2002 та знову у 2003 році Шаєтет 13 отримав похвалу начальника штабу за успішні операції з боротьби з тероризмом.

5 серпня 2006 року, під час Ліванської війни 2006 року, командос Шайєтет здійснили рейд у Тирі. Командос здійснили рейд на житловий будинок у Тирі, в якому нібито проживали командири Хезболли. За ізраїльськими джерелами, внаслідок операції було ліквідовано від 6 до 10 бійців Хезболли.^[2][2] Ліванські джерела стверджували, що в результаті операції загинули один або два бійці Хезболли, ліванський солдат та щонайменше четверо мирних жителів.^[2] Десять командос отримали поранення під час рейду, двоє з них тяжкі. Армія оборони Ізраїлю визнала, що старшим командирам Хезболли, які були головною ціллю рейду, вдалося втекти.^[2]

Згідно з газетою Sunday Times, снайпери Шаєтет 13 були відповідальні за вбивство сирійського генерала Мухаммеда Сулеймана на яхті.^[2]

Під час операції «Литий свинець», яка тривала з грудня 2008 року по січень 2009 року, командос «Шаєтет 13» висадилися на узбережжі сектора Газа, щоб завдати ударів по наземних цілях ХАМАС.^[2] Повідомляється, що вони також брали участь у двох ізраїльських авіаударах у Судані проти зброї, що постачалася з Ірану, яка контрабандою ввозилася до сектора Газа. Удари вразили конвой із 17 вантажівок зі зброєю та іранське судно зі зброєю, що пришвартувалося в Судані.

4 листопада 2009 року судно MV Francop під прапором Антигуа, яке перевозило зброю та боєприпаси з Ірану для Хезболли, було успішно захоплено командос Шаєтет 13. Згодом командос знайшли добре заховану зброю.^[2][2]

31 травня 2010 року підрозділ Шаєтет 13 взяв участь в операції Операція «Морський бриз» (також відомій як Операція «Небесні вітри»), спрямованій проти флотилії, що намагалася прорвати блокаду Сектор Гази. Командос, озброєні несмертельними засобами та пістолетами калібру 9×19 мм як допоміжною зброєю, спускалися з вертольотів по канатах і здійснювали абордаж зі швидкісних катерів, унаслідок чого затримали п'ять суден, переважно за умов пасивного опору. На борту судна MV Mavi Marmara командос зазнали нападу з боку десятків активістів, озброєних ножами, металевими прутами, рогатками та імпровізованими засобами, а також, за твердженнями, вогнепальною зброєю, зокрема тією, що була відібрана у військових. Троє військовослужбовців були захоплені, доправлені під палубу та тимчасово утримувалися в пасажирському салоні. Спочатку командос застосували несмертельну силу, однак після того, як це виявилося неефективним, вони відкрили вогонь бойовими набоями та встановили контроль над судном. Унаслідок інциденту загинули дев'ять активістів, кілька десятків осіб дістали поранення. Також поранень зазнали семеро командос, двоє з них — тяжких.^[2][29] Після цього дії Шаєтет 13 було засуджено міжнародною спільнотою.^[2] Згодом, командос Шаєтет 13 вийшли на борт та захопили гуманітарне судно MV Rachel Corrie без жодного опору.

15 березня 2011 року корабель «Шаєтет 13» взяв участь в операції «Залізний закон», проведеній у відкритому морі проти ліберійського вантажного судна «Вікторія», що належить Німеччині, яке перевозило 50 тонн зброї, яка, за даними розвідки, була відправлена ХАМАС.^[30] «Вікторію» було перехоплено приблизно за 200 морських миль від узбережжя Ізраїлю, коли вона прямувала з Туреччини до порту Ель-Аріш в Єгипті (інші джерела вказують як пункт призначення Александрію, Єгипет).^[30] За даними Армії оборони Ізраїлю, «Вікторія» завантажила вантаж у порту Латакія в Сирії та відпливла до Мерсіна, Туреччина.^[31] Корабель був перехоплений корветами класу «Саар 5» ВМС Ізраїлю та захоплений командос з «Шаєтет 13» без опору.^[30] Армія оборони Ізраїлю заявила, що екіпаж судна не знав про наявність на борту зброї, оскільки вона була прихована у 39 зі 100 контейнерів на палубі — під мішками із сирійською сочевицею та бавовною.^[30] Після захоплення судна підрозділом Шаєтет 13 судно «Вікторія» було перенаправлено до порту Ашдод. Там провели додаткові перевірки та вивантажили контрабанду. Після цього Ізраїль оголосив, що звільнить судно і дозволить «Вікторії» продовжити рейс до єгипетського порту Александрія.^[32]

Під час війни в Газі 2014 року під кодовою назвою «Операція „Захисне край“» підрозділ «Шаєтет 13» виконував численні місії проти позицій ракетних установок.^[2] 13 липня командос «Шаєтет 13» здійснили рейд на територію, з якої за підтримки гелікоптерів та військових кораблів велися обстріли далекобійними ракетами, вбивши трьох бійців ХАМАС, а четверо командос отримали легкі поранення.^[2]

5 березня 2014 року командос Шаєтет 13 здійснили рейд на корабель Klos C, іранське судно, що прямував з Іраку до Порт-Судану зі зброєю, яка, як вважається, призначалася для бойових угруповань.

Під час Кризи в Перській затоці 2019—2021 років бійці Шаєтет 13 здійснили серію атак, унаслідок яких було пошкоджено численні іранські вантажні судна, що з кінця 2019 до 2021 року перевозили нафту та озброєння до Сирія. Для цього застосовувалися магнітні морські міни (limpet mines) та інші засоби ураження. Частина атак відбувалася в Червоне море.^[2] Вважається також, що цей підрозділ стояв за нападом на MV Saviz, який, як вважається, є іранським розвідувальним кораблем ВМС Корпусу вартових Ісламської революції, який був сильно пошкоджений міною-лімп у квітні 2021 року.^[2][2]

Шаєтет 13 відіграв значну роль у війні в Газі. Під час нападів 7 жовтня підрозділ брав участь у боях за відвоювання районів на півдні Ізраїлю, захоплених ХАМАС. Загони командос Шаєтет 13 повернули військовий форпост Суфа в рамках битви за Суфу,^[2] а командос підрозділу також брали участь у боях у Беері, Кфар-Азі, Сааді, Мефальсімі та Нір-Озі. Під час боїв на півдні Ізраїлю командос Шаєтет 13 знищили понад 60 ворожих бійців та врятували близько 250 заручників.^[2] Під час боїв командос Шаєтет 13 захопили Мухаммеда Абу Галі, заступника командира південної дивізії військово-морських сил ХАМАС.^[2]

Незадовго до початку основного наземного вторгнення Ізраїлю до Сектору Гази бійці Шаєтет 13 здійснили морський рейд проти військової інфраструктури, яку використовував морський підрозділ «Нухба» угруповання ХАМАС. Підрозділ також брав участь у ізраїльській наземній операції в Секторі Гази.

У листопаді 2023 року бійці Шаєтет 13 за підтримки танків 188-ма бронетанкова бригада, інженерних підрозділів та авіаційної підтримки захопили порт Гази, який використовувався як тренувальна база морських командос ХАМАС. У ході цієї операції було вбито 10 бойовиків.

У грудні 2023 року Шаєтет 13 спільно з 401-ша бронетанкова бригада провели рейд по серії шкіл у районі Шейх-Радван міста Газа, де було виявлено сотні одиниць зброї, ліквідовано кількох бойовиків та затримано десятки осіб.

Під час Битва за Джабалію бійці Шаєтет 13 разом із військовослужбовцями 551-ша резервна бригада здійснили рейд на штаб загальної служби безпеки ХАМАС у Джабалія.^[2]

У 1985 році внаслідок рейду підрозділу Шаєтет 13 було потоплено судно ОВП біля узбережжя Алжир.

У 2012 році бійці Шаєтет 13 захопили вантажне судно під ліберійським прапором, що належало німецькій компанії, через підозру в перевезенні зброї; однак озброєння виявлено не було. Того ж року численні військовослужбовці підрозділу отримали відзнаки за таємні операції на території противника після серії дій, які, за повідомленням Армія оборони Ізраїлю, призвели до «значної кількості успіхів».

У 2013 році повідомлялося, що бійці Шаєтет 13 встановили розвідувальне обладнання на острові поблизу сирійського міста Тартус, що дало змогу Ізраїлю відстежувати присутність Військово-морських сил Росії в цьому районі.^[2]

Багато операцій Шаєтет 13 залишаються засекреченими, однак про окремі відомі або ймовірні дії підрозділу стало відомо з інших джерел. Так, Зеєв Альмог, колишній командир підрозділу, зазначав, що за час його служби бійці Шаєтет 13 здійснили рейди на 23 судна і потопили 7 з них, не надаючи додаткових подробиць.^[33] Полковник ВМС Ізраїлю у відставці Майк Ельдар сказав, що «Ізраїль може організувати операцію, під час якої він відправляє команду з Шаєтет 13, щоб встановити міну на кораблі, що може бути зроблено навіть у порту призначення або будь-якій іншій проміжній станції. Командос можуть легко доплисти до корабля непоміченими, і багато таких операцій було проведено протягом багатьох років проти терористів або держав».^[2]

Шаєтет 13 налічує приблизно 300 осіб особового складу, розділених на три спеціалізовані підрозділи розміром з роту (іврит: Pluga), до яких належать:^[2]

• Підрозділ «Хапоштім» (рейди) — це основний підрозділ «Шаєтет 13». Їхні місії включають спеціальну розвідку та місії прямої дії на суші, морську боротьбу з тероризмом та порятунок заручників.
• Підводний підрозділ — підрозділ водолазів наступального рівня. Його завдання варіюються від підводних атак та диверсій до гідрографічної розвідки, розвідки плацдармів та безпеки. Не плутати з підрозділом водолазів оборонного рівня ЯЛТАМ.
• Надводний підрозділ — подібний до американської спеціальної катерної команди та спеціалізується на надводних атаках, морському транспортуванні підрозділів до цільових районів та назад.^[34][35]
• Штаб підрозділу розташований на військово-морській базі Атліт.^[2]

Підготовка новобранців Шаєтет 13 триває 20 місяців і вважається однією з найскладніших у Армія оборони Ізраїлю. Підрозділ також проводить літній курс для підлітків, які готуються до строкової служби та розглядають можливість вступу до Шаєтет 13; у межах курсу вони можуть ознайомитися з елементами підготовки з дайвінгу, рейдових дій, навігації, керування катерами тощо.

Особи, які вступають до Шаєтет 13, проходять п'ятиетапний курс підготовки:

• Відбір. Набір до підрозділу відбувається двічі на рік у форматі відбіркового табору. Усі кандидати мають відповідати медичному профілю 97; до бойових підрозділів приймають лише чоловіків. Курсанти проходять розширені медичні обстеження, після чого протягом чотирьох днів виконують серію фізично й психологічно надвиснажливих вправ. За процесом постійно стежать лікарі та психологи, щоб запобігти перевантаженню й травмам. Цей етап зосереджений на психологічній стійкості та перевіряє здатність діяти під тиском і страхом; його долає лише незначна частина кандидатів.
• Базова підготовка. Шість місяців базової та поглибленої піхотної підготовки у складі Бригада «Нахаль».
• Підготовчий етап. Три місяці інтенсивної підготовки, що включає поглиблену піхотну та вогневу підготовку, парашутну підготовку, базові елементи морської війни, експлуатацію малих суден, довгі запливи, форсовані марші та підривну справу.
• Поглиблена підготовка з бойового дайвінгу. Чотири тижні навчання основам бойового дайвінгу, відпрацювання дій в умовах холоду, темряви, каламутної води та виживання у високоризикових підводних ситуаціях.
• Спеціалізований етап. Найскладніша фаза тривалістю близько одного року, під час якої відбувається найбільший відсів. Вона охоплює поглиблені техніки дайвінгу із замкненими дихальними системами, підводні підривні роботи, морсько-наземні проникнення (через дайвінг, судна, підводні човни), а також парашутування в море.
• Снайпери підрозділу додатково проходять шість тижнів снайперської підготовки: три тижні далекобійної стрільби у Снайперська школа ЦАХАЛ та три тижні ближньої стрільби для ситуацій із заручниками у Школа боротьби з тероризмом ЦАХАЛ. Далі курсанти відпрацьовують морські контртерористичні операції — абордаж суден, дії на нафтових платформах і в прибережних будівлях.
• На цьому етапі військовослужбовців розподіляють між трьома спеціалізованими підрозділами відповідно до їхніх здібностей і особистих уподобань та готують за обраною спеціалізацією.

Під час навчання курсанти навчаються різноманітним бойовим мистецтвам, серед яких крав-мага, система рукопашного бою, яка є національним бойовим мистецтвом Ізраїлю.^[2]

Наприкінці курсу підготовки новобранці Шаєтет 13 проходять навчання з витримування полону противника — аналогічний курс обов'язковий також для кандидатів з інших підрозділів спеціального призначення та курсантів льотної підготовки. Після раптової інсценованої «викрадальної» ситуації їх утримують близько двох тижнів в умовах, наближених до тюремних. Упродовж цього часу курсантів піддають психологічному тиску, допитам і фізичним навантаженням, а також змушують виконувати принизливі завдання — з навчальною метою, для відпрацювання стійкості та поведінки в умовах полону.^[2]

Навіть після вступу на дійсну службу, командос Шаєтет 13 продовжують брати участь у навчальних навчаннях та взаємодії з іноземними підрозділами спеціальних сил, такими як «морські котики» ВМС США та іншими регіональними партнерами, такими як Підводна підривна команда (MYK).^{[36][2][2][2]}

• 
  Бійці Шаєтет 13 під час навчань з абордажу судна.
• 
  Бійці Шаєтет 13 на борту «Морена».
• 
  Оперативна група «Повне розкриття» на передньому плані з швидкісними катерами, що перевозять командос «Шаєтет 13».
• 
  Надувний човен класу Morena з жорстким корпусом
• 
  Підводний апарат для доставки бойових плавців (SDV) типу Maiale BIR-55
• 
  Бійці Шаєтет 13 під час навчань із захоплення.

Зброя

• Карабін M4^[37]
• АК-47^[2]
• Гранатомет M203^[37]
• Карабін CTAR-21
• Карабін X95
• 9-мм пістолет-кулемет Uzi
• Кулемет Негев^[37]
• Снайперська гвинтівка SR-25
• Снайперська гвинтівка M24
• Пістолети Glock^[2]

Інше обладнання

• Лімп-міни^[38]
• Човни Zodiac RHIB^[38]
• Човни Morena RHIB^[2]
• Швидкісний атакувальний корабель «Снуніт»^[38]

У 2000 році ізраїльська газета Yedioth Ahronoth повідомила, що серед ветеранів Шаєтет 13 спостерігається незвично висока поширеність онкологічних та інших тяжких захворювань порівняно із загальною популяцією. Після цього Армія оборони Ізраїлю створила комісію з розслідування.

Ймовірною причиною вважали тренування військовослужбовців у сильно забрудненій річці Кішон, яку підрозділ використовував для плавальних і дайвінгових занять до початку 1990-х років. У той самий період нафтохімічні підприємства Хайфи регулярно скидали до річки токсичні відходи.

Комісія не дійшла остаточного висновку і заявила, що не виявила статистичних доказів причинно-наслідкового зв'язку між зануреннями в річці Кішон і виникненням онкологічних захворювань. Згодом було досягнуто компромісу, за яким частину військовослужбовців визнали такими, що захворіли внаслідок військової служби, тоді як інших — ні.

У наступні роки ветерани, яких не було визнано постраждалими, а також цивільні рибалки, що працювали в районі річки, неодноразово подавали судові позови проти держави та компаній, відповідальних за забруднення, однак безуспішно.^[39][40]

У грудні 2021 року міністр оборони Ізраїлю Бенні Ганц наказав провести нове розслідування цієї справи. Перевірка дійшла висновку, що забруднення справді було причиною високих показників захворюваності, зазначивши, що вплив токсичних речовин, якого зазнали військовослужбовці під час тренувань у річка Кішон, був настільки екстремальним, що є «непорівнюваним із будь-яким іншим подібним випадком».

У результаті Міністерство оборони Ізраїлю ухвалило рішення визнати кожного ветерана, який проходив підготовку в річці Кішон і згодом захворів, незалежно від типу захворювання, ветераном з інвалідністю.^[41]

• Офіційне промо-відео Армії оборони Ізраїлю «Шаєтет 13» на YouTube (івр.).