Шах Степан
| Степан Шах | |
|---|---|
 | |
| Псевдонім | Степан Перський |
| Народився | 1891 Куликів,  Австро-Угорщина, тепер Жовківський район, Львівська область,  Україна |
| Помер | 16 вересня 1978 Сідней,  Австралія |
| Національність | українець |
| Діяльність | педагог (філолог), мемуарист |
| Знання мов | українська  |
| Мова творів | українська |
| Членство | Наукове товариство імені Шевченка |
| Нагороди |  |
Степа́н Ша́х (псевдонім Степан Перський; 1891, Куликів, тепер Жовківський район, Львівська область, Україна — 16 вересня 1978[1], Сідней, Австралія) — український педагог (класичний філолог), діяч «Просвіти», мемуарист. Дійсний член НТШ (з 1954).
Життєпис
Професор (учитель) Академічної гімназії у Львові (з 1920), пізніше директор української гімназії в Перемишлі (1932–1939), секретар Головного Виділу Товариства «Просвіта» у Львові (1920–1932).
Автор (під псевдонімом Степан Перський) «Популярної історії Товариства „Просвіта“» (1932), розвідок з історії галицького шкільництва, зокрема історії Перемиської гімназії[2], розвідки «Отець Маркіян Шашкевич та галицьке відродження» (1961), мемуарів «Львів — місто моєї молодости» (І-III, 1955–1956), «Між Сяном і Дунайцем» (1960) тощо.
З 1944-го жив у Німеччині, в 1978 переїхав до Сиднея (Австралія), де і помер.
Нагороди
- Командорський хрест ордена Святого Сильвестра (Ватикан, 9 квітня 1964)[3]
Праці
- Львів — місто моєї молодости. (Спомин присвячений Тіням забутих Львов'ян). Ч. I—II. — Мюнхен, 1955 [Архівовано 29 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Львів — місто моєї молодости. (Спомин присвячений Тіням забутих Львов'ян). Ч. III. — Мюнхен, 1956 [Архівовано 29 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Львів — місто моєї молодости (фрагмент «Львівські шляхи») [Архівовано 28 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Де срібнолентий Сян пливе. Історичний нарис державної української гімназії в Перемишлі. — Накладом Товариства «Рідна Школа» в Німеччині, 1977 [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.]
Примітки
- ↑ Найважливіше - бути господарем власної долі. Наше слово (укр.). 2 березня 2012. Процитовано 28 травня 2021.
- ↑ «Де срібнолентий Сян пливе». Історичний нарис державної української гімназії в Перемишлі, 1977 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 вересня 2013. Процитовано 26 вересня 2013.
- ↑ Acta Apostolicae Sedis, 1965. — P. 205. [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.] (італ.)
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про вояка чи воячку Української галицької армії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).