Шахтарське
| Шахтарське | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна
| ||||||||
| Область | Дніпропетровська область | ||||||||
| Район | Синельниківський район | ||||||||
| Тер. громада | Шахтарська міська громада | ||||||||
| Код КАТОТТГ | UA12140210010011011 | ||||||||
| Засноване | 25 травня 1954 (72 роки) | ||||||||
| Статус міста | з 1966 року | ||||||||
| Населення | ▼ 27 099 (01.01.2022)[1] | ||||||||
| Агломерація | Павлоградська агломерація | ||||||||
| Площа | 3 км² | ||||||||
| Густота населення | 874 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 52800—52899 | ||||||||
| Телефонний код | +380-5633 | ||||||||
| Координати | 48°20′51″ пн. ш. 36°24′6″ сх. д. / 48.34750° пн. ш. 36.40167° сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 132 м | ||||||||
| Назва мешканців | шахтарча́нин, шахтарча́нка, шахтарча́ни | ||||||||
| День міста | остання неділя травня | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Миколаївка-Донецька | ||||||||
| До станції | 6 км | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - фізична | 104 км | ||||||||
| - залізницею | 130 км | ||||||||
| - автошляхами | 123 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - фізична | 482 км | ||||||||
| - автошляхами | 576 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 52800, Дніпропетровська обл., м. Шахтарське, вул. Шкільна, 20 | ||||||||
| Вебсторінка | Шахтарська міська рада | ||||||||
| Міський голова | Вінницька Оксана Рудольфівна | ||||||||
|
| |||||||||
Шахта́рське (у 1960—2024 роках — Першотра́венськ) — місто в Україні, адміністративний центр Шахтарської міської громади Синельниківського району Дніпропетровської області. Територія міста займає 0,4 тис. га, населення — 28 000 осіб.
Географія
Місто Шахтарське розташоване за 123 км від обласного центру, 48 км від міста Павлоград та 6 км від залізничної станції Миколаївка-Донецька. Має автобусне сполучення з Дніпром, , Павлоградом, Петропавлівкою. Через місто пролягає автошлях міжнародного значення E50, із яким збігається М30.
Історія
Шахтарське — є одним із наймолодших міст Дніпропетровщини. Його заснування нерозривно пов'язана з розвитком вугільної промисловості в Західному Донбасі. Одночасно із закладенням перших шахт «Західно-Донбаська» № 1 і № 2 будувалося і робітниче селище. Перший камінь під будівництво шахтарського селища був закладений 25 травня 1954 року. Великі труднощі були з електро- і водопостачанням. У 1956 році ввели в експлуатацію більше 30 одноповерхових житлових будинків та почала працювати школа, в якій навчалося лише 7 учнів. У 1957 році була введена в експлуатацію перша черга електропідстанції, відкриті їдальня, магазини, клуб. 16 серпня 1957 новозбудоване селище отримало назву Шахтарське і було віднесено до категорії робітничих селищ з підпорядкуванням Миколаївській сільській раді Петропавлівського району. У 1958 році відкрита лікарня на 25 місць. У 1959 році відбувся перепис населення, за яким в селищі мешкало 5100 жителів.
У 1960 році робітниче селище було віднесено до категорії селищ міського типу та перейменоване на Першотравневе, яке було згодом виведено зі складу Миколаївської сільської ради, з утворенням Першотравневої селищної ради. У 1960 році відкрита школа-інтернат, семирічна школа, молочна кухня, ресторан, побутовий комбінат, закінчено будівництво водозабору і вже в жовтні 1960 році мешканці селища отримали питну воду. У 1961 році створений гірничорятувальний загін. 28 серпня 1963 року введено в експлуатацію шахту «Західно-Донбаська» № 1 (у 1973 році перейменована на «Першотравневу»). У 1963 році відкрита перша середня загальноосвітня школа. 20 березня 1965 року введена в експлуатацію друга шахта — «Західно-Донбаська» № 2 (нині — «Степова»).
25 лютого 1966 року указом Президії Верховної ради УРСР селище Першотравневе набуло статусу міста районного підпорядкування і було перейменоване на Першотравенськ. У цьому ж році місто було підпорядковане Павлоградській міській раді. У місті відкритий широкоформатний кінотеатр «Жовтень». У 1967 році відкрито професійно-технічне училище.
1968 року введені в експлуатацію Центральні електромеханічні майстерні (з 1975 року — Ремонтно-механічний завод). Утворена дитяча міська бібліотека.
Третю шахту — «Західно-Донбаську» № 3 (нині — «Ювілейна») введено в експлуатацію у 1970 році. У цьому ж році добудовувся Палац культури шахтарів.
У 1981 році в місті відкритий клуб юних техніків, парк атракціонів. Шахта «Західно-Донбаська» № 21/22 розпочала роботу у 1982 році (з 1983 року — імені М. І. Сташкова).
Впродовж 1982—1985 років будується житловий мікрорайон «Південний».
8 серпня 1989 року місто віднесено до категорії міст обласного підпорядкування. З цього часу місто перестає бути супутником Павлограда і починає формувати власну інфраструктуру. Починає роботу міський суд, прокуратура, фінансове управління, міський відділ статистики, міський архів. У 1991 році було започатковано міську газету — «Першотравенські новини». У 1992 році кінотеатр «Південний» перебудований у православний Свято-Введенський храм.
У 1996 році місто було газифіковано.
У 2001 році був проведений перший Всеукраїнський перепис населення, за результатами якого в місті було зареєстровано 29374 особи.
21 липня 2002 року, о 11:45, у лаві № 570 шахти «Ювілейна» на глибині 260 метрів стався вибух метану. На момент вибуху в шахті перебувало 423 гірники, у тому числі в самій лаві 45 шахтарів. В результаті аварії 6 шахтарів загинуло, а 16 осіб було госпіталізовано. Дослідивши матеріали справи та опитавши свідків, експертна комісія дійшла до висновку, що причиною створення вибухонебезпечної концентрації метаноповітряної суміші — непрогнозований викид метану[2].
2004 року затверджено символи міста — прапор, герб та гімн. У 2004 році об'єднання «Павлоградвугілля» увійшло до складу «Донбаської паливно-енергетичної компанії». Нині на території міста діють 2 шахти — «Степова» та «Ювілейна» (нині — є підрозділами ДТЕК «Павлоградвугілля» і об'єднані в одне шахтоуправління «Першотравенське»). Шахту «Першотравнева» закрили, а її невідпрацьовані запаси передали шахті «Ювілейна», будівництво і відкриття на останній нової вентиляційної свердловини в 2016 році фактично означає, що «побудована нова шахта»[3].
У 2017 році шахтоуправління видобувало в середньому по 10900 тонн вугілля на добу (цієї кількості вистачає, наприклад, для роботи Криворізької ТЕС в режимі повного навантаження протягом доби)[4].
3 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування міста на Шахтарське[5][6].
19 вересня 2024 року Верховна Рада України підтримала перейменування Першотравенська на Шахтарське[7]. 26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності[8].
В ніч з 18 на 19 жовтня 2025 року росіяни атакували місто безпілотниками. Внаслідок атаки порананення отримали 11 людей, було пошкоджено 8 багатоквартирних будинків, 27 машин, магазин та електроопору.[9][10] В лікарні померла жінка, яка постраждала внаслідок атаки.[11]
Інфраструктура
Шахтарське — вузькогалузеве місто. Основною галуззю економіки є вугільна промисловості. Нині на території міста діють дві шахти — «Степова», «Ювілейна». Діє ремонтно-механічний завод для обслуговування машин та устаткування добувної промисловості і будівництва. Працюють 33 підприємства з обслуговування населення.
Залізничний транспорт у місті відсутній. Найближча залізнична станція — Миколаївка-Донецька, що розташована в селі Миколаївка (за 6 км). В місті діє автостанція, що входить до складу ВАТ «ДОПАС». Основними напрямками є дніпровський, донецький, павлоградський, петропавлівський. Міський транспорт відсутній. Шахти самостійно здійснюють підвіз працівників.
До послуг населення центральна міська лікарня, поліклініка, територіальний центр соціального обслуговування громадян похилого віку. Пологовий будинок у місті відсутній. У місті є гірничий ліцей, 5 середніх загальноосвітніх шкіл, спеціальна загальноосвітня школа-інтернат, 7 комунальних дошкільних навчальних закладів.
Населення
| Рік | Населення | ±% за р. |
|---|---|---|
| 1979 | 23 660 | — |
| 1989 | 28 068 | +1,72 % |
| 2001 | 29 140 | +0,31 % |
| 2005 | 28 859 | −0,24 % |
| 2006 | 29 010 | +0,52 % |
| 2007 | 29 088 | +0,27 % |
| 2008 | 29 031 | −0,20 % |
| 2009 | 29 091 | +0,21 % |
| 2010 | 29 122 | +0,11 % |
| 2011 | 29 104 | −0,06 % |
| 2012 | 29 019 | −0,29 % |
Національний склад
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[12]:
| Національність | Відсоток |
|---|---|
| українці | 60,35 % |
| росіяни | 35,96 % |
| білоруси | 1,25 % |
| татари | 0,71 % |
| німці | 0,35 % |
| вірмени | 0,17 % |
| молдовани | 0,14 % |
| інші/не вказали | 1,07 % |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[13]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| російська | 17299 | 58,89 % |
| українська | 11812 | 40,21 % |
| білоруська | 48 | 0,16 % |
| вірменська | 24 | 0,08 % |
| інші/не вказали | 191 | 0,66 % |
| Всього: | 29374 | 100 % |
Засоби масової інформації
Телерадіокомпанії «Дюфюл» — телестудія «Імпульс» та «Візит»[14].
Друковані «Першотравенські новини» (Шахтарська міська рада), «Урядовий кур'єр» (Кабінет Міністрів України), «Вісті Придніпров'я» (Дніпропетровська обласна державна адміністрація), «Зоря» (Дніпропетровська обласна рада) та «Вісник шахтаря» (ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»).
Культура і спорт
Культура міста представлена двома Палацами культури, міською бібліотекою, центром дитячої творчості, клубом юних техніків.
У місті є стадіон, який не обладнаний лавками для сидіння, дитячо-юнацька спортивна школа «Шахтар», спортивний клуб «Самсон», 26 спортивних майданчиків.
В місті є 2 сквери та 3 зелені зони.
-
Центральна площа міста та Палац культури «Шахтар» -
Меморіал Слави
Відомі особи
- Корнійкова Вікторія Миколаївна — українська композиторка та співачка, засновниця гурту Leléka.
- Коробко Ігор Олегович (26.05. 1994—30.05.2024) — молодший сержант, командир відділення Гвардії Наступу, військовослужбовець російсько-української війни.
- Ковальов Костянтин Олександрович (1980—2014) — український військовослужбовець, загинув під Маріуполем, похований у рідному місті[15].
- Кульпович Артур Олександрович — український співак, композитор, письменник.
- Малишенко Тарас Сергійович (1984—2014) — солдат Збройних сил України, учасник війни на сході України.
- Ніколаєнко Володимир Іванович — народний артист України, кіноактор, актор Київського Національного драматичного театру імені Івана Франка, викладач[16].
- Ракіцький Ярослав Володимирович — український футболіст, колишній захисник донецького «Шахтаря» та збірної України.
- Западня Артур Володимирович — український футболіст.
- Щербакова Галина Станіславівна — заслужений вчитель України.
Примітки
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
- ↑ Шахта «Юбилейная» (Павлоградуголь). MiningWiki — шахтёрская энциклопедия (рос.). Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 7 вересня 2018.
- ↑ Бегемот, Газета (15 грудня 2016). Новый год ДТЭК Павлоградуголь встретит достойно (рос.). Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 7 вересня 2018. [Архівовано 2018-09-07 у Wayback Machine.]
- ↑ Компания ДТЭК вложила 447 млн грн в добычу 3 млн тонн угля. 34.ua. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 7 вересня 2018.
- ↑ У Раді підтримали перейменування Сєвєродонецька, Краснограда та ще 50 міст і селищ. hromadske.ua (укр.). 3 квітня 2024. Процитовано 4 квітня 2024.
- ↑ Комітет з питань організації державної влади підтримав перейменування низки населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. 4 квітня 2024.
- ↑ Проєкт Постанови про перейменування окремих населених пунктів та районів. Офіційний портал Верховної Ради України.
- ↑ Про перейменування окремих населених пунктів та районів. Верховна Рада України.
- ↑ Обстріл міста Шахтарське: кількість постраждалих зросла. Громадське радіо (укр.). Процитовано 25 жовтня 2025.
- ↑ Admin (21 жовтня 2025). Гуманітарна місія виїжджала на місце обстрілу у Шахтарському. новини Павлоград, Тернівка, Шахтарське (укр.). Процитовано 25 жовтня 2025.
- ↑ У лікарні померла жінка, яка постраждала внаслідок ворожої атаки на Шахтарське. www.ukrinform.ua. Процитовано 25 жовтня 2025.
- ↑ Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- ↑ ПРИВАТНА ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ ”ВІЗИТ” (Днепропетровская обл., г. Першотравенск) — сайт, контакты, адреса, телефоны, продукция и услуги, интернет реклама. ua-region.info. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 7 вересня 2018.
- ↑ Ковальов Костянтин Олександрович. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 13 грудня 2015.
- ↑ Лілія БОНДАРЧУК (Лілія БОНДАРЧУК). Актор Володимир Ніколаєнко: «Юрій Мажуга, почувши мій голос, сказав: «Мабуть, ви йдіть спершу до армії». Урядовий кур'єр (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 24 лютого 2021.
Джерела
- Шахтарський on-line портал. [Архівовано 10 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Сайт Дніпропетровської обласної адміністрації. [Архівовано 29 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Сайт Верховної Ради України.
Література
- І. П. Аутодаров, Д. С. Шелест. Першотра́венськ // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969: 959с. — С. 587—593
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).