YaChudo

Шахрисабз

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.


Місто
Шахрисабз
узб. Shahrisabz
Панорама центра міста
Координати 39°3′ пн. ш. 66°50′ сх. д. / 39.050° пн. ш. 66.833° сх. д.
Країна
Узбекистан
ОбластьКашкадар'їнська область
Дата заснування7-е століття до н. е.
Попередні назвиКеш
Площа240 га Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота центру622  м
Населення53 000  (1991)
Часовий поясUTC+5 (Кашкадар'їнська область)
GeoNames1216187
OSM ↑1670974 ·R (Кашкадар'їнська область)
Шахрисабз. Карта розташування: Узбекистан
Шахрисабз
Шахрисабз
Шахрисабз (Узбекистан)
Мапа
CMNS: Шахрисабз у Вікісховищі

Шахриса́бз (узб. Shahrisabz узб. кир. та тадж. Шаҳрисабз, вимовляється [ʃæhɾɪˈsæbz]; перс. شهر سبز, трансліт. Šahr-e-sabz; досл. «Зелене місто») — місто в Кашкадар'їнській області Узбекистану. Населення — 53 000 жителів (1991). Розміщене на північному сході області, за 80 км на південь від Самарканда.

У селищі Ходжа-Ілгар на околиці Шахрисабза народився Тамерлан (Тимур), тому місто часто називають батьківщиною цього правителя.

Історія

Раніше відомий як Кеш або Киш ("приємний для серця") і попередньо ототожнюються з давньою Наутакою, Шахрисабз — одне з найдавніших міст Центральної Азії. Шахрисабз засновано понад 2700 років тому[1]. Стародавні жителі міста — согдійці — були відомі своїми ремеслами, торгівлею та високою культурою. У давнину місто мало назву Кеш[2].

Колишня столиця Согду — провінції імперії Ахеменідів.

У 329 році до нашої ери місто було захоплено військами Олександра Македонського. З цього часу Кеш опинився під впливом елліністичної культури. Тут набули деякого поширення давньогрецькі культи й вірування. Найвідомішими були культи Геракла, Діоніса й Афіни.

У I—III століттях місто було під впливом Кушанської імперії. У IV—V століттях нашої ери Кеш входив до складу держав хіонітів та кідарітів.

Правителі Кеша з III століття до нашої ери до VIII століття випустили велику кількість монет. Відомі імена правителів стародавнього і ранньосередньовічного Кеша — Ахурпат і Шишпір. Якось Кеш був навіть столицею Согдіани[3].

У VI столітті він увійшов до складу держави ефталітів. У 567—658 роках согдійські володарі міста підпорядковувалися тюркам.

У VIII столітті завойований арабами, тривалий час був центром антиарабського й антиісламського спротиву. Одним з останніх правителів Шахрисабза був Бобо-Бек.

Тамерлан (Тимур) народився в селищі Ходжа-Ілгар на околиці Шахрисабза. У XIV — на початку XV століття був його резиденцією. За наказом Тимура в Шахрисабзі зведено палац Ак-сарай. У місті поховані деякі представники династії Тимуридів: батько Тимура Мухаммад Тарагай, два старших сина Тимура Джахангір та Умар шейх.

Сучасна назва походить від перс. شهر سبز — «зелене місто», відомо з XIV століття.

У XVI—XVIII століттях Шахрисабз входив до складу Бухарського ханства.

У середині XVIII століття узбецький рід Кенагасів заснував тут напівнезалежне володіння, яке зберігало свою відносну автономію до самого російського завоювання 1869 року.

З 1991 року в складі незалежного Узбекистану.

У 2017 році місто віднесене до міст обласного підпорядкування.

Наприкінці 2010-х до міста приєднані сусідні міські селища Карасув, Кунчикар-Дарваза, Навкат, Наматан, Чаштепа, Чукуркишлак.

Пам'ятки

Історичний центр міста входить до списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з 2000 року.

Найвідоміші пам'ятники Шахрисабза:

  • руїни палацу Тимура — Аксарай;
  • меморіальний комплекс Дорут Тілават, який включає до свого складу:
    • мавзолей шейха Шамсад-Діна Куляла ал-Кеші (там також похований батько Тимура — Амір Турагай);
    • мавзолей Гумбазі-Сейїдан (Купол Сейїдів);
    • мечеть Кок-Гумбаз (Блакитний Купол);
  • рештки династичної усипальниці тимуридів Дорус-Сіадат, у тому числі склеп Тимура; емір Тимур похований у мавзолеї Гур-Емір у Самарканді.

13 липня 2016 року Комітет всесвітньої спадщини при ООН вніс історичний центр Шахрисабза до списку об'єктів, що перебувають під загрозою зникнення. Причиною цього стало те, що руйнування будівель у середньовічних районах міста для будівництва готелів та інших сучасних будівель спричинило «незворотні зміни в зовнішньому вигляді історичного Шахрисабза»[4].

Економіка

Економіка міста концентрується в галузі переробки сільськогосподарської сировини: очищення бавовни, консервування тощо. Розвинені народні й кустарні промисли.

Примітки

  1. ↑ У 2002 році в Узбекистані було викарбувано монету номіналом у 50 сум з нагоди 2700-річчя Шахрісабзу. Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 8 листопада 2017.
  2. ↑ Камаліддінов Ш. С. Історична географія Південного Согду й Тохаристану за арабськомовними джерелами IX — початку XIII століть. Глава 1. Архів оригіналу за 28 жовтня 2011. Процитовано 2 жовтня 2012.
  3. ↑ Encyclopædia Iranica | Articles. Архів оригіналу за 17 листопада 2012. Процитовано 2 жовтня 2012.
  4. ↑ ООН внесла узбецький Шахрисабз до списку об'єктів, що перебувають під загрозою зникнення. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 14 липня 2016.

Посилання

Узбекистан Це незавершена стаття з географії Узбекистану.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).