Шарваварман
| Шарваварман | |
|---|---|
 Печатка Шарвавармана | |
| Народився | невідомо |
| Помер | 575/586 Каннаудж |
| Титул | магараджахіраджа |
| Термін | 560—575 роки |
| Попередник | Ішанаварман |
| Наступник | Аванті-варман |
| Конфесія | індуїзм |
| Рід | Маукхарі |
| Батько | Ішанаварман |
| Мати | Магадеві Лакшміваті |
Шарваварман (
; д/н —575/586) — 2-й магараджахіраджа Маукхарі у 560—575/586 роках. Перетворив державу на фактичного гегемона Північного Індостану.
Життєпис
Походив з династії Маукхарі. Старший син магараджахіраджи Ішанавармана і Магадеві Лакшміваті. Близько 560 року після смерті батька успадкував трон. Зумів відстояти рештки держави перед тиском Кумарагупти з Пізніх Гуптів. Вже 562 року перейшов у наступ, завдавши поразки Дамодарагупті, який перед тим змінив Кумарагупту. Ворожий володар загинув, а Шарваварман захопив значну частину Маґадги, змусивши Магасенагупту визнати себе васалом в невеличкому князівстві.
За цим виступив проти Праварасени, алхон-гунського правителя Гандхари, що мав вплив в Малві. Задля протистояння тому уклав союз з сасанідським шахиншахом Хосровом I, який саме в цей час завершив війну з Візантією й вступив у конфлікт з Тораманою II, володарем алхон-гунів й ефталітів в Трансоксіані і Тохаристані (родичем Праварасени). Саме під час цих дипломатичних поїздок, на думку дослідників, міністри-індуси познайомили перський двір з шахами та короткими нардами[1].
Разом з тим почав наступ на південь, підкоривши раджпусткьі клани, після чого почалася війна з Гухасеною, магараджахіраджею держави Майтраків. Останнього було подолано лише у 569 році, коли Гухасена змушений був відмовитися від свого титулу махараджахіраджа й визнати зверхність Шарвавармана. Ймовірно ця боротьба не дала змоги зосередитися на війні з Праварасеною.
Дата смерті залишається дискусійною. За різними відомостями це сталося 575 або 586 року. В будь-якому разі остання письмова згадка відноситься саме до 575 року. Йому спадкував син Аванті-варман.
Примітки
- ↑ Canepa, Matthew P. (2009). The Two Eyes of the Earth: Art and Ritual of Kingship Between Rome and Sasanian Iran. University of California Press. ISBN 978-0520257276. — С. 181
Джерела
- Bindeshwari Prasad Sinha (1977). Dynastic History of Magadha, Cir. 450—1200 A.D. 275 р.
- Canepa, Matthew (2018). «Weh-andīōg-husraw (Rūmagān)». In Nicholson, Oliver (ed.). The Oxford Dictionary of Late Antiquity. Oxford: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-866277-8.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).