Праварасена

Праварасена
Помер	590

Праварасена (*д/н — бл. 590) — 1-й володар держави ефталітів і алхон-гунів в Ганджхарі, Кашмір і Пенджабі у 530—590 роках. Відомий також як Шрі Праварасена.

За різними відомостями був сином ефталітських (алхон-гуннських) ханів Торамани або Міхіракули. Ефталітське ім'я невідоме. Після смерті останнього близько 530 року розділив з братом або небіжем Тораманою II, отримавши індійські володіння. У хроніці «Раджатарангіні» значиться як Праварасена II^[1] та також зазнається як представник відновленої династії Гонанди, що сумнівно. Ймовірно їм був, точніше засновником князівства Гонанда, родич Праварасени — Торамана, який в індусів також відомий як Ранадітья. Разом з тим Торамана з Гонанди напевне визнавав зверхність Праварасени.

Ймовірно доволі швидко поіндусився. Заснував нову столицю Праварапуру, перенісши її з Шагалі. Панував 60 років. За цей час держава перебувала в найбільшому політичному й економічному піднесенні.

Намагався відновити панування у північному й північнозахідному Індостані, втрачене на початку панування. 545 року допоміг Шиладітьї відновитися на троні держави Малва, поширивши свій вплив на неї. При цьому завдав рішучої поразки Кумарагупті III, володареві імперії Гуптів. А потім остаточно знищив у 550 році рештки гуптської держави, перемігши Вішнугупти I.

Близько 590 року йому спадкував Гокарна (відомий також як Юдхіштхіра I), за якого почався поступовий розпад держави.

• M. A. Stein (1989). Kalhana's Rajatarangini: a chronicle of the kings of Kasmir. Motilal Banarsidass. ISBN 978-81-208-0370-1.
• Dani, Ahmad Hasan; Litvinsky, B. A. (1996). History of Civilizations of Central Asia: The crossroads of civilizations, A.D. 250 to 750. UNESCO. ISBN 9789231032110.
• Kim, Hyun Jin (2015). The Huns. Routledge. ISBN 9781317340911.