Шандор Чоорі

Шандор Чоорі
угор. Csoóri Sándor
Народився	3 лютого 1930 Zámolyd, Секешфегервар, Феєр, Угорське королівство[1]
Помер	12 вересня 2016 (86 років) Будапешт, Угорщина[2]
Поховання	Обудайський цвинтарd
Громадянство	Угорщина
Діяльність	поет, прозаїк, журналіст, кіносценарист, громадський діяч
Alma mater	Grammar School of Pápa Reformed Colleged (1950) і Будапештський університет (1952)
Знання мов	угорська[3]
Роки активності	з 1953
Жанр	оповідна поезія і есей
Партія	Угорський демократичний форум
Діти	Sándor Csoórid
Нагороди	Премія імені Кошута (1990) Пріма Пріміссімаd (2008) премія Аттіли Йожефаd (1954) премія журнала «Alföld»d (1978) премія Тібора Деріd (1987) Меморіальна нагорода Кельчеяd (2000) премія Гердера (1981) Почесний громадянин Будапештаd (2014) Національна мистецька преміяd (2014) Kossuth Grand Prized (2012) Q1001772? (1989) премія журнала «Alföld»d (1990) премія Аттіли Йожефаd (1970) honorary citizen of Esztergomd (2015) Премія Раднотіd (1990)
Шандор Чоорі у Вікісховищі

Шандор Чоорі (угор. Csoóri Sándor; 3 лютого 1930, Замой, Феєр — 12 вересня 2016) — угорський поет, прозаїк, журналіст, кіносценарист, громадський діяч.

Народився в селянській родині. Навчався в реформатській школі. Вступив в Будапештський університет, через хворобу не довчився. Дебютував як поет в 1953. З початку 1960-х — один з лідерів інтелектуальної та політичної опозиції. Працював в кіно як сценарист, знятий в епізодичній ролі у фільмі Міклоша Янчо «Кантата» (1963). У другій половині 1980-х — серед керівників Угорського демократичного форуму. З 1988 активно працює в опозиційному журналі угор. Hitel («Віра»), з 1992 — його головний редактор. Відстоює права угорської меншини в різних країнах світу, в 1991—2000 очолював Всесвітній союз угорців.

Вірші Чоорі виходили книгами англійською та шведською мовами.

• Лауреат премії Аттіли Йожефа (1954, 1970);
• Лауреат премії Гердера (1981);
• Лауреат премії Лайоша Кошута (1990, 2012);
• Лауреат премії Балашші Балінт (2006).

• Kiss F. Csoóri Sándor. Budapest: Magvető, 1990
• Csoóri Sándor. Nekünk ilyen sors adatott: interjú, versek, fotók/ Lajos Szakolczay, ed. Budapest: Írott Szó Alapítvány; Magyar Napló, 2006
• Kiszely G. Szellem a célkeresztben: Csoóri Sándor és a politikai rendőrség ügynökei. Budapest: Magyar Egyetemi Kiadó, 2007

• Чоорі // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
• [1] [Архівовано 23 червня 2007 у Wayback Machine.]
• [2]
• Сторінка [Архівовано 17 лютого 2017 у Wayback Machine.] на сайті IMDB