Міклош Янчо

Міклош Янчо
угор. Jancsó Miklós
Дата народження	27 вересня 1921[1][2][…]
Місце народження	Вац, Угорське королівство
Дата смерті	31 січня 2014[4][1][…] (92 роки)
Місце смерті	Будапешт, Угорщина[1][5]
Поховання	Керепеші
Громадянство	Угорщина
Alma mater	Університет театрального та кінематографічного мистецтва (1951) і Університет Сегеда (1944)
Професія	кінорежисер, сценарист, кіносценарист, кіноактор, режисер
Заклад	Гарвардський університет
Членство	Széchenyi Academy of Literature and Artsd
Magnum opus	The Round-Upd, Червоний псалом і Зірки і солдати
Нагороди	Премія імені Кошута (1973) Премія імені Бели Балажаd (1966) Заслужений артист Угорщиниd (1970) Приз за найкращу режисуру (1972) Заслужений художник Угорщиниd (1980) Майстер угорського кіноd (2004) The Republic is Twenty Years Old Prized (23 жовтня 2009) Почесний громадянин Будапештаd (2001) Aleksandar Lifka Awardd
IMDb	ID 0417352
Міклош Янчо у Вікісховищі

Міклош Янчо (угор. Jancsó Miklós; 21 вересня 1921, Вац, Угорщина — 31 січня 2014, Будапешт) — угорський кінорежисер, сценарист. Автор понад 40 короткометражних художніх кіноробіт.

Отримав міжнародне визнання за стрічки «Навколо» (Szegénylegények, 1965), «Зірки і солдати» (Csillagosok, katonák, 1967), «Червоний псалом» (Még kér a nép, 1971).

Фільмам Янчо притаманна візуальна стилізація, елегантна композиція кадру, прекрасне передання історичної атмосфери. Його роботи проникливо-психологічні. Більшість його історичних стрічок є алегоріями на Угорщину, яка потерпала від комуністичного терору 1950-60-их років.

Режисер-постановник:

• «Дзвони вирушають до Риму» / A harangok Rómába mentek (1958)
• «Три зірки» / Három csillag (1960)
• «Мистецтво продажу» / Az eladás müvészete (1960)
• Indiántörténet (1961)
• «Без надії» / Szegénylegények (1965)
• «Так я прийшов» / Így jöttem (1965)
• «Зірки і солдати» / Csillagosok, katonák (1967, СРСР—Угорщина)
• «Сірокко» / Sirokkó (1969)
• «Пацифістка» / La pacifista (1970)
• «Червоний псалом» («Поки народ ще просить») / Még kér a nép (1972)
• Серце тирана, або Боккаччо в Угорщині / A zsarnok szíve, avagy Boccaccio Magyarországon (1981)
• «Світанок» / L'aube (1985)
• «Сезон чудовиськ» / Szörnyek évadja (1987)
• «Гороскоп Ісуса Христа» / Jézus Krisztus horoszkópja (1988)
• «Бог йде назад» / Isten hátrafelé megy (1991)
• «Вальс „Блакитний Дунай“» / Kék Duna keringő (1992)
• «Кам'яне послання — Будапешт»/ Kövek üzenete — Budapest (1994)
• Elmondták-e? (1995)
• «Давайте любити один одного, діти!» / Szeressük egymást, gyerekek! (1996)
• «Грай, Феліксе, грай!» / Játssz, Félix, játssz! (1997)
• «І в руки мені дана Господня лампа в Пешті» / Nekem lámpást adott kezembe (1998)
• «Прокляття! Комарі» / Anyád! A szúnyogok (2000)
• Utolsó vacsora az Arabs Szürkénél (2001)
• «Прокидайся, товаришу, не спи» / Kelj fel, komán, ne aludjál (2002)
• «Битва при Мохачі» («Катастрофа в Мохачі») / A mohácsi vész (2004)
• «Еде з'їв мій сніданок» / Ede megevé ebédem (2006)
• «Ода істині» / Oda az igazság (2010)

• Біографія М. Янчо на Hungary.hu
• Фільм-притча (укр.)

• Янчо // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.