YaChudo

Чуня

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

Чуня
Чуня на мапі басейну річки Підкам'яна Тунгуска
61°44′40″ пн. ш. 102°49′20″ сх. д. / 61.744444444444° пн. ш. 102.82222222222° сх. д.
Витікзлиття річок Північна та Південна Чуня (с. Стрілка-Чуня)[1]
• координати61°44′40″ пн. ш. 102°49′20″ сх. д. / 61.74444° пн. ш. 102.82222° сх. д.
• висота, м≈339 м[1]
Гирлорічка Підкам'яна Тунгуска (за 580 км від гирла), с. Байкит[2]
• координати61°36′51″ пн. ш. 96°29′50″ сх. д. / 61.61417° пн. ш. 96.49722° сх. д.
• висота, м143 м[2]
Похил, м/км0,27 м/км
БасейнПідкам'яна Тунгуска → Єнісей → Карське море → Північний Льодовитий океан
Країни:Росія Росія
• Красноярський край
Прирічкові країни:Росія Росія
• Красноярський край
РегіонКрасноярський край Редагувати інформацію у Вікіданих
Довжина727 км[3][4]
Площа басейну:70 500 км²[3][4]
Середньорічний стік435 м³/с (у гирлі)[4]
141 м³/с (за 521 км від гирла)[5]
Притоки:• ліві: Кимчу, Муторай, Тичани;
• праві: Північна Чуня, Паімбу,
Верхня Чунку, Нижня Чунку
Мапа

Чуня (рос. Чуня) — річка в Азії, в центральній частині Східного Сибіру у Евенкійському районі Красноярського краю Росії. Права, найбільша притока річки Підкам'яної Тунгуски, належить до водного басейну Єнісею.

Географія

Річка бере свій початок в результаті злиття двох приток Північної (права складова) та Південної (ліва складова) Чуні, на висоті приблизно 339 м над рівнем моря, за 1 км на північний схід від селища Стрілка-Чуня[1]. Тече по Середньосибірському плоскогір'ї, у звивистому руслі, в основному, на захід — південний захід. Після селища Муторай, повертає на північ а далі на північний захід, а перед впадінням правої притоки Тетенгне — знову повертає на південний захід, а після впадіння лівої притоки Янгото — робить «петлю» і тече на захід. Впадає у Підкам'яну Тунгуску з правого берега, за 10 км вище за течією від села Байкит, на висоті 143 м над рівнем моря[2]. Довжина річки 727 км. Від витоку Південної Чуні, яка починається на висоті 430 м (60°42′0.01″ пн. ш. 104°8′5.71″ сх. д. / 60.7000028° пн. ш. 104.1349194° сх. д.) — 1000 км[3][6]. Площа басейну 70 500 км². Повне падіння рівня русла від злиття Північної та південної Чуні становить 196 м, що відповідає середньому похилу русла — 0,27 м/км; а від витоку Південної Чуні, повне падіння — 287 м, а середній похил — 0,29 м/км. Швидкість течії невелика, і практично на всій довжині водотоку коливається від 0,4 до 0,5 м/с, і тільки місцями, на порогах і перекатах доходить до 0,7 і більше. Ширина русла у верхній течії доходить до 70-100 м, місцями до 135 м, при глибині до 0,5-2,0 м, в середній течії ширина — до 110—220 м, місцями до 250 м, при глибині — 1,2-1,8 м; в нижній течії ширина доходить до 250—360 м, при глибині — до 1,8-2,0 м[7].

У верхній течії, орієнтовно до впадіння у річку правої притоки Янченбо, вона тече на відносно рівнинній, заболоченій території з невисокими берегами, а далі після пониження урізу води нижче 320 м, русло затискається у вузькому каньйоні з крутими, місцями обривистими берегами. Береги то з однієї, то з двох сторін піднімаються до 100—150 м, а місцями до 200—250 м. На цих ділянках, відносно спокійна течія, у місцях виходу на поверхню гірських порід, переривається численними порогами та перекатами. Два пороги розташовані за 3-4 км до і після впадіння невеличкої притоки Хой. Один за 2 км до гирла Великого Шакшакана, один за 1,5 км до гирла Ведеї, а також пороги: Паімбінський за 6 км до гирла Паімби, Чунські Ворота 1 км після гирла Аген, протяжний до 1,5-2 км — Чунський Замок, в гирлі Майгуни[7].

Гідрологія

Живлення річки дощове та снігове, підземне живлення несуттєве через розташування водозбору в районі тунгуської фізико-географічної провінції, якій притаманна суцільна багаторічна мерзлота[8]. Замерзає у жовтні, розкривається у травні. Повінь у травні — червні, межень у грудні — квітні.

За період спостереження протягом 31 року (1961–1994) на станції у селищі Стрілка-Чуня, за 727 км від гирла, середньорічна витрата води річки становила 66,2 м³/с[9] для водного басейну 13 300 км², що становить тільки 19 % загальної площі басейну річки. Величина прямого стоку в цілому по цій частині басейну становила — 157,1 міліметра на рік.

За період спостереження протягом 29 років (1964–1995) на станції у селищі Муторай за 521 км від гирла, середньорічна витрата води річки становила 141,2 м³/с[5] для водного басейну 30 400 км², що становить трохи більше 43 % загальної площі басейну річки. Величина прямого стоку в цілому по цій частині басейну становила — 146,7 міліметра на рік.

За період спостереження встановлено, що мінімальний середньомісячний стік становив 11,35 м³/с (у березні), що становить трохи більше 1,4 % максимального середньомісячного стоку, який відбувається у травні місяці та становить — 792,4 м³/с і вказує на доволі велику амплітуду сезонних коливань.

За період спостереження, абсолютний мінімальний місячний стік (абсолютний мінімум) був 1,95 м³/с (у посушливому липні 1987 року) і 5,12 м³/с (у межень березня 1970 року), абсолютний максимальний місячний стік (абсолютний максимум) становив 1460 м³/с (у травні 1975 і червні 1983 року).

Витрата води у гирлі Чуні — близько 435 м³/с.

Показники середньомісячної витрати води річки: Чуні
за 29 років спостереження 1964-1995 на станції: с. Муторай (за 521 км від гирла), м³/с:
Джерело: Chunya At Mutoray (англ.) . R-ArcticNET. Архів оригіналу за 4 березня 2016.

Притоки

Річка Чуня приймає понад одну сотню приток, довжиною понад 10 км. Найбільших із них, довжиною понад 50 км — 21, із них понад 100 км — 11 (від витоку до гирла):[10][11]

Назва притоки Довжина,
(км) 		Площа водозбірного басейну, (км²) Відстань від гирла Чуні, (км) Витрата води,
(м³/с)
Південна Чуня
→ Арукта (Ліва Арукта) 72 640 869
→ Ірикта 61 460 820
→ Береями 64 600 801
→ Ядулі 63 540 773
Чуня
← Північна Чуня 275 6670 727
← Моподей (Правий Моподей) 56 690 710
← Янченбо (Ліва Янченбо) 72 1000 666
→ Корда 148 1490 596
← Лепчин (Лівий Лепчин) 110 2020 586
→ Кимчу 227 3800 556
→ Муторай 228 4120 529
→ Ведея 84 1170 518
← Чамбекан 54 520 426
→ Нижній Горбилок 52 210 415
← Ероба 111 1650 402
← Тетене (Права Тетене) 119 1080 368
→ Янгото 80 1200 302
← Паімбу 201 4370 243
← Верхня Чунку 301 6800 113
← Нижня Чунку 283 82
→ Тичани 333 9720 42

Населенні пункти

Басейн і береги річки малозаселені. На берегах розташовані кілька, невеликих населених пункти, споруди зимників та мисливські будиночки, а також селища геологів, в основному нежилі (від витоку до гирла): зимник Південна Чуня, селище Стрілка-Чуня, селище Муторай, мисливська база Паімбу, селище Тичани.

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в Аркуш карти P-48-XIX,XX Стрелка-Чуня. Масштаб: 1 : 200 000. Видання 1982 р. (рос.), квадрат: 84х48
  2. ↑ а б в Аркуш карти P-47-XIX,XX Байкит. Масштаб: 1 : 200 000. Видання 1982 р. (рос.), квадрат: 64х36
  3. ↑ а б в Річка Чуня / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
  4. ↑ а б в Річка Чуня // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  5. ↑ а б Chunya At Mutoray (англ) . R-ArcticNET. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  6. ↑ Аркуш карти P-48-XXVII,XXVIII Зим. Южн. Чуня. Масштаб: 1 : 200 000. Видання 1082 р. (рос.), квадрат: 52х32
  7. ↑ а б Maps for the world / Карти всього світу [Архівовано 15 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. ↑ Фізична географія Росії [Архівовано 12 серпня 2011 у Wayback Machine.], Частина 2, стор.151 (рос.)
  9. ↑ Chunya At Strelka-Chunya (англ) . R-ArcticNET. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  10. ↑ Дані державного водного реєстру Російської Федерації [Архівовано 11 червня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. ↑ Валідатор водних об'єктів річки Чуні.[недоступне посилання з серпня 2019] Процитовано: 2016-02-09 (рос.)

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).