Чудець
| село | |
|---|---|
Чудець пол. Czudec | |
 | |
Прапор
Герб
  | |
| Координати 49°56′44″ пн. ш. 21°50′17″ сх. д. / 49.94555556° пн. ш. 21.83805556° сх. д. | |
| Країна | |
| Воєводство | Підкарпатське воєводство |
| Повіт | Стрижівський повіт |
| Гміна | Чудець |
| Перша згадка | 1264 |
| Населення | 2975 осіб (2011[1]) |
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 |
| Телефонний код | (+48) 17 |
| Поштовий індекс | 38-120 |
| Автомобільний код | RSR |
| SIMC | 0648385 |
| GeoNames | 773695 |
| OSM | r5366514 ·R |
| Офіційний сайт | czudec |
  Чудець Чудець (Польща)  Чудець Чудець (Підкарпатське воєводство) | |
 | |
 Чудець у Вікісховищі  | |
Чудець (пол. Czudec) — село в Польщі, у гміні Чудець Стрижівського повіту Підкарпатського воєводства. Центр своєї гміни. Населення — 2975 осіб (2011)[1].
Етнографія
Лінгвісти зараховували жителів Близеньки разом з довколишніми селами до замішанців — проміжної групи між лемками і надсянцями.
Історія
1185 року воєвода Миколай Боґорія віддав кілька сіл зі своїх маєтностей монастирю цистерціанців з Копшивниці. У 1264 році в Тарнаві зустрівся князь галицько-волинський Данило з польським Болеславом і спільно вони розмежували князівства. Кордон пройшов між Чудцем і Ряшевом. У 1279 р. папський легат Філіп у Буді підтвердив абатові цього монастиря право на збір десятини між іншими з Чудця і Стрижова.
Після захоплення Галичини польський король Казимир III 13 січня 1354 року надав Яну Пакославичу місто Ряшів з околицями: по Домброву — на півночі, Чудець — на заході, Лежайськ — на сході. В 1427 р. король Владислав II Ягайло надав Чудцю міські права.
Місто тривалий час було осередком кальвінізму. У 1713 році місцевий дідич Ян Грабінський збудував парафіяльний римо-католицький костел.
До 1920 року в Чудці ще залишалися українці-греко-католики, які належали до парафії Близенька Короснянського деканату Перемишльської єпархії. Метричні книги велися з 1776 року.
Після Другої світової війни село опинилось на теренах ПНР.
У 1975—1998 роках село належало до Ряшівського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][2]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 1464 | 306 | 981 | 177 |
| Жінки | 1511 | 288 | 898 | 325 |
| Разом | 2975 | 594 | 1879 | 502 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чудець
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Czudec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 879. (пол.)
- Czudec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 379. (пол.)
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).