Близенька
| Село | |
|---|---|
Близенька пол. Blizianka | |
 Колишня церква | |
| Координати 49°52′00″ пн. ш. 21°56′00″ сх. д. / 49.86667° пн. ш. 21.93333° сх. д. | |
| Країна | |
| Воєводство | Підкарпатське воєводство |
| Повіт | Стрижівський повіт |
| Гміна | Небилець |
| Перша згадка | 1491 |
| Висота центру | 366 м  |
| Населення | 406 осіб (2011[1]) |
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 |
| Телефонний код | (+48) 17 |
| Поштовий індекс | 38-114 |
| Автомобільний код | RSR |
| SIMC | 0656261 |
| GeoNames | 775844 |
| OSM | r6937190 ·R |
  Близенька Близенька (Польща)  Близенька Близенька (Підкарпатське воєводство) | |
 | |
 Близенька у Вікісховищі | |
Близенька (пол. Blizianka) — село в Польщі, у гміні Небилець Стрижівського повіту Підкарпатського воєводства. Давнє українське село (до акції Вісла). Населення — 406 осіб (2011[1]).
Етнографія
Лінгвісти зараховували жителів разом з довколишніми селами до замішанців — проміжної групи між лемками і надсянцями.
Історія
За даними податкового реєстру 1581 р. в селі було 11 кметів, 2 комірники, 5 комірників без худоби і 1 ремісник.
За даними Йосифинської метрики в 1785–1787 рр. в селі проживало 230 осіб, з них 205 греко-католиків, 12 римо-католиків і 13 юдеїв (облік осіб віком понад 9 років). Українці-грекокатолики села поступово зазнавали процесів латинізації та подальшої полонізації.
У 1899 р. проживало 560 осіб (281 греко-католик, 250 римо-католиків і 29 юдеїв).
У 1939 році в селі проживало 650 мешканців (160 українців, 440 поляків, 50 євреїв)[2].
Після 2-ї світової війни село опинилось на теренах ПНР. Українське населення було виселено в СРСР у травні 1945 р. внаслідок укладення радянсько-польського договору і на понімецькі землі внаслідок операції «Вісла». Давня церква УГКЦ використовується як парафіяльний костел РКЦ.
У 1975-1998 роках село належало до Ряшівського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 205 | 49 | 135 | 21 |
| Жінки | 201 | 35 | 105 | 61 |
| Разом | 406 | 84 | 240 | 82 |
- 1831 — 180 греко-католиків
- 1842 — 193 греко-католики
- 1843 — 190 греко-католиків
- 1849 — 183 греко-католики
- 1868 — 155 греко-католиків
- 1879 — 206 греко-католиків
- 1889 — 254 греко-католики
- 1899 — 281 греко-католик (також 250 римо-католиків і 29 юдеїв)
- 1908 — 294 греко-католики
- 1918 — 165 греко-католиків
- 1928 — 140 греко-католиків
Парафія
Парафія ериґована (заснована) в 1630 р. Метричні книги велися з 1776 р.
У 1831 р. парафія належала до Дуклянського деканату, включала також села Гвоздянка, Малівка і містечко Небилець та налічувала 424 парафіян.
У 1842 р. парафія належала до Дуклянського деканату, включала також села Гвоздянка, Малівка, Баричка, Гвозниця Горішня, Солонка, Лецка і містечко Небилець та налічувала 454 парафіян.
З 1843 р. парафія належала до Короснянського деканату, включала ті ж села та налічувала 458 парафіян.
У 1849 р. парафія включала ті ж села та налічувала 419 парафіян.
У 1868 р. парафія включала містечко Небилець і села Гвоздянка, Малівка, Конечкова, Поломя, Баричка і Явірник та налічувала 410 парафіян.
У 1879 р. парафія включала крім попередніх села Гвозниця Горішня і Гвозниця Долішня та налічувала 486 парафіян.
У 1889 р. парафія включала крім попередніх села Жарнова, Пстронгова і містечко Чудець та налічувала 583 парафіянина.
У 1899 р. парафія включала крім попередніх села Страшидлє і Солонка та налічувала 641 парафіянина.
У 1908 р. парафія налічувала 681 парафіянина.
У 1918 р. — 605 парафіян.
У 1928 р. — 468 парафіян.
В селі була парафіяльна дерев’яна церква Успіння Пресвятої Богородиці, збудована в 1865 р. взамін попередньої, парафія належала до Короснянського деканату.
Примітки
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 112.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Blizianka 1 // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 244. (пол.)
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).