YaChudo

Чорнотичі

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

село Чорнотичі
Свято-Дмитрівська церква у с. Чорнотичі
Свято-Дмитрівська церква у с. Чорнотичі
Свято-Дмитрівська церква у с. Чорнотичі
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Корюківський район
Тер. громада Сосницька селищна громада
Код КАТОТТГ UA74020070390094702 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1666
Перша згадка 1666 (360 років)[1]
Населення 728
Площа 4,16 км²
Густота населення 175 осіб/км²
Поштовий індекс 16121
Телефонний код +380 4655
Географічні дані
Географічні координати 51°40′48″ пн. ш. 32°33′0″ сх. д. / 51.68000° пн. ш. 32.55000° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
156 м
Водойми р. Рівчак
Місцева влада
Адреса ради 16100, Чернігівська обл., Корюківський р-н, смт Сосниця, вул. Грушевського, 15
Карта
Чорнотичі. Карта розташування: Україна
Чорнотичі
Чорнотичі
Чорнотичі. Карта розташування: Чернігівська область
Чорнотичі
Чорнотичі
Мапа
Мапа

CMNS: Чорнотичі у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Чорноти́чі — село в Україні, у Сосницькій селищній громаді Корюківського району Чернігівської області. Населення становить 728 осіб. Від 2020 року — у складі Чорнотицького старостинського округу, Сосницької селищної ради.

Географія

У селі бере початок річка Рівчак, права притока Убіді. На території села є декілька малих та середніх водойм сільського та районного значення.

Майже з всіх сторін село оточене густим сосновим лісом, в якому водиться безліч звірів та птахів.

Чорнотичі стоять на чорноземах та дерново-підзолистих ґрунтах, що дозволяє отримувати гарні урожаї.

Навесні коли розтає сніг, то більшість території перетворюється на важкопрохідну територію, на якій майже неможливо виконувати сільськогосподарські роботи тракторами без переднього ведучого моста, і так триває аж до середини квітня, поки не підсохне земля.

Історія

Його назва походить від назви річки Чорнотечі, що протікала поблизу села по заболоченій місцевості і впадала в річку Убідь.[2]

На окраїні села знайдено скарб римських монет II століття. Це ознака ранньослов'янського сіверського поселення. За даними Володимира Гузія, на Дунаї в Словенії і сьогодні значиться поселення Чорнотича. В урочищі Буличов сіверське поселення IX—XIII ст.

Зі свідчень Філарета Гумілевського у Чорнотичах краща в повіті земля: чорнозем. За ленним правом за поляків село було надане Йосипу Красовському. У 1654 р. діяла Успенська церква. У 1660 році сільська родина Демидовських від діда держала 141 день землі, стару винокурню, 2 шинки, 4 млини, 2 вітряки, рибну ловлю. Петро Демидович у 1646 р. був сотником волинським. Рід дворян Демидовських включено до малоросійського родослівника Г. Милорадовича.

У 1666 р. — список з 39 податкових дворів, сільська церква. Маєтність родини гетьмана Дорошенко з 1689 р. У 1701 р. були в селі два храми. Спаський храм церковного братства козаків, другий Успенський храм для посполитих людей. Волинський сотник Карпо Линевич у 1718 р. купив у Федора Помазана в селі Чорнотичах город за 40 золотих. Посполиті родини села належали військовому товаришу Леневичу. Отаманом козаків у 1724 р. був Опанас Бойченко. За реєстром 1732 р. село Чорнотичі належало до Волинської сотні. Тоді в ньому було дві церкви (Дмитрівська і Покровська), школа, шпиталь і три шинки. Дві школи у 1767 році. У 1781 році — 222 хати, церква. 1810 році — 667 ревізьких (чоловічих) душ.

Дмитрівська церква незвичної архітектури у 1817 році була перебудована коштом місцевого уродженця катеринославського архієпископа Платона Любарського. 1885 році — 1929 жителів у 308 дворах, 5 постоялих будинків, 5 лавок, 2 вітряки.

За переписом 1897 року — 387 дворів, 2183 жителів, земська школа, лікарня, 3 ярмалки. На чорнотицьких хуторах було ще 92 двори. Дмитрівська церква висотою 35 метрів була збудована дворянською родиною Домонтовичів у 1910 році. У радянські часи церкву не закривали, бо половина села були баптистам. Біля церкви і річки — джерело святих апостолів Петра і Павла. Річка Хребетна утворена залишками льодовикової морени.

1923 - 1925 - село - районний центр Сновської округи Чернігівської губернії. 468 дворів, 2425 осіб населення.

У 1926 році Чорнотицький район — 20,5 тис. жителів, у селі Чорнотичі, центрі Чорнотицького району Конотопської округи, 2487 жит.[3]. 1973 році — 550 дворів і 1655 жителів.

У селі народився генерал-лейтенант Микола Ліневич (1855—1908), головнокомандуючий сухопутних і морських сил у війні 1905 року з Японією. За списком 1790 року Леневичі — рід чернігівського військового дворянства.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Сосницької селищної громади[4].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сосницького району, увійшло до складу Корюківського району Чернігівської області[5].

Сьогодення

У селі збереглася пам'ятка архітектури Свято-Дмитрівська церква (1910). Цю споруду можна побачити, коли їхати з Чернігова до Новгород-Сіверська, або ж навпаки, то десь на середини шляху в очі впадає великий храм, висотою 36 метрів. Збудований в стилі класицизму, є прикладом класичної церкви північної України, але зсередини вона вражає по-справжньому, адже це одна з небагатьох церков, яка не закривалася в роки війни, і сюди звозилося церковне начиння з багатьох сіл.

Настоятелем Свято-Дмитрівської церкви є отець Ярослав, який активно розбудовує та ремонтує її.

На даний час в селі працює Чорнотицька ЗОШ I—III ступенів, в якій навчається 102 учнів та працює 22 вчителі, директором школи є Коваленко О. М., який активно бере участь у житті села.

Недавно в селі відкрився дитячий садок «Веселик», в якому виховується 22 діток. Цей садок було відкрито в приміщенні старої сільської ради, за яке точилися суперечки, але спільними зусиллями вдалося зробити його за короткий час.

В селі працює будинок культури, в якому завклубом є Чигир Л. М., а художнім керівником Макаренко О. П.

Також є декілька магазинів, серед яких «У Петра» , «Смак», «Світанок», «Селянин»,«Пролісок».

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1047 98.87%
російська 8 0.76%
білоруська 2 0.19%
ромська 2 0.18%
Усього 1059 100%

Постаті

Див. також

Примітки

  1. ↑ Чорнотичі
  2. ↑ Чорнотичі, Сосницький район, Чернігівська область » Історія міст і сіл Української РСР (рос.). Процитовано 27 серпня 2025.
  3. ↑ Административно-территориальное деление Союза и список важнейших населенных пунктов с хронологическим перечнем постановлений об изменении границ губерний, областей и республик с 1917 до 1929 г. / Народный комиссариат внутренних дел, Статистическое бюро. ‒ М.: Издание НКВД, 1929. ‒ 322 с.
  4. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  5. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  7. ↑ На війні загинув 35-річний Герой з Чорнотич Маценко Максим Сергійович | Новини | Сосницька селищна громада. sosnitsa-rada.gov.ua. Процитовано 28 грудня 2023.

Джерела


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).