YaChudo

Число Люка

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Числа Люка або ряд Люка — цілочисельна послідовність, яка названа на честь математика Франсуа Едуара Анатоля Люка (1842–1891), який вивчав як цю послідовність, так і тісно пов’язані числа Фібоначчі. Числа Люка та числа Фібоначчі утворюють доповняльні випадки послідовностей Люка.

Послідовність Люка має таке саме рекурсивне співвідношення як і послідовність Фібоначчі, де кожен доданок є сумою двох попередніх доданків, але з різними початковими значеннями.[1] Це приводить до послідовності, де відношення послідовних доданків наближаються до золотого перерізу, і фактично самі члени є наближеннями цілих степенів золотого перерізу.[2] Послідовність також має різноманітні взаємозв’язки з числами Фібоначчі. Наприклад, додавання будь-яких двох чисел Фібоначчі, розділених двома членами в послідовності Фібоначчі, приводить числа Люка між ними.[3]

Кілька перших чисел Люка

2 , 1 , 3 , 4 , 7 , 11 , 18 , 29 , 47 , 76 , 123 , … . {\displaystyle 2,1,3,4,7,11,18,29,47,76,123,\dots .}

Означення

Аналогічно до чисел Фібоначчі, кожне число Люка визначається як сума двох безпосередніх попередніх членів, утворюючи тим самим цілочисельну послідовність Фібоначчі. Перші два числа Люка — це L 0 = 2 {\textstyle L_{0}=2} та L 1 = 1 {\textstyle L_{1}=1} на відміну від перших двох чисел Фібоначчі F 0 = 0 {\textstyle F_{0}=0} та F 1 = 1 {\textstyle F_{1}=1} . Незважаючи на тісний зв’язок в означенні, числа Люка та Фібоначчі мають різні властивості.

Числа Люка можуть бути визначені наступним чином:

L n := { 2 якщо  n = 0 ; 1 якщо  n = 1 ; L n − 1 + L n − 2 якщо  n > 1. {\displaystyle L_{n}:={\begin{cases}2&{\text{якщо }}n=0;\\1&{\text{якщо }}n=1;\\L_{n-1}+L_{n-2}&{\text{якщо }}n>1.\end{cases}}}

(де n {\textstyle n} — 0 {\textstyle 0} або натуральне число).

Послідовність перших дванадцяти чисел Люка наступна:

2, 1, 3, 4, 7, 11, 18, 29, 47, 76, 123, 199, 322, 521, 843, 1364, 2207, 3571, 5778, 9349, ... . послідовність A000032 з Онлайн енциклопедії послідовностей цілих чисел, OEIS

Усі цілочисельні послідовності типу Фібоначчі з’яляються у зсувній формі як рядки таблиці Вітхоффа; сама послідовність Фібоначчі є першим рядком, а послідовність Люка — другим рядком. Також, як і всі цілочисельні послідовності типу Фібоначчі, відношення між двома послідовними числами Люка збігається до золотого перерізу.

Узагальнення на від’ємні цілі числа

Використовуючи L n − 2 = L n − L n − 1 {\textstyle L_{n-2}=L_{n}-L_{n-1}} , можна розширити числа Люка на від’ємні цілі числа, щоб отримати подвійно нескінченну послідовність:

..., −11, 7, −4, 3, −1, 2, 1, 3, 4, 7, 11, ... (значення L n {\displaystyle L_{n}} для − 5 ≤ n ≤ 5 {\displaystyle -5\leq {}n\leq 5} ).

Формула значень з від’ємними індексами в цій послідовності

L − n = ( − 1 ) n L n . {\displaystyle L_{-n}=(-1)^{n}L_{n}.}

Зв’язок з числами Фібоначчі

Числа Люка пов’язані з числами Фібоначчі багатьма тотожностями. Серед них такі:

  • L n = F n − 1 + F n + 1 = F n + 2 F n − 1 = F n + 2 − F n − 2 {\textstyle L_{n}=F_{n-1}+F_{n+1}=F_{n}+2F_{n-1}=F_{n+2}-F_{n-2}} ,
  • L m + n = L m + 1 F n + L m F n − 1 {\textstyle L_{m+n}=L_{m+1}F_{n}+L_{m}F_{n-1}} ,
  • L n 2 = 5 F n 2 + 4 ( − 1 ) n {\textstyle L_{n}^{2}=5F_{n}^{2}+4(-1)^{n}} , а отже якщо n {\textstyle n} наближається до + ∞ {\textstyle +\infty } співвідношення L n F n {\textstyle {\frac {L_{n}}{F_{n}}}} наближається до 5 {\textstyle {\sqrt {5}}} ,
  • F 2 n = L n F n {\textstyle F_{2n}=L_{n}F_{n}} ,
  • L 2 n = 5 F n 2 + 2 ( − 1 ) n = L n 2 − 2 ( − 1 ) n {\textstyle L_{2n}=5F_{n}^{2}+2(-1)^{n}=L_{n}^{2}-2(-1)^{n}} ,
  • F n + k + ( − 1 ) k F n − k = L k F n {\textstyle F_{n+k}+(-1)^{k}F_{n-k}=L_{k}F_{n}} ,
  • L n + k − ( − 1 ) k L n − k = 5 F n F k {\textstyle L_{n+k}-(-1)^{k}L_{n-k}=5F_{n}F_{k}} , зокрема, F n = L n − 1 + L n + 1 5 {\textstyle F_{n}={L_{n-1}+L_{n+1} \over 5}} .

Їх замкнена формула подана як

L n = φ n + ( 1 − φ ) n = φ n + ( − φ ) − n = ( 1 + 5 2 ) n + ( 1 − 5 2 ) n , {\displaystyle L_{n}=\varphi ^{n}+(1-\varphi )^{n}=\varphi ^{n}+(-\varphi )^{-n}=\left({1+{\sqrt {5}} \over 2}\right)^{n}+\left({1-{\sqrt {5}} \over 2}\right)^{n},}

де φ {\textstyle \varphi } це золотий перетин. Інакше, для n > 1 {\textstyle n>1} величина виразу ( − φ ) − n {\textstyle (-\varphi )^{-n}} менше ніж  1 / 2 , {\textstyle 1/2,} L n {\textstyle L_{n}} є найближчим цілим числом до φ n {\textstyle \varphi ^{n}} або, що еквівалентно, ціла частина φ n + 1 / 2 {\textstyle \varphi ^{n}+1/2} , також записується як ⌊ φ n + 1 / 2 ⌋ {\textstyle \lfloor \varphi ^{n}+1/2\rfloor } . Поєднуючи вищесказане з формулою Біне

F n = φ n − ( 1 − φ ) n 5 , {\displaystyle F_{n}={\frac {\varphi ^{n}-(1-\varphi )^{n}}{\sqrt {5}}},}

одержуємо формулу для φ n {\textstyle \varphi ^{n}} :

φ n = L n + F n 5 2 . {\displaystyle \varphi ^{n}={{L_{n}+F_{n}{\sqrt {5}}} \over 2}.}

Подільність чисел Люка

Перший підхід до питання про подільність L n {\textstyle L_{n}} на ціле число a {\textstyle a} полягає у вивченні послідовності залишків від L n {\textstyle L_{n}} за модулем a {\textstyle a}  : ця послідовність ( r n ) {\textstyle (r_{n})} перевіряє (в Z / a Z {\textstyle Z/aZ} ) одну і ту ж рекурентність ( r n + 2 = r n + 1 + r n ) {\textstyle (r_{n+2}=r_{n+1}+r_{n})} і, отже, є періодичною з періодом не більше a 2 {\textstyle a^{2}} (довжини періодів функції a {\textstyle a} утворюють послідовність періодів Пізано, послідовність A001175 з Онлайн енциклопедії послідовностей цілих чисел, OEIS). Точніше, дослідження цієї рекурентності та співвідношення L n = F 2 n / F n {\textstyle L_{n}=F_{2n}/F_{n}} , у полі Z / p Z {\textstyle Z/pZ} (де p {\displaystyle p} - просте число) призводить до результатів, подібних до тих, що були отримані для послідовності Фібоначчі[4][5].

Ми також показуємо, що жодне число Люка не ділиться на число Фібоначчі F n ⩾ 5 {\displaystyle F_{n}\geqslant 5} [4].

Відношення конгруентності

Якщо F n ≥ 5 {\textstyle F_{n}\geq 5} є числом Фібоначчі, тоді жодне число Люка не ділиться на F n {\textstyle F_{n}} .

L n {\textstyle L_{n}} відповідає 1 mod n {\textstyle 1\mod n} якщо n {\textstyle n} є простим, але деякі складені значення n {\textstyle n} також мають цю властивість. Це псевдопрості числа Фібоначчі.

L n − L n − 4 {\textstyle L_{n}-L_{n-4}} конгруентно 0 mod 5 {\textstyle 0\mod 5} .

Прості числа Люка

Просте число Люка — це число Люка, яке є простим. Перші кілька простих чисел Люка

2, 3, 7, 11, 29, 47, 199, 521, 2207, 3571, 9349, 3010349, 54018521, 370248451, 6643838879, ... послідовність A005479 з Онлайн енциклопедії послідовностей цілих чисел, OEIS.

Індекси цих простих чисел (наприклад, L 4 = 7 {\textstyle L_{4}=7} )

0, 2, 4, 5, 7, 8, 11, 13, 16, 17, 19, 31, 37, 41, 47, 53, 61, 71, 79, 113, 313, 353, 503, 613, 617, 863, 1097, 1361, 4787, 4793, 5851, 7741, 8467, ... послідовність A001606 з Онлайн енциклопедії послідовностей цілих чисел, OEIS.

Якщо L n {\textstyle L_{n}} є простим, тоді n {\textstyle n} дорівнює 0 {\textstyle 0} , є простим або степенем 2 {\textstyle 2} .[6] L 2 m {\textstyle L_{2^{m}}} є простим для m = 1 , 2 , 3 {\textstyle m=1,2,3} , і 4 {\textstyle 4} і жодних інших відомих значень m {\textstyle m} .

Генерування рядів

Нехай

Φ ( x ) = 2 + x + 3 x 2 + 4 x 3 + ⋯ = ∑ n = 0 ∞ L n x n {\displaystyle \Phi (x)=2+x+3x^{2}+4x^{3}+\cdots =\sum _{n=0}^{\infty }L_{n}x^{n}}

буде генератрисою чисел Люка. Шляхом прямого обчислення,

Φ ( x ) = L 0 + L 1 x + ∑ n = 2 ∞ L n x n = 2 + x + ∑ n = 2 ∞ ( L n − 1 + L n − 2 ) x n = 2 + x + ∑ n = 1 ∞ L n x n + 1 + ∑ n = 0 ∞ L n x n + 2 = 2 + x + x ( Φ ( x ) − 2 ) + x 2 Φ ( x ) {\displaystyle {\begin{aligned}\Phi (x)&=L_{0}+L_{1}x+\sum _{n=2}^{\infty }L_{n}x^{n}\\&=2+x+\sum _{n=2}^{\infty }(L_{n-1}+L_{n-2})x^{n}\\&=2+x+\sum _{n=1}^{\infty }L_{n}x^{n+1}+\sum _{n=0}^{\infty }L_{n}x^{n+2}\\&=2+x+x(\Phi (x)-2)+x^{2}\Phi (x)\end{aligned}}}

який можна перегрупувати як

Φ ( x ) = 2 − x 1 − x − x 2 . {\displaystyle \Phi (x)={\frac {2-x}{1-x-x^{2}}}.}

Розкладання на прості дроби задає

Φ ( x ) = 1 1 − φ x + 1 1 − ϕ x , {\displaystyle \Phi (x)={\frac {1}{1-\varphi x}}+{\frac {1}{1-\phi x}},}

де φ = 1 + 5 2 {\textstyle \varphi ={\frac {1+{\sqrt {5}}}{2}}} — золотий перетин і ϕ = 1 − 5 2 {\textstyle \phi ={\frac {1-{\sqrt {5}}}{2}}} є його спряженим.

Многочлени Люка

Так само, многочлени Фібоначчівиводяться з чисел Фібоначчі, поліноми Люка L n ( x ) {\textstyle L_{n}(x)} є послідовністю многочленів, отриманою з чисел Люка.

Застосування

Числа Люка є другою за поширеністю схемою у соняшників після чисел Фібоначчі, коли враховуються спіралі за годинниковою стрілкою та проти годинникової стрілки, згідно з аналізом 657 соняшників у 2016 році.[7]

Див. також

Примітки

  1. ↑ Weisstein, Eric W. “Lucas Number”. mathworld.wolfram.com. Retrieved 2020-08-11.
  2. ↑ Parker, Matt (2014). “13”. Things to Make and Do in the Fourth Dimension. Farrar, Straus and Giroux. p. 284. ISBN 978-0-374-53563-6.
  3. ↑ Parker, Matt (2014). “13”. Things to Make and Do in the Fourth Dimension. Farrar, Straus and Giroux. p. 282. ISBN 978-0-374-53563-6.
  4. ↑ а б T. Lengyel, The order of the Fibonacci and the Lucas numbers, Fibonacci Quarterly, 1995.
  5. ↑ Thomas Jeffery et Rajesh Pereira, Divisibility Properties of the Fibonacci, Lucas, and Related Sequences, 2013.
  6. ↑ Chris Caldwell, “The Prime Glossary: Lucas prime” from The Prime Pages
  7. ↑ Swinton, Jonathan; Ochu, Erinma; null, null (2016). Novel Fibonacci and non-Fibonacci structure in the sunflower: results of a citizen science experiment. Royal Society Open Science. 3 (5): 160091. Bibcode:2016RSOS....360091S. doi:10.1098/rsos.160091. PMC 4892450. PMID 27293788.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).