Чиркейська ГЕС
| Чиркейська ГЕС | |
|---|---|
 | |
| 42°58′38″ пн. ш. 46°52′17″ сх. д. / 42.977222222222° пн. ш. 46.871388888889° сх. д. | |
| Країна |  Росія, Республіка Дагестан |
| Адмінодиниця | Буйнакський район  |
| Стан | діюча |
| Річка | Сулак |
| Каскад | сулацький |
| Початок будівництва | 1963 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1974—1976 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 1000 МВт |
| Середнє річне виробництво | 2470 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | гребельна |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | радіально-осьові |
| Кількість та марка турбін | 4 × РО 230/9896-В-450 |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4 × ВГСФ 930/233-30 |
| Потужність гідроагрегатів | 4×250 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | аркова бетонна |
| Висота греблі | 232,5 м |
| Довжина греблі | 338 м |
| Шлюз | немає |
| ЛЕП | 330 кВ |
| Власник | РусГідро |
  Чиркейська ГЕС | |
| Мапа | |
 | |
 Чиркейська ГЕС у Вікісховищі | |
Чирке́йська ГЕС — гідроелектростанція на річці Сулак біля села Дубки, в Буйнакському районі Дагестану. Найпотужніша гідроелектростанція Північного Кавказу. Має другу за висотою греблю в Росії і найвищу в країні аркову греблю. Входить до Сулацького каскаду ГЕС, будучи його верхнім, регуляторним щаблем. Чиркейська ГЕС (за винятком Тишиклінської дамби) входить до складу Дагестанського філіалу ВАТ «РусГідро».
Природні умови
Чиркейська ГЕС розташована в однойменній вузькій ущелині глибиною понад 200 м. Ширина ущелини зверху — 300 м, знизу — 12—15 м. Борти ущелини вирізняються значною крутістю, а також наявністю потенційно нестійких скельних блоків об'ємом близько 300 тис. м³, відсічених від основного масиву тріщинами (у першу чергу на лівому березі). Ущелина складена міцними пізнокрейдяними породами, в основному плитчастими вапняками, перешарувальними мергелями та глинами, які вирізняються значною тріщинуватістю (довжина тріщин по довжині та глибині до 150 м, розкриття до 0,5 м). Сейсмічність району будівництва становить 9 балів за шкалою MSK-64[1][2].
Річка Сулак у воротах гідровузла має водозбірну площу 11 290 км², середньорічна витрата — 176 м³/с, середньорічний стік — 5,58 км³. Максимальну витрату спостерігали 1963 року, тоді вона становила 2120 м³/с, максимальна розрахункова витрата (ймовірність 0,01 %, тобто 1 раз на 10 000 років) становить 4530 м³/с. Річка несе велику кількість відкладів — 21,4 млн т на рік. Водний режим річки вирізняється зятяжними повенями, які проходять з кінця березня до кінця серпня, з невеликими витратами в травні — червні. Стік річки формується за рахунок танення снігів і льодовиків, а також випадення дощу. Клімат у місці розташування станції посушливий, середньорічна температура становить +12 °C, річна кількість опадів — 360 мм[1][3].
Примітки
- ↑ а б Гордість Дагестану — Чиркейська ГЕС. До 30-річчя з дня запуску. Архів оригіналу за 4 березня 2016. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ История, 2007, с. 233—234.
- ↑ Гидроэлектростанции России, 1998 та 319—323.
Література
- История Ленгидропроекта 1917—2007 гг. — Санкт-Петербург : Гуманистика, 2007. — 512 с. — ISBN 5-86050-289-3.
- Двуреков В. Н. Свет. Записки гидроэнергетика. — Благовещенск : Издательская компания РИО, 2010. — Т. 1. — 336 с. — ISBN 978-5-903015-47-4.
- Гидроэлектростанции России. — Москва : Институт Гидропроект, 1998. — 466 с.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).