Чепура строката
| ?Чепура строката | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Пеліканоподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Чаплеві (Ardeidae) |
| Рід: | Чепура (Egretta) |
| Вид: | Чепура строката |
| Біноміальна назва | |
| Egretta picata (Gould, 1845) | |
 Ареал виду Проживання впродовж року Зимування | |
| Синоніми | |
| Notophoyx aruensis Ardea picata | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Egretta picata |
 Віківиди: | Egretta picata |
 EOL: | 45517768 |
 ITIS: | 824055 |
 МСОП: | 22697037 |
 NCBI: | 2162957 |
Чепура строката[2] (Egretta picata) — вид птахів родини чаплевих (Ardeidae)[3]. Мешкає на півночі Австралії, на островах Воллесії та на Нової Гвінеї.
Опис
Довжина птаха становить 43-55 см. Самці важать 247-280 г, самки 225-242 г, забарвлення у них подібне. Верхня частина тіла, голова і крила темно-сірі, горло і шия білі, на голові чуб. Лапи жовті. У молодих птахів чуб відсутній, а голова має біле забарвлення.[4]
Поширення і екологія
Строкаті чепури живуть на болотах і заплавних луках.
Поведінка
Строкаті чепури гніздяться з лютого по квітень. Гніздо розміщуються на деревах над водою, зокрема в мангрових заростях. Строкаті чепури часто гніздяться в колоніях, разом з іншими видами чапель. Гнізда пласкі, неглибокі, робляться з хмизу. В кладці 1-2 синьо-зелених яйця.
Строкаті чепури живляться переважно комахами, а також земноводними, ракоподібними і рибами. Шукають здобич як поодинці, так і величезними зграями до 1000 птахів.
Галерея
-
Строката чепура -
Молода строката чепура -
Строката чепура зі здобиччю -
Строката чепура під час сезону розмноження
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Egretta picata. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 17 жовтня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ibis, spoonbills, herons, Hamerkop, Shoebill, pelicans. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
- ↑ Kushlan, James Anthony; Hancock, James; Thelwell, David (2005). The Herons. Oxford University Press. с. 170. ISBN 0-19-854981-4.
Джерела
- Marchant, S.; & Higgins, P.J. (Coordinators). (2000). Handbook of Australian, New Zealand and Antarctic Birds. Vol.1: Ratites to Ducks. Oxford University Press: Melbourne. ISBN 978-0-19-553068-1
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).