Чень Цзи-ан

Чень Цзи-ан
Чень Цзи-ан
陈子昂
	Портрет Чень Цзи-ана (Середньовічна мініатюра)
Народився	661; Сичуань
Помер	702; Сичуань, Китай
Країна	Династія Тан
Національність	хань
Діяльність	поезія
Знання мов	китайська
Мова творів	китайська
Напрямок	Середньовічна лірика
Жанр	ін
Magnum opus	On a Gate-tower at Yuzhoud
Батько	Chen Yuanjingd
Діти	Chen Yifud і Chen Jianfud
	Чень Цзи-ан у Вікісховищі

Чень Цзи-ан (кит.: 陈子昂, друге ім'я Бо-юй, нар. 661 — пом. 702) — китайський поет початку династії Тан, що жив майже одночасно з «чотирма видатними»: Ван Бо, Ян Цзюн, Ло Бінь-ван, Лу Чжао-лінь.

Біографія

Уродженець повіту Шехун області Цзичжоу (суч. Сичуань). У 684 році успішно витримав столичні іспити. Написана ним доповідь трону, присвячена актуальним політичним питанням, дуже сподобався імператриці У Цзетянь, яка призначила Чень Цзи—ана спочатку особистим секретарем, а потім цензором Державного секретаріату.^[2] Йому належать слова:

«У правлінні государя немає нічого дорожчого за спокій людей»^[2]

.

У 694 році він зазнав тюремного ув'язнення за допущену ним судову помилку. Через рік, вийшов на свободу і повернувся до служби. Згодом, як штабний офіцер, брав участь у каральному поході проти киданів, що здійснювали спустошливі набіги на північні межі Танської імперії. У 698 році залишив службу і повернувся в рідні місця. Там бурхливий і некерований характер поета привів його до конфлікту з начальником повіту, за наказом якого Ченя за сфабрикованим звинуваченням кинули в тюремну катівню, де поет і помер у віці 41 року^[2].

Творчість

Чень-Цзи-ан. *Китайська мініатюра із авторською поезією*

Не бачу минулого
гідних чоловіків.
Не бачу в прийдешньому
спадкоємців їм;
Збагнув я безмежжя
небес і землі,
Сумую самотньо,
і сльози течуть.

Чень Цзи-ан «Пісня про сходження на Юйчжоуську вежу»^[3]

Вплив революційного нового стилю Чень Цзи-ана на становлення класичної поезії Тан важко переоцінити. Він насамперед знаменитий своїми поетичними описовими експромтами, які китайці називають ін. За поетичним темпераментом, він найменш «китайський» у порівнянні з більшістю своїх сучасників. Однак, якою б не була публічна поведінка Чень Цзи-ана, вірші його зовсім іншого характеру. Вони сповнені витонченості і поетичного містицизму, що робить практично неможливим їх адекватну передачу засобами іншої мови. Зберігся збірник його творів під назвою «Чень Боюй цзі» («Вибране Чень Боюя»)^[2].

Поет служив людям, служіння людям вимагав він і від поезії. У наближенні до такої гармонії в житті і творчості був ідеал подальшої поезії, і не дивно, що пізніші сучасники — серед них Ду Фу, Хань Юй, Бо Цзюй-і — виголосили чимало хвалебних слів про Чень Цзі-ана, який стояв біля витоків танської поезії^[2]. Серед його поезій вірші: «Пісня про сходження на Юйчжоуську вежу», «Вражений зустріччю»

Див. також

Китайська поезія періоду Тан

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г China Biographical Database
↑ ^а ^б ^в ^г ^д 陈子昂. Архів оригіналу за 5 червня 2007. Процитовано 6 червня 2012.
↑ Чень Цзыан. Архів оригіналу за 22 березня 2012. Процитовано 6 червня 2012. [Архівовано 2012-03-22 у Wayback Machine.]

Джерела

http://baike.baidu.com/view/16982.htm [Архівовано 5 червня 2007 у Wayback Machine.]

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36570165_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q13407958">China_Biographical_Database<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13407958]]</div>-1] а ^б ^в ^г China Biographical Database

[陈子昂-2] а ^б ^в ^г ^д 陈子昂. Архів оригіналу за 5 червня 2007. Процитовано 6 червня 2012.

[3] Чень Цзыан. Архів оригіналу за 22 березня 2012. Процитовано 6 червня 2012. [Архівовано 2012-03-22 у Wayback Machine.]

[1]

[2]

[3]