YaChudo

Ван Бо

Переглядів: 0. Оновлено 31.10.2026.

Зображення
ГромадянствоДинастія Тан[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я поштивості子安[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження650[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняХецзіньd Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті676[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіNghi Lộcd Редагувати інформацію у Вікіданих
Рід смертісмерть унаслідок нещасного випадкуd Редагувати інформацію у Вікіданих
Причина смертіутоплення Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоWang Fufand[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творчостікласична китайська мова Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце походження родуLongmend[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Рід діяльностіпоет, письменник Редагувати інформацію у Вікіданих
Історичний періодДинастія Тан Редагувати інформацію у Вікіданих
Статус авторського права як авторатермін дії авторських прав закінчивсяd Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Ван Бо у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ван Бо (кит.: 王勃, друге ім'я Цзи-ань, (нар. 649 — пом.676)) — китайський поет династії Тан. Разом з Ян Цзюн, Ло Бінь-ван, Лу Чжао-лінь, Ван Бо вважається одним з «чотирьох великих (поетів) початку (епохи) Тан».[3]

Короткі відомості

Ван Бо був внучатим племінником поета Ван Цзі. Служив письмоводителем у одного з членів імператорської родини, потім перебував на військовій службі в окрузі Гочжоу, але незабаром був усунутий від справ. Незважаючи на ранню смерть (він втопився при переправі через Янцзи в віці 26 років), залишив певний слід в китайській літературі.

Пам'ятник Ван Бо

Творчість

Разом з Ян Цзюнь, Ло Бінь-ваном, Лу Чжао-лінем входив до групи під назвою «Чотири генії початку епохи Тан». Серед них Ван Бо займає перше місце. З поетичної спадщини Ван Бо збереглося 30 віршів, переважно чотиривіршів, і зразок ритмічної прози — передмова до віршів «У палаці тенського князя». У віршах переважають пейзажні замальовки («В горах»), тема розлуки («Холодної вночі згадав друга»), думки про тяготи війни. Ван Бо значною мірою відмовився від ускладнених форм поезії, розвинув мелодику вірша.[4] «У палаці тенського князя», розлоге есе-вступ, прославило поета і як майстра прози. Академік В. М. Алексєєв, переклав есе на російську мову як зразок витонченого стилю, зауважив, що в цих віршах Ван Бо і в передмові до них прозвучав

«мотив колишньої розкоші осіб, історично відомих і впливових, але які пішли зі сцени, залишивши нащадків свідками повного свого руйнування. Царює не людина, а природа, і Янцзицзян (Цзян) тече безцільно, проте, у вічній повноті і непереборності».[5].

Ван Бо виступав проти поширення стилю «гонг ті» кит.: (宫 体 诗 风), який залишився після династії Сунь і виступав за стиль, який багатий на емоції.

Див. також

Китайська поезія періоду Тан

Примітки

  1. ↑ а б в г China Biographical Database
  2. ↑ а б https://mairi.me/-/1002920
  3. ↑ Краткая литературная энциклопедия (КЛЭ). Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 10 червня 2012.
  4. ↑ Ван Бо. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 квітня 2012.
  5. ↑ Алексєєв В. М. Китайська література. М., Наука, 1978, с. 161

Посилання

ПОЭЗИЯ ЭПОХИ ТАН[недоступне посилання з червня 2019]

Джерела

Ван Бо [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).