Чапліна
| Місто | |
|---|---|
Чапліна Čapljina/Чапљина | |
 Вид на місто | |
Прапор
Герб
  | |
| Координати 43°06′42.58″ пн. ш. 17°42′19.74″ сх. д. / 43.1118278° пн. ш. 17.7054833° сх. д. | |
| Країна | |
| Суб'єкт конфедерації | Федерація Боснія і Герцеговина |
| Кантон | Герцеговинсько-Неретванський |
| Громада | Чапліна |
| Мер | Смілян Видич (ХДС БіГ)[1] |
| Площа | 9,36 км² |
| Водойма | Неретва  |
| Населення | ▼ 6 340[2] (2013) |
| Густота населення | 677,35 осіб/км² |
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 |
| Телефонний код | (+387)036 |
| Поштовий індекс | 88 300 |
| Статистичний номер населеного пункту | 110442[3] |
| GeoNames | 3261342 |
| OSM | ↑2528176 ·R (Чапліна) |
| Офіційний сайт | capljina |
  Чапліна Чапліна (Боснія і Герцеговина) | |
 | |
 Чапліна у Вікісховищі | |
Чапліна (босн. і хорв. Čapljina, серб. Чапљина) — місто на півдні Боснії і Герцеговини, на території Герцеговинсько-Неретванського кантону Федерації Боснії і Герцеговини, центр однойменної громади. Лежить на кордоні з Хорватією, за 20 кілометрів від Адріатичного моря, у долині річки Неретва, на важливому перехресті доріг із півночі на південь.
На території громади Чапліна міститься знаменитий орнітологічний заповідник Хутово-Блато.
Історія
Поселення заснували римляни у V ст. до н. е., проте давньогрецькі, а потім і давньоримські карти чітко показують, що цю територію населяли кілька іллірійських племен, які й були першими корінними жителями цієї місцевості. Назва наймогутнішого з них — ардіеїв і лягла в основу назви міста, оскільки латинська назва цього племені «ардіеї» (лат. Ardiaei) перегукується з латинським словом «ардея» (лат. ardea, досл. «чапля»). За давньоримської влади Чапліна стала торговельним і транспортним центром.
Пізніше тут оселилося слов'янське плем'я вишичів (626 р.). У ранньому середньовіччі цим краєм володіла Венеційська республіка, згодом ця місцевість належала боснійській державі, доки не опинилася під владою Османської імперії (1483—1878).
У роки Другої світової війни місто потрапило до складу Незалежної Держави Хорватії, ставши адміністративним центром котарської області, яка до 5 липня 1944 входила до великої жупи Дубрава, а опісля — до великої жупи Хум.[4]
Від часів Другої світової війни Чапліна є основним автотранспортним і залізничним пунктом, що сполучає решту Боснії та Герцеговини з хорватським портом Плоче. Під час війни в Боснії та Герцеговині 1992-1995 років владу у місті перебрала на себе Хорватська рада оборони, яка вигнала нехорватське населення і створила концтабір для босняків у селі Габела.[5]
Після підписання Дейтонської угоди громада Чапліна в цілості увійшла до складу Федерації Боснії і Герцеговини.
Населення
| Чапліна | ||||||
| рік перепису | 2013[6] | 1991[6] | 1981[7] | 1971[8] | ||
| хорвати | невідомо | 3 067 (41,11%) | 2 542 (41,06%) | 1 854 (39,90%) | ||
| босняки | невідомо | 2 191 (29,37%) | 1 661 (26,83%) | 1 605 (34,54%) | ||
| серби | невідомо | 1 267 (16,98%) | 896 (14,47%) | 945 (20,34%) | ||
| югослави | невідомо | 707 (9,476%) | 955 (15,43%) | 125 (2,690%) | ||
| албанці | невідомо | невідомо | 35 (0,565%) | 20 (0,430%) | ||
| македонці | невідомо | невідомо | 16 (0,258%) | 11 (0,237%) | ||
| словенці | невідомо | невідомо | 9 (0,145%) | 11 (0,237%) | ||
| чорногорці | невідомо | невідомо | 31 (0,501%) | 36 (0,775%) | ||
| інші | невідомо | 229 (3,069%) | 46 (0,743%) | 40 (0,861%) | ||
| усього | 6 340 (100,0%) | 7 461 (100,0%) | 6 191 (100,0%) | 4 647 (100,0%) | ||
Пам'ятки
- Пам'ятник королю Томиславу на Томиславовій площі
- Пам'ятник хорватській свободі
- Пам'ятник чаплі
- Пам'ятник хорватському живописцю Іво Дульчичу
- Villa rustica castrum Mogorjelo — археологічна пам'ятка давньоримської доби (за 5 км на південь від міста)
Відомі уродженці
- Желимир Теркеш — боснійський футболіст
- Іво Міро Йович — боснійський політик
- Никица Єлавич — хорватський футболіст
- Ніно Буле — хорватський футболіст
- Слободан Праляк — хорватський генерал, політичний діяч боснійських хорватів
Примітки
- ↑ Rezultati lokalnih izbora 2016. za načelnika za općinu Čapljina. izbori.ba. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 27. 11. 2016.
- ↑ Naselje Čapljina. nasbih.com. Архів оригіналу за 5 грудня 2017. Процитовано 31. 8. 2015.
- ↑ Sistematski spisak općina i naselja (PDF). fzs.ba. Архів оригіналу (PDF) за 9 травня 2016. Процитовано 21. 10. 2015. [Архівовано 2016-05-09 у Wayback Machine.]
- ↑ ARHiNET - Velika župa Dubrava [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.], процитовано 3 грудня 2017.
- ↑ Predmet Prlic i drugi (IT-04-74) - Optuznica. Архів оригіналу за 26 квітня 2009. Процитовано 3 грудня 2017.
- ↑ а б Općina Čapljina. nasbih.com. Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 21. 10. 2015.
- ↑ Nacionalni sastav stanovništva SFR Jugoslavije 1981 (PDF). stat.gov.rs. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 21. 10. 2015.
- ↑ Nacionalni sastav stanovništva SFR Jugoslavije 1971 (PDF). stat.gov.rs. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 21. 10. 2015.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).