Карло Адзеліо Чампі
| Карло Адзеліо Чампі | |
|---|---|
| італ. Carlo Azeglio Ciampi | |
| 10-й Президент Італійської республіки | |
| 18 травня 1999 — 15 травня 2006 | |
| Попередник | Оскар Луїджі Скальфаро |
| Наступник | Джорджо Наполітано |
| Прем'єр-міністр Італійської республіки | |
| 28 квітня 1993 — 10 травня 1994 | |
| Попередник | Джуліано Амато |
| Наступник | Сільвіо Берлусконі |
| Народився | 9 грудня 1920[1][2][…] Ліворно, Королівство Італія[1][4] |
| Помер | 16 вересня 2016[5][3][6] (95 років) Рим, Італія[5] |
| Похований | Cimitero della Misericordiad |
| Відомий як | банкір, економіст, політик |
| Країна | |
| Alma mater | Convitto Nazionale Cicogninid, Пізанський університет і Scuola Normale Superiore. Classe di Lettere e Filosofiad (1941)[4] |
| Політична партія | Action Partyd (1947) |
| У шлюбі з | Franca Pillad |
| Нагороди | |
| Підпис | |
| carloazegliociampi | |
Ка́рло Адзе́ліо Ча́мпі (італ. Carlo Azeglio Ciampi; 9 грудня 1920, Ліворно — 16 вересня 2016) — італійський політик, президент Італії (1999—2006).
Життєпис
Карло Адзеліо Чампі народився 9 грудня 1920 року в Ліворно на тосканському узбережжі Тірренського моря (Італія), в сім'ї власника невеличкої фірми з виробництва оптичних приладів. Коли з'явися Карло, в сім'ї вже був трьохрічний син. В дитинстві був жвавим хлопчиком, у школі вчився на відмінно.
Освіта: Карло Адзеліо Чампі навчався в престижному італійському університеті, отримав там літературний ступінь, потім навчався в університеті «Піза», і отримав там ступінь з юриспруденції.
Відразу після навчання у 20-ти річному віці був мобілізований на фронт.
1944 року Чампі був звинувачений у шпигунстві, але його врятував манускрипт про соціалістичний лібералізм, який знаходився при ньому, і його відпустили. Вийшовши з війни у чині молодшого лейтенанта Карло повернувся у рідне Ліворно, де організував свою Партію дій.
Робота в Італійському банку: Після закінчення університету працював в Італійському банку:
- з 1960 року — в центральній адміністрації;
- з 1972 — став його генеральним секретарем;
- з 1976 року до 1978 — займав посаду віце-генерального директора;
- у жовтні 1979 року був призначений губернатором Італійського банку.
Державні посади:
- з 1979 до 1993 року — Президент Італійського офісу обміну;
- з 1993 до 1994 року — прем'єр-міністр;
- з 1994 до 1999 року — скарбник міністерства;
- 13 травня 1999 року — був вибраний на пост президента;
- травень 2005 року — отримав премію Карла Великого за вклад в європейську інтеграцію.
Сімейний стан: Одружений. Ім'я дружини — Франка. Має двоє дітей — дочку Габрієллу, сина Клаудіо та троє внуків.
Володіння мовами: італійська (рідна), німецька.
Примітки
- ↑ а б Carlo Azeglio Ciampi — Senato della Repubblica.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ а б Scuola Normale Superiore Elenco degli alunni della Scuola Normale Superiore di Pisa dal 1847 al 1970 — Pisa: Pacini Editore, 1973. — P. 22. — 104 с.
- ↑ а б Breda M. Morto Carlo Azeglio Ciampi, il presidente dell'orgoglio ritrovato — Corriere della Sera, 2016.
- ↑ Munzinger Personen
Посилання
- Чіампі // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
- Профіль на сайті Сенату Італії [Архівовано 20 травня 2012 у WebCite]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).




