Цисатракурій
 | |
|---|---|
Цисатракурій
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| 5-[3-[(1R,2R)-1-[(3,4-Dimethoxyphenyl)methyl]-6,7-dimethoxy-2-methyl-3,4-dihydro-1H-isoquinolin-2-yl]propanoyloxy]pentyl 3-[(1R,2R)-1-[(3,4-dimethoxyphenyl)methyl]-6,7-dimethoxy-2-methyl-3,4-dihydro-1H-isoquinolin-2-yl]propanoate benzenesulfonate (1:2) | |
| Класифікація | |
| ATC-код | M03AC11 |
| PubChem | 62886 |
| CAS | 96946-42-8 |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C65H82N2O18S2 |
| Мол. маса | 1243,49 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 100% |
| Метаболізм | кров |
| Період напіввиведення | 20—29 хв |
| Екскреція | Нирки, жовч |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ЦИСАТРАКУРІЙ КАЛЦЕКС, «ХБМ Фарма с.р.о.»/АТ «Гріндекс»,Словаччина/Латвія UA/18698/01/01 13.04.2021-13/04/2026[1] |
Цисатракурію бесилат (англ. Cisatracurium besilate, лат. Cisatracurii besilas) — синтетичний препарат, який відноситься до четвертинних амонієвих сполук, та є представником класу недеполяризуючих міорелаксантів середньої тривалості дії[2], та має курареподібну дію.[3] Препарат застосовується у клінічній практиці з 1995 року[4], та є оптичним ізомером іншого міорелаксанта атракурію.[3]
Фармакологічні властивості
Цисатракурій — синтетичний препарат, що є четвертинною амонієвою сполукою, та відноситься до класу міорелаксантів. Механізм дії препарату полягає у блокуванні нікотинових холінорецепторів кінцевої пластинки рухового нерва скелетних м'язів, унаслідок чого стимулюється релаксація м'язів, зокрема під час хірургічних операцій, що полегшує проведення інтубації трахеї. За механізмом дії цисатракурій є недеполяризуючим міорелаксантом, та має швидкий початок дії та середню тривалість дії.[2] Препарат застосовується в комплексі з іншими засобами для проведення наркозу, а саме для полегшення проведення інтубації трахеї. Антагоністами цисатракурію є інгібітори холінестерази, зокрема неостигмін та едрофоній.
Фармакокінетика
Цисатракурій після внутрішньовенного введення швидко всмоктується, та швидко метаболізується естеразами крові та шляхом розщеплення за Гофманом, виводиться препарат із організму як із сечею, так і з жовчю. Період напіввиведення цисатракурію становить 20—29 хвилин, цей час може зростати у хворих з порушеннями функції нирок або печінки.
Показання до застосування
Цисатракурій застосовується для релаксація м'язів під час хірургічних операцій, що полегшує проведення інтубації трахеї, та для індукції наркозу в дорослих і дітей.
Побічна дія
Найчастішими побічними реакціями цисатракурію є збільшення часу тривалості нейром'язової блокади. Найважчими побічними реакціями препарату є алергічні та анафілактоїдні реакції, а також зупинка серця. Іншими побічними реакціями цисатракурію є тахікардія, артеріальна гіпотензія, шкірний висип, бронхоспазм, м'язова слабкість, рідко — судоми.
Протипокази
Цисатракурій протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, атракурію та бензолсульфонової кислоти.
Форми випуску
Цисатракурій випускається у вигляді ампул 2,5, 5 і 10 мл з розчином для ін'єкцій по 2 мг/мл.
Примітки
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).