Атракурій
Атракурій
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| 2,2'-{1,5-Pentanediylbis[oxy(3-oxo-3,1-propanediyl)]}bis[1-(3,4-dimethoxybenzyl)-6,7-dimethoxy-2-methyl-1,2,3,4-tetrahydroisoquinolinium] dibenzenesulfonate | |
| Класифікація | |
| ATC-код | M03AC04 |
| PubChem | 47320 |
| CAS | 64228-81-5 |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C65H82N2O18S2 |
| Мол. маса | 1243,49 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 100% |
| Метаболізм | кров |
| Період напіввиведення | 20 хв. |
| Екскреція | Нирки, жовч |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ІНТУБАН®, АТ «Фармак»,Україна UA/20212/01/01 18.10.2023-18/10/2028 АТРАКУРІУМ-НОВО ТОВ «Новофарм-Біосинтез»,Україна UA/13801/01/01 26.04.2019—необмежений ТРАКРІУМ «ГлаксоСмітКляйн Мануфактуринг С.п.А.»,Італія UA/4249/01/01 12.10.2020—необмежений[1] |
Атракурію бесилат (англ. Atracurium besilate, лат. Atracurii besilas, також атракуріуму бесилат[2]) — синтетичний препарат, який відноситься до четвертинних амонієвих сполук, та є представником класу недеполяризуючих міорелаксантів середньої тривалості дії[3], та має курареподібну дію.[4] Препарат застосовується у клінічній практиці з 1983 року.[5]
Фармакологічні властивості
Атракурій — синтетичний препарат, що є четвертинною амонієвою сполукою, та відноситься до класу міорелаксантів. Механізм дії препарату полягає у блокуванні нікотинових холінорецепторів кінцевої пластинки рухового нерва скелетних м'язів, унаслідок чого стимулюється релаксація м'язів, зокрема під час хірургічних операцій, що полегшує проведення інтубації трахеї. За механізмом дії атракурій є недеполяризуючим міорелаксантом, та має швидкий початок дії та середню тривалість дії.[3] Препарат застосовується в комплексі з іншими засобами для проведення наркозу, а саме для полегшення проведення інтубації трахеї. Антагоністами векуронію є інгібітори холінестерази, зокрема неостигмін.
Фармакокінетика
Атракурій після внутрішньовенного введення швидко всмоктується, та швидко метаболізується естеразами крові та шляхом розщеплення за Гофманом, виводиться препарат із організму як із сечею, так і з жовчю. Середній період напіввиведення піпекуронію складає 20 хвилин, цей час може зростати у хворих з порушеннями функції нирок або печінки.
Показання до застосування
Атракурій застосовується для релаксація м'язів під час хірургічних операцій, що полегшує проведення інтубації трахеї, та для індукції наркозу в дорослих і дітей.
Побічна дія
Найчастішими побічними реакціями атракурію є збільшення часу тривалості нейром'язової блокади. Найважчими побічними реакціями препарату є алергічні та анафілактоїдні реакції, а також зупинка серця. Іншими побічними реакціями атракурію є тахікардія, артеріальна гіпотензія, пригнічення дихання, бронхоспазм, м'язова слабкість, рідко — судоми.
Протипокази
Атракурій протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, цисатракурію та бензолсульфонової кислоти.
Форми випуску
Атракурій випускається у вигляді ампул 2,5 і 5 мл з розчином для ін'єкцій по 10 мг/мл.
Примітки
- ↑ Державний реєстр лікарських засобів України
- ↑ Pasichnyk, G.P.; Orel, V.M.; Matviienko, O.O.; Gotsa, R.V.; Hnativ, Yu.V. (4 жовтня 2021). Синдром инфузии пропофола. Аспекты безопасного использования. EMERGENCY MEDICINE (4.91): 61—63. doi:10.22141/2224-0586.4.91.2018.137858. ISSN 2307-1230. Архів оригіналу за 3 червня 2024. Процитовано 7 липня 2025.
- ↑ а б Особливості застосування міорелаксантів у дітей
- ↑ Ліки і вагітність. Атракурій
- ↑ Atracurium (Monograph) (англ.)
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
