Церква Каарлі

Церква Каарлі
Головний фасад
59°25′55″ пн. ш. 24°44′21″ сх. д. / 59.43194444° пн. ш. 24.73916667° сх. д.
Тип споруди	церква
Розташування	Естонія , Таллінн
Архітектор	Otto Pius Hippiusd
Початок будівництва	1862
Стиль	неороманський стиль
Належність	лютеранство
Стан	пам'ятка архітектури Естоніїd[1] і Історична пам'ятка[1]
Адреса	Tallinn, Toompea tänav 10
Епонім	Карл XI
Церква Каарлі (Естонія)
Церква Каарлі у Вікісховищі

Церква Каарлі (ест. Kaarli kirik) — одна з найбільших культових споруд Естонії, побудована у 1862—1870 роках за планом Отто Піуса Гіппіуса. Це найвеличніша церква Таллінна XIX ст.

Розташована в Таллінні на пагорбі Тинісмягі (вул. Тоомпеа, 10). Архітектурна та історична пам'ятка. Для християн лютеранського віросповідання, що у Таллінні, виконує роль кафедрального собору.

У 1670 році, за часів шведського правління, шведський король Карл XI наказав побудувати на цьому місці церкву для естонського та фінського населення Таллінна (на відміну від балтійських німців). Церкву було названо на честь короля. У 1710 році, під час Північної війни, ця перша дерев'яна церква згоріла. Потім у XIX ст. були запропоновані плани реконструкції. Збір коштів розпочався у 1850-х роках, а наріжний камінь нової церкви було закладено у 1862 році. Церква, яка все ще була недобудована, була відкрита у 1870 році. Дві вежі із західної сторони були розширені у 1882 році. Попри те, що вежі були не завершені, остаточні оздоблювальні роботи так і не доведені до кінця, храм освятили ще у 1872 році.

У 1810 році в церкві Каарлі встановили перший орган. Його виготовив естонський майстер Густав Норманн, а в 1884 році інструмент було розширено тим самим майстром.

У 1923 році цей орган замінили новим створеним майстернею людвігсбурзького органобудівника Eberhard Friedrich Walcker. Новий інструмент має 84 регістри.

Після проголошення незалежності Естонії у 1918 році цей орган став першим великим представницьким інструментом республіки. До сьогодні він залишається найбільшим і найпристижнішим органом в Естонії.