Целє (місто)
| Місто | |
|---|---|
Целє | |
         | |
Герб
Прапор
 | |
| Координати 46°14′9″ пн. ш. 15°16′3″ сх. д. / 46.23583° пн. ш. 15.26750° сх. д. | |
| Країна | |
| Регіон | Савинський |
| Община | Целє |
| Голова | Matija Kovačd  |
| Дата заснування | 1451 |
| Площа | 22,7 км² |
| Висота центру | 238 ± 1 м |
| Водойма | Савиняd, Воґляйнаd |
| Населення | 37,122 (2022[1]) |
| Густота населення | 1 700 осіб/км² |
| Міста-побратими | Ґревенброх (1986), Зінген (1990), Славонський Брод (2010), Будва, Череповець, Чупріяd, Грац, Шпітталь-ан-дер-Драу, Добой (1965), Зонґулдак, Газіантеп (18 березня 2014)[2][3] |
| Телефонний код | 03 |
| Поштовий індекс | 3000 |
| Автомобільний код | CE |
| GeoNames | 3202781 |
| OSM | ↑1676306 ·R (Целє) |
| Офіційний сайт | celje |
| Населення общини | 48081 |
  Целє Целє (Словенія) | |
 | |
 Целє у Вікісховищі | |
Це́лє[4][5], Целе[6] (словен. Celje; нім. Cilli) — місто в Словенії. Адміністративний центр однойменної общини. Третій за величиною населений пункт країни, один із центрів історичної області Нижня Штирія.
Топонім
У римський період Целе було відоме як Целея (лат. Celeia). У місцевому розмовному словенському діалекті громадяни міста називають його Cjele або Cele.
Географія
Целє розташоване на злитті річок Савиня, Ложниця та Воґляйна, біля підніжжя пагорбу, на якому знаходиться стародавній Целеський замок.
Регіон Целє часто струшують незначні землетруси.
Клімат
| Кліматограма Целє | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| С | Л | Б | К | Т | Ч | Л | С | В | Ж | Л | Г |
46
4
−4
|
58
6
−3
|
67
11
1
|
84
15
5
|
101
20
9
|
110
24
14
|
107
25
15
|
102
25
15
|
107
20
11
|
91
15
7
|
93
10
3
|
69
5
−2
|
| Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 1035 мм. Джерело: «Climate-Data.org» (англ.)[7] | |||||||||||
Історія
Перше поселення на території сучасного міста Целє з'явилося у часи Гальштатської культури. У кельтські часи та давньогрецьким історикам поселення було відоме як Келея (Kelea).
Після приєднання до Римської імперії, у 15 році до нашої ери, поселення було відома як Civitas Celeia. У римські часи місто було багатим та густонаселеним, з укріпленим стінами та вежами, палацами, широкими площами та вулицями. У ті часи місто ще називали називалася Troia secunda, або маленька Троя. Селея була процвітаючою римською колонією.
У 5-6 століттях місто було зруйноване слов'янськими племенами в період Великого переселення народів, але було відбудоване у ранньому середньовіччі.
Місто увійшло в історію як центр графства Целє (XIV—XV ст.), яке було єдиною незалежною державою на етнічних словенських землях в період пізнього середньовіччя.
Населення
Символи
Герб Целє базується на гербі графів Целє. Цей герб був обраний національним гербом після Першої Світової війни у 1918 році, коли Словенія об'єдналася з Сербією та Хорватією у Королівство сербів, хорватів і словенців (пізніше Югославія). Частина цього герба інтегрована до сучасного державного герба Словенії у 1991 році.
Цікаві факти
- У стінах стародавнього замку можна провести весільну церемонію.[8]
Уродженці
- Облак Ватрослав — словенський славіст.
- Беньямін Вербич — словенський футболіст, відомий виступами за київське Динамо.
- Кен Ограєншек — словенський хокеїст.
- Франц Пунцер — словенський біолог і письменник.
- Симон Рожман — словенський футболіст, згодом — футбольний тренер.
- Юре Травнер — словенський футболіст.
Див. також
Примітки
- ↑ Slovenija
- ↑ https://www.gaziantep.bel.tr/tr/kardes-sehirler/slovenya-celje
- ↑ https://www.gaziantep.bel.tr/tr/kardes-sehirler
- ↑ Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
- ↑ Довідковий атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. ISBN 978-966-475-507-5
- ↑ Словенія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Целє «Climate-Data.org» (англ.)
- ↑ http://www.zolotko.org/svadba_cele[недоступне посилання з липня 2019]
Джерела
- Marjan Krušič. Slovenija: turistični vodnik. Založba Mladinska knjiga. COBISS 244517632. 2009 ISBN 978-961-01-0690-6 (словен.)
- Bogdan Badovinac, Drago Savinjsko Kladnik. Celje, Velenje A-Žː priročnik za popotnika in poslovnega človeka Pomurska založba, Murska Sobota, 1997 (словен.)
- Andrej Fekonja. Celje in okolica Povestne in mestopisne črtice. 1895. Dom in svet. Vol. 8 no. 11. (словен.)
- Ignacij Orožen. Celska kronika. Celje: Julius Jeretin. 1854 (словен.)
- Janko Orožen. v Celjski zbornik. Zgodovina Celja in okolice, 1. del. Celje: Kulturna skupnost v Celju. 1971 (словен.)
- Božo Otorepec. v Celjski zbornik. Srednjeveški pečati in grb mesta Celja. Celje. 1990 (словен.)
- Vlado Habjan. Knežja prestolica Celje - sredi XV. stoletja". Kronika; časopis za slovensko krajevno zgodovino. 1967. Vol. 15 no. 2. str. 95–102 (словен.)
- Brane Piano. Pahor in obrtniki optimistični ob odprtju Mednarodnega obrtnega sejma. Delo. 2011 (словен.)
- Sorin Paliga. Archaic place names in Slovenia: pre-indoeuropean, indo-european (Illyrian, Celtic, Thracian), early romance. Obdobja (angleščina). Vol. 20. str. 637–651. 2003 (словен.)
- Plut-Pregelj, Leopoldina; Rogel, Carole (2010). "Celje". The A to Z of Slovenia. Scarecrow Press. str. 55–57. ISBN 9781461731757 (словен.)
Посилання
- Офіційна сторінка міста(словен.)
| № | Назва | Область | Населення | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Любляна  Марибор |
1 | Любляна | Осреднєсловенська | 272 220 |  Целє  Крань | ||||
| 2 | Марибор | Подравська | 95 171 | ||||||
| 3 | Целє | Савинська | 37 520 | ||||||
| 4 | Крань | Горенська | 36 874 | ||||||
| 5 | Веленє | Савинська | 25 456 | ||||||
| 6 | Копер | Обално-крашка | 24 996 | ||||||
| 7 | Ново Место | Південно-Східна Словенія | 23 341 | ||||||
| 8 | Птуй | Подравська | 18 164 | ||||||
| 9 | Трбовлє | Осреднєсловенська | 15 163 | ||||||
| 10 | Камник | Осреднєсловенська | 13 644 | ||||||
|
Це незавершена стаття з географії Словенії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).