YaChudo

Хумбаба

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Хумбаба
Персонаж творуBook of Giantsd Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Хумбаба (від аккад. 𒄷𒌝𒁀𒁀)[1] або Хувава (від шум. 𒄷𒉿𒉿)[2][3][4] — в шумеро-аккадській міфології жахливий страж Кедрового лісу, де живуть боги. Він був створений богом Енлілем, щоб люди не втручалися у справи богів. У поемі Епос про Гільгамеша, головні герої Гільгамеш та Енкіду вбивають Хуваву[5]. Вважається братом Пазузу та сином Ханбі, але це може бути сучасна інтерпретація[6][7].

Походження

За однією з версій, Хумбаба міг бути уособленням еламського божества Хумбана[5], яке вважалося головним богом і захисником королів[8]. Проте існує більш імовірна версія, що праобразом Хумбаби було двостатеве божество (в деяких міфах позначається як чудовисько[9]) – Комбабос (або ще Кубаба[10]), якому поклонялися в давній Фригії, а потім під різними іменами в Лідії та Сирії[5][9][11]. Комбабос був богом природи (або радше персоніфікацією сил природи), якому під різними іменами поклонялися в Межиріччі. Його культ імовірно перейшов в образ чудовиська-захисника Хумбабу[10].

Окрім того, це божество зустрічається й у ранніх шумерських текстах, але з різними функціями: як Кубаба єдина королева і засновниця третьої династії Кіша (надалі її шанували як богиню Хепат[12], що охороняла різні міста); і як богиня на ім'я Губаба[10][13]. На підтвердження цієї версії вказують: ім'я богині, її охоронні функції та згадки в текстах[9]. Окрім того, в деяких міфах (наприклад, у хеттів) вона згадується як чудовисько, народжене з каменю, і яке живе у горах і охороняє їх від зайд[8][9].

Зображення обличчя Хумбаби
Зображення обличчя Хумбаби, близько 2000–1600 рр. до н. е.

Зображення

Зазвичай Хумбабу зображували як істоту з людським тілом, лев'ячими пазурями, обличчям чудовиська, довгим волоссям і довгими вусами[5]. У мистецтві Месопотамії, Хумбаба часто зустрічається в сюжетах із Епоса про Гільгамеша, де його вбивають Гільгамеш та Енкіду[14]. У самому епосі він майже не описаний. Проте зустрічаються версії, де він описаний як жахливе чудовисько із лапами лева замість рук і пташиними пазурами на ногах; замість хвоста і пеніса у нього були змії[15][16].

Гільгамеш та Енкіду вбивають Хумбабу в Кедровому Лісі
Гільгамеш та Енкіну вбивають Хумбабу в Кедровому Лісі. 19-17 ст. до н. е.

Епос про Гільгамеша

Вперше Хумбаба з'являється у другій табличці Епоса про Гільгамеша, де Гільгамеш запропонував Енкіду піти до Кедрового лісу, де живуть боги. Енкіду попереджає Гільгамеша, що Енліль створив (в більшості джерел, Хумбабу описується як щось штучно створене, аніж щось живе[16]) Хуваву і наказав йому захищати Кедровий ліс. Енкіду також застережує про силу Хумбаби (він вивергає полум'я) і про його захист у вигляді семи шарів випромінювання (аккад. melammu описує «світло», яке йде від божеств і деяких чудовиськ, і може викликати як захоплення, так і жах[5]; таку характеристику давні месопотамці приписували деяким божествам[17]). Ці сім захисних шарів по-різному зображувалися в різних версіях міфу: десь їх можна одягнути (як прикраси чи одяг), а десь вони взагалі персоніфіковані й виступають сімома синами Хумбаби[17].

Голос Хумбаби змітає мов повінь,

Черево його – полум'я, а подих його – смерть.

Адад[a] перший [силою], а Хумбаба – другий,

Хіба навіть боги насмілються напасти на нього?

Щоб уберегти Кедровий ліс[b] [від людей],

Енліль наказав йому відлякувати людей,

Енліль [для цього] нагородив його сімома шарами світла.

— Епос про Гільгамеша[18]

Коли Гільгамеш з Енкіду заходять до Кедрового лісу, Хумбаба намагається захищатися, але вони ловлять його (в різних версіях по-різному: або обдуривши, або силою[1][3][2]) і він просить про помилування. Енкіду ж вмовляє Гільгамеша вбити Хумбабу, що той і робить відрубавши йому голову.

Коментарі

  1. ↑ Адад був богом блискавки і жив у гірській місцевості на північному заході Месопотамії. Вважалося, що він єдиний може здолати Хумбабу.
  2. ↑ Месопотамці вірили, що там жили боги. Ймовірним прототипом цього лісу могли бути справжні ліси в Лівані, адже кедрові дерева завжди були цінним ресурсом у Межиріччі.

Примітки

  1. ↑ а б George, A. R. (2003). The Babylonian Gilgamesh Epic: Introduction, Critical Edition and Cuneiform Texts (англ.). Oxford University Press. ISBN 9780199278411.
  2. ↑ а б Gilgamesh and Huwawa, version A: translation. etcsl.orinst.ox.ac.uk. Архів оригіналу за 17 січня 2020. Процитовано 23 травня 2019.
  3. ↑ а б Gilgamesh und Huwawa, Version B: translation. etcsl.orinst.ox.ac.uk. Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 23 травня 2019.
  4. ↑ The Electronic Text Corpus of Sumerian Literature. etcsl.orinst.ox.ac.uk. Архів оригіналу за 30 жовтня 2019. Процитовано 23 травня 2019.
  5. ↑ а б в г д RaOduss, Qwelian. AN ILLUSTRATED DICTIONARY Gods, Demons and Symbols of Ancient Mesopotamia (англ.). Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 23 травня 2019. [Архівовано 2019-05-24 у Wayback Machine.] (На зображенні - Хумбаба, теракота, Лувр).
  6. ↑ Mark, Joshua J. Pazuzu. World History Encyclopedia (англ.). Процитовано 21 травня 2025.
  7. ↑ Pazuzu | Mesopotamia, Demon, & Description | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 21 травня 2025.
  8. ↑ а б Henkelman, Wouter (2008). The other gods who are: studies in Elamite-Iranian acculturation based on the Persepolis fortification texts (англ.). Nederlands Instituut voor het Nabije Oosten. ISBN 9789062584147. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 24 травня 2019.
  9. ↑ а б в г The Cambridge Ancient History (англ.). Cambridge University Press. 1970. ISBN 9780521086912.
  10. ↑ а б в Deroy, Louis. Kubaba, déesse crétoise. Ediciones Universidad de Salamanca (España). OCLC 703715364.
  11. ↑ Sayce, A. H. (Archibald Henry), 1845-1933. The decipherment of the Hittite hieroglyphic texts. OCLC 1006054669.
  12. ↑ Aslantürk, Nursel (2016). HİTİT PANTEONUNDA BİR TANRI GRUBU: ADAMMA, KUBABA VE ḪAŠUNTARḪİ. IJASOS- International E-journal of Advances in Social Sciences. Т. 2, № 4. с. 117. doi:10.18769/ijasos.14100. ISSN 2411-183X. Процитовано 23 травня 2019.
  13. ↑ Schretter, Manfred. Rollinger, Robert, 1964- ... (2005). Von Sumer bis Homer : Festschrift für Manfred Schretter zum 60. Geburtstag am 25. Februar 2004. Ugaritverlag. ISBN 3934628664. OCLC 470422213.
  14. ↑ Ornan, Tallay. Tallay Ornan 2010, Humbaba, the Bull of Heaven & the contribution to Gilgamesh Epic, OBO 245, 229-260, 411-424 (англ.). Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 23 травня 2019.
  15. ↑ Maul, Stefan M., ред. (2005). Das Gilgamesch-Epos. Das Gilgamesch-Epos. C.H.Beck. с. 43—192. ISBN 9783406642326.
  16. ↑ а б George, A. R., editor, translator. (2003). The Babylonian Gilgamesh epic : introduction, critical edition and cuneiform texts. Oxford University Press. ISBN 0198149220. OCLC 51668477.
  17. ↑ а б Foster, Benjamin R., ред. (2019). The epic of Gilgamesh. Norton critical edition (вид. Second edition). New York London: W.W. Norton & Company. ISBN 978-0-393-64398-5. {{cite book}}: |edition= має зайвий текст (довідка)
  18. ↑ Foster, Benjamin R., ред. (2019). The epic of Gilgamesh. Norton critical edition (вид. Second edition). New York London: W.W. Norton & Company. ISBN 978-0-393-64398-5. {{cite book}}: |edition= має зайвий текст (довідка)

Джерела та література

  • На ріках вавилонських: З найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини / Упоряд. М.Н. Москаленко. – К.: Дніпро, 1991.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).