YaChudo

Ханбі

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Ханбі
𒀭𒄩𒀭𒁉
Ханбі згадується у написі на статуетці Пазузу.
Божество вшумеро-аккадська міфологія Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиПазузу Редагувати інформацію у Вікіданих

Ханбі (лат. Hanbi, з акадської: 𒀭𒄩𒀭𒁉 Ḫ.an.bi[1]; також можливе прочитання як Ханпа, Ханбу та Ханпу[2]) — в ассирійській та вавилонській міфології повелитель сил зла, король злостивих демонів (лат. udug, з шумерської: 𒌜; демони удуг) та батько Пазузу і Хумбаби[3][4].

Міфологія

Окрім зв'язку із аккадським демоном Пазузу, практично жодні міфи чи культові тексти не згадують про Ханбі. Жодного окремого тексту про Ханбі не збереглося; радше, його згадують лише за допомогою формули «Пазузу, син бога Ханбі» в певних закляттях та на амулетних написах[3][4][5]. Наприклад, у написі на статуетці Пазузу[6]:

Я Пазузу, син Ханбі, король злих демонів lilû. [Я] виринаю з гір у страшній нестямі. Ось він я.

В шумерських текстах не зустрічається, а вперше з'являється саме у аккадському написанні. Дослідники, які підтримують семітське походження імені Ханбі, виводять його або від аккадського hanābu[7] (тобто «пишний», також «квітнути» і «процвітати»[8]) або від семітського кореню hnp (порівняйте івр. עברית, тобто «бути оскверненим» або «бути забрудненним»[9] та араб. ح-ن-ف, тобто «бути покручем»)[10][11].

Проте спираючись на той факт, що зазвичай демонів відносили до певних груп та їх імена походили від їхніх найвизначніших характеристик (наприклад, «той, хто приховує» або «викрадач») існують версії й про запозичення Ханбі з інших міфологій, наприклад із єгипетської[11][12][13].

Примітки

  1. ↑ BagM 28, 196 09 (P266586). CDLI (амер.). Процитовано 20 травня 2025.
  2. ↑ Bane, Theresa (10 січня 2014). Encyclopedia of Demons in World Religions and Cultures (англ.). McFarland. ISBN 978-0-7864-8894-0.
  3. ↑ а б Holiday, Frederick (9 липня 2021). World Mythology Lite (англ.). Frederick Holiday.
  4. ↑ а б Sources of Evil: Studies in Mesopotamian Exorcistic Lore (англ.). BRILL. 29 травня 2018. ISBN 978-90-04-37334-1.
  5. ↑ Bickel, Susanne; Schroer, Silvia (2007). Schurte, René; Uehlinger, Christoph (ред.). Images as Sources: Studies on ancient Near Eastern artefacts and the Bible inspired by the work of Othmar Keel. Orbis Biblicus et Orientalis. doi:10.5167/uzh-141092. ISSN 1015-1850.
  6. ↑ Geller, Markham J.; Panayotov, Strahil V.; Vacín, Luděk; Trabich, Gene, ред. (2018). Mesopotamian medicine and magic: studies in honor of Markham J. Geller. Ancient magic and divination. Leiden Boston: Brill. ISBN 978-90-04-36808-8.
  7. ↑ Internet Archive, Wolfram von (1965). Akkadisches Handwörterbuch : unter Benutzung des lexikalischen Nachlasses von Bruno Meissner (1868-1947). Wiesbaden : Harrassowitz. ISBN 978-3-447-02613-0.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки із зайвим розташуванням у параметрі publisher (посилання)
  8. ↑ Kouwenberg, N. J. C. (1 січня 1997). Index of Akkadian words. Gemination in the Akkadian Verb (англ.). Brill. с. 463—478. doi:10.1163/9789004358638_016. ISBN 978-90-04-35863-8.
  9. ↑ Klein Dictionary, חנף. www.sefaria.org. Процитовано 20 травня 2025.
  10. ↑ Green, Anthony (1 грудня 2000). „Hell's Angels”: Zur Ikonographie des Todes in der neuassyrischen und neubabylonischen Bildkunst. Altorientalische Forschungen (нім.). 27 (2): 242—250. doi:10.1524/aofo.2000.27.2.242. ISSN 2196-6761.
  11. ↑ а б Wiggermann, Frans (1 січня 2007). The Four Winds and the Origins of Pazuzu. {{cite journal}}: Cite journal вимагає |journal= (довідка)
  12. ↑ Heessel, Nils P. (2002). Pazuzu: archäologische und philologische Studien zu einem alt-orientalischen Dämon. Ancient magic and divination. Leiden: Brill. ISBN 978-90-04-12386-1. OCLC 48458125.
  13. ↑ Colloque Entre dieux et hommes : anges, démons et autres; Collège de France, ред. (2017). Entre dieux et hommes: anges, démons et autres figures intermédiaires actes du colloque organisé par le Collège de France, Paris, les 19 et 20 mai 2014. Orbis biblicus et Orientalis. Fribourg Göttingen: Academic Press Fribourg Vanden hoeck & Rupecht. ISBN 978-3-7278-1815-8.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).