Гуґо Вайдель
| Гуґо Вайдель | |
|---|---|
нім. Hugo Weidel  | |
 | |
| Народився | 13 листопада 1849[1] Відень, Австрійська імперія |
| Помер | 7 червня 1899[1] (49 років) Відень, Австро-Угорщина |
| Поховання | Віденський центральний цвинтар |
| Діяльність | хімік, викладач університету |
| Alma mater | Віденський університет Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла |
| Заклад | Віденський університет Університет природних ресурсів та наук про життяd |
| Аспіранти, докторанти | Джакомо Чамічан |
| Нагороди | |
 Гуґо Вайдель у Вікісховищі | |
Гу́ґо Ва́йдель, Хуго Вайдель (нім. Hugo Weidel, 13 листопада 1849, Відень — 7 червня 1899 Відень) — австрійський хімік.
Біографія
Уго Вайдель був габілітований в 1878 році у Віденському університеті з хімії. У 1886 році він був призначений в Університет природних ресурсів та прикладних наук про життя професором. З 1891 року — професор Віденського університету.
Наукова діяльність
В основному Вайдель займався дослідженнями окислення та деградації алкалоїдів, нікотинової та берберінової кислот, фенольних похідних бензену та тваринного дьогтю. Реакція Вайделя названа на його честь.
Нагороди
У 1880 році Вейдель отримав премію Лібена.
Джерела
- Felix Czeike: Historisches Lexikon Wien Bd. 5. Kremayr & Scheriau: Wien, 1997
- Nachruf in Almanach der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften. Band 50, Wien 1900, S. 290—293
Примітки
Посилання
- Biographie [Архівовано 17 липня 2012 у Wayback Machine.] на форумі Австрії (нім.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).