YaChudo

Хосе Андрес

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

Хосе Андрес
Хосе Андрес (13 вересня 2011).
Ім'я при народженніісп. José Ramón Andrés Puerta Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився13 липня 1969 (57 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
М'єрес, Астурія, Іспанія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Іспанія[1]
 США[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняВашингтон
Бетесда Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьшеф-кухар, телеведучий, кухар, ресторатор Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладГарвардський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіякатолицтво[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Очіблакитні Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Президентська медаль Свободи Member of the European Order of Merit орден «За заслуги» II ступеня

Vilcek Prized (2011)

 Національна гуманітарна медаль
Gold Medal of Merit in the Fine Arts

Order of Arts and Lettersd (2010)

Basque Culinary World Prized (2020)

 Премія Принцеси Астурійської

Time 100 (2018)

Нагорода «Великі іммігранти»d (2011)

 Grand Cross of Naval Merit with white badge
Відзнака Президента України «Національна легенда України»

Medal of Asturiasd (31 березня 2023)

IMDbID 2731877 Редагувати інформацію у Вікіданих

Хосе Рамон Андрес Пуерта (ісп. José Ramón Andrés Puerta; 13 липня 1969, М'єрес) — іспанський та американський шеф-кухар і ресторатор, Національна легенда України (2026).

Біографія

Ранні роки

Сім'я Андреса переїхала до Каталонії, коли йому було 6 років[4]. Він вступив до кулінарної школи в Барселоні у віці 15 років, і коли йому потрібно було проходити військову службу у віці 18 років, його призначили готувати для адмірала[5]. Він познайомився з іспанським шеф-кухарем Ферраном Адрія в Барселоні, і він працював 3 роки в ресторані Адрія El Bulli в Розасі, з 1988 по 1990 рік[6]. У грудні 1990 року Адрія його звільнив, і він вирішив переїхати до Сполучених Штатів[7].

Кулінарна кар'єра

Приїзд до Сполучених Штатів

У віці 21 року Андрес прибув до Нью-Йорка, щоб готувати їжу в центрі Мангеттена в аванпості популярного іспанського ресторану Eldorado Petit. Під час свого перебування в Нью-Йорку він також ставив сервіровку в The Quilted Giraffe[5]. У 1993 році Андрес був найнятий керівником кухні в Jaleo, новому тапас-ресторані у Вашингтоні. У наступні роки він допоміг власникам Jaleo відкрити більше ресторанів: Café Atlántico, Zaytinya та Oyamel, а також ще два аванпости Jaleo[8]. У 2003 році Андрес заснував міні-бар — ресторанний простір у більшому ресторані –—на шестимісній стійці в Café Atlántico[5][8]. Цей міні-бар згодом став окремим рестораном із стійкою на дванадцять місць. Місця звільняються щомісяця; згідно з Washington Post, їх зазвичай резервують протягом 24 годин[9].

Кухар і ресторатор

Андрес в штабі зв'язку Білого дому (2012).

Відкриваючи більше ресторанів у США, Андрес став більш відомим у своїй рідній Іспанії, знявшись у власному кулінарному шоу Vamos a Cocinar, яке дебютувало в 2005 році[10]. Він також опублікував свою першу книгу «Тапас: смак Іспанії в Америці» в 2005 році[8]. У 2006 році він у партнерстві з Робертом Вайлдером створив ThinkFoodGroup, що зробив Андреса співвласником його ресторанів[8]. Разом вони відкрили більше ресторанів у Маямі, Лос-Анджелесі, Лас-Вегасі та Пуерто-Рико[6].

Андрес на конференції в університеті Джорджа Вашингтона (2013).

Починаючи з осені 2010 року, Андрес викладав курс кулінарної фізики в Гарвардському університеті з Ферраном Адрія[11]. У травні 2012 року Андрес був призначений деканом іспанознавства в Міжнародному кулінарному центрі, де він і Колман Ендрюс розробили навчальну програму з традиційної та сучасної іспанської кухні, яка дебютувала в лютому 2013 року[12]. 29 жовтня 2012 року він оголосив, що повертається до аудиторії та викладатиме свій перший курс про те, як їжа формує цивілізацію в Університеті Джорджа Вашингтона. Він робив це до 2023 року, коли заснував Global Food Institute в Університеті Джорджа Вашингтона[13].

Ресторан Trump Hotel і судовий процес

Андрес планував відкрити ресторан у Trump International Hotel (також відомому як Old Post Office) у Вашингтоні у 2016 році. Після того, як Дональд Трамп зробив зневажливі коментарі щодо нелегальних мексиканських іммігрантів у червні 2015 року, Андрес відмовився від контракту з Trump Organization, яка потім подала на нього до суду[14]. Андрес подав зустрічний позов, і сторони досягли мирової угоди у квітні 2017 року[15].

Готель Trump International у Вашингтоні, закрився 11 травня 2022 року[16]. Він був проданий CGI Merchant Group, а пізніше знову відкритий як Waldorf Astoria Washington, D.C., 1 червня 2022 року[17]. 13 червня 2022 року Андрес оголосив, що повернеться на місце, щоб відкрити ресторан, який він планував у початковій угоді 2015 року[18]. Ресторан Хосе Андреса відкрився 8 лютого 2023 року. Андрес залишається відвертим критиком Трампа[19][20].

World Central Kitchen

World Central Kitchen (WCK) зібрала майже 30 мільйонів доларів у 2019 році, потім 250 мільйонів доларів у 2020 році[21]. У відповідь на землетрус на Гаїті в 2010 році Андрес надав місцеві страви, приготовані спеціально для регіону, необхідні для заспокоєння людей, які постраждали від стихійних лих[22]. З моменту заснування громадська організація організовувала харчування в Домініканській Республіці, Нікарагуа, Замбії, Перу, Кубі, Уганді, Камбоджі[23] та в Польщі на кордоні з Україною[24], а також в Херсоні, Запоріжжі та Краматорську[25]. Він надавав допомогу та харчування в Сполучених Штатах і Пуерто-Рико, а також допомагав під час пандемії COVID-19 у Сполучених Штатах. Андрес керує операціями WCK за допомогою близько 200 колег[26], включаючи генерального директора Ерін Гор і директора з реагування на надзвичайні ситуації Сема Блоха[27].

Андрес (праворуч) з прем'єр міністром Іспанії Педро Санчесом (Київ; 21 квітня 2022).

У 2021 році Джефф Безос, власник The Washington Post і Amazon, передав Андресу 100 мільйонів доларів як нагороду за мужність і ввічливість[21]. Під час російського вторгнення в Україну в 2022 році Андрес оголосив, що збирається пожертвувати частину зі 100 мільйонів доларів організації для вирішення гуманітарної кризи в Україні[28][29].

У 2022 році WCK отримав 519 мільйонів доларів у вигляді грантів і пожертв[21].

17 вересня 2023 року Андрес став амбасадором платформи United24[25].

1 квітня 2024 року семеро співробітників WCK у Газі були вбиті численними ударами ізраїльських безпілотників у місті Дейр-ель-Балах[30][31][32]. Андрес відкинув твердження Ізраїлю та США про те, що удар не був навмисним, заявивши, що сімох співробітників «цілили навмисно» та вбивали «систематично, машина за машиною». За його словами, війна в Газі «більше не війна проти тероризму», а «війна проти людяності»[33][34].

Особисте життя

Андрес одружений з Патріцією «Тічі» Фернандес де ла Круз і має трьох дочок; вони живуть у Бетесді[35][36][37]. Він познайомився зі своєю дружиною, коли вони обоє жили у Вашингтоні; вона родом з Кадіса[38][37]. Він став натуралізованим громадянином США в грудні 2013 року[39].

Андрес — завзятий гравець у гольф[40] і любитель сигар[41].

У нього є колекція з 1500 рідкісних кулінарних книг, включаючи перше видання «Фізіології смаку» Жана Антельма Брілья-Саварена 1825 року, блокнот для орендної плати та квитанцій 1795 року, який належав шеф-кухарю Томаса Джефферсона Оноре Жюльєну, і видання Мері Рендольф «Домашня дружина з Вірджинії» 1851 року[42]. Він висловлював прихильність до свого раннього видання «Ma Cuisine» Огюста Ескоф’є, першого видання «Joy of Cooking» Ірми Ромбауер та «El Practicón» Анхеля Муро[43].

Політика

5 листопада 2024 року Андрес заявив, що планує кинути виклик конгресмену Енді Гаррісу на виборах 2026 року. Він назвав Гарріса, республіканця та голову фракції свободи Палати представників, «ганьбою, яка створює стільки брехні та ненависної риторики»[44].

Нагороди

Медійні відзнаки

Андрес на гала-концерті Time 100 (2012).
  • Внесений в топ-100 журналу Saveur (2004)[46]
  • Шеф-кухар року за версією журналу Bon Appetit (2004)[72]
  • Шеф-кухар року за версією журналу GQ (2009)
  • Двічі внесений в список Time 100 (2012 і 2018)[73][74]
  • 2 зірки Мішлен для мінібару Андреса (2016)[74]

Почесні призначення

  • У 2015 році президент Барак Обама призначив Андреса послом з питань громадянства та натуралізації[75].
  • У 2022 році президент Джо Байден призначив Андреса співголовою Президентської ради зі спорту, фітнесу та харчування[76].
  • У 2024 році Андрес був призначений членом ради The Earthshot Prize[77][78].

Бібліографія

  • Andrés, José (2007). Vamos a Cocinar (ісп.). Planeta Pub Corp. ISBN 978-8408070368. – a book based on his Spanish cooking show Vamos a cocinar.
  • Andrés, José; Wolffe, Richard (Листопад 2008). Made in Spain: Spanish Dishes for the American Kitchen. Clarkson Potter. ISBN 978-0-307-38263-4.
  • Andrés, José; Wolffe, Richard (Листопад 2005). Tapas: A Taste Of Spain In America. Clarkson Potter. ISBN 978-1-4000-5359-9. – a cookbook on tapas and Spanish cuisine
  • Andrés, José; Wolffe, Richard (2018). We Fed an Island: The True Story of Rebuilding Puerto Rico, One Meal at a Time. Anthony Bourdain/Ecco. ISBN 978-0062864482. – after Hurricane Maria in 2017, Chef José Andrés had a "crazy dream" to feed Puerto Rico.
  • Andrés, José; Goulding, Matt (2019). Vegetables Unleashed—A Cookbook. Anthony Bourdain/Ecco. ISBN 978-0062668387.
  • Andrés, José; Chapple-Sokol, Sam; World Central Kitchen (2023). The WCK Cookbook — Feeding Hope, feeding Humanity. Clarkson Potter. ISBN 9780593579077. – a cookbook on dishes served on the ground with his NGO and recipes celebrating the countries they have served.
  • Andrés, José; Costa, Michael (2023). Zaytinya — Delicious Mediterranean Dishes from Greece, Turkey, and Lebanon. HarperCollins/Ecco Press. ISBN 9780063327900.

Примітки

  1. ↑ а б Katalog der Deutschen Nationalbibliothek
  2. ↑ https://www.washingtonpost.com/blogs/reliable-source/wp/2013/11/14/jose-andres-becomes-a-u-s-citizen-after-23-years-in-the-country
  3. ↑ Cadena SER El chef José Andrés se pronuncia sobre el derecho al aborto y arrasa en Twitter con su opinión: "Soy católico" — 2022.
  4. ↑ Food & Wine: Rigorously tested recipes and trusted culinary content. Food & Wine (англ.). Процитовано 15 червня 2025.
  5. ↑ а б в José Andrés. National Endowment for the Humanities (англ.). Процитовано 15 червня 2025.
  6. ↑ а б designthemes. All about Chef José Andrés - ExploreLasVegas.com (амер.). Процитовано 15 червня 2025.
  7. ↑ Member, José Andrés Newsweek Is A. Trust Project (2 жовтня 2011). Jose Andres on Getting Fired From El Bulli. Newsweek (англ.). Процитовано 15 червня 2025.
  8. ↑ а б в г Black, Jane (2 січня 2008). Ready, Set, Jose! (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 15 червня 2025.
  9. ↑ Sietsema, Tom (25 лютого 2022). Review | With a Japanese bent, Minibar by José Andrés still dazzles diners. The Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 15 червня 2025.
  10. ↑ José Andrés: "No creo que abra un restaurante en España. Allí voy a disfrutar". El Español (ісп.). 30 жовтня 2016. Процитовано 15 червня 2025.
  11. ↑ Black, Jane (24 березня 2010). Foam 101? Chefs Andrés, Adrià will teach at Harvard (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 15 червня 2025.
  12. ↑ José Andrés Now the Dean of Spanish Studies at ICC. Eater National (англ.). Архів оригіналу за 12 травня 2012. Процитовано 15 червня 2025.
  13. ↑ GW and José Andrés Partner to Lead the World in Delivering Food Systems Solutions through Global Food Institute | GW Today | The George Washington University. GW Today (англ.). Процитовано 15 червня 2025.
  14. ↑ O'Connell, Jonathan (29 квітня 2016). Donald Trump, José Andrés and the death of a grand Washington restaurant. The Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 15 червня 2025.
  15. ↑ O'Connell, Jonathan; Tumulty, Karen; Roberts, Molly; Wemple, Erik; George, Olivia; Gathright, Jenny; Uber, Emma; Lang, Marissa; Brice-Saddler, Michael (7 квітня 2017). Trump Organization settles restaurant suit with chef José Andrés. The Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 15 червня 2025.
  16. ↑ Lipton, Eric (11 травня 2022). Trump Completes Sale of Washington Hotel to Investor Group. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 15 червня 2025.
  17. ↑ Trump International Hotel Washington D.C. to Be Renamed and Branded As a Waldorf Astoria Hotel. www.hotelnewsresource.com. Процитовано 15 червня 2025.
  18. ↑ Heil, Emily (13 червня 2022). A José Andrés restaurant is coming to the former Trump hotel after all. The Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 15 червня 2025.
  19. ↑ Hatic, Dana (27 грудня 2017). Every Time José Andrés Took Aim at Trump in 2017. Eater (амер.). Процитовано 15 червня 2025.
  20. ↑ Judkis, Maura (8 січня 2018). José Andrés offers to buy lunch for winners of Trump’s ‘Fake News Awards’. The Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 15 червня 2025.
  21. ↑ а б в Severson, Kim (2 квітня 2024). How José Andrés and His Corps of Cooks Became Leaders in Disaster Aid. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 15 червня 2025.
  22. ↑ World Central Kitchen serves up 55K meals. www.malibusurfsidenews.com (англ.). Архів оригіналу за 2 серпня 2020. Процитовано 15 червня 2025.
  23. ↑ The Story Behind the José Andrés Nonprofit Serving Furloughed Employees. Eater. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 15 червня 2025.
  24. ↑ Chef José Andrés and World Central Kitchen help feed refugees in Ukraine: 'We must come together'. ABC7 Los Angeles (англ.). 27 лютого 2022. Процитовано 15 червня 2025.
  25. ↑ а б в Відомий шеф-кухар та ресторатор, засновник World Central Kitchen Хосе Андрес став амбасадором UNITED24. u24.gov.ua (англ.). Процитовано 15 червня 2025.
  26. ↑ Вхід до LinkedIn. LinkedIn (укр.). Процитовано 15 червня 2025.
  27. ↑ World Central Kitchen | Team. World Central Kitchen (амер.). Процитовано 15 червня 2025.
  28. ↑ Molina, Brett. After returning from space flight, Jeff Bezos donates $100M each to chef José Andrés and Van Jones. USA TODAY (амер.). Процитовано 15 червня 2025.
  29. ↑ World Central Kitchen Cooks Up Compassion in War-Torn Ukraine. Bloomberg.com (англ.). Архів оригіналу за 26 листопада 2024. Процитовано 15 червня 2025.
  30. ↑ Kalin, Stephen (2 квітня 2024). Celebrity Chef José Andrés Says Aid Workers Killed in Gaza. WSJ (амер.). Процитовано 15 червня 2025.
  31. ↑ What is World Central Kitchen, the NGO whose workers were killed in Gaza?. Reuters (англ.). 2 квітня 2024. Процитовано 15 червня 2025.
  32. ↑ Seven World Central Kitchen aid workers killed in central Gaza | The Jerusalem Post. The Jerusalem Post | JPost.com (англ.). 2 квітня 2024. Процитовано 15 червня 2025.
  33. ↑ Mason, Jeff; Mason, Jeff (3 квітня 2024). Chef Jose Andres says Israel targeted his aid workers 'systematically, car by car'. Reuters (англ.). Процитовано 15 червня 2025.
  34. ↑ Guy, Zoe (4 квітня 2024). Chef José Andrés Says Israel Targeted His Aid Workers ‘Deliberately’. Vulture (англ.). Процитовано 15 червня 2025.
  35. ↑ Shaer, Matthew (10 квітня 2018). How Chef José Andrés Turns Impulsiveness Into An Asset. Fast Company (амер.). Архів оригіналу за 7 грудня 2024. Процитовано 15 червня 2025.
  36. ↑ Where Chef José Andrés Kicks Back. Wall Street Journal (амер.). 10 грудня 2010. ISSN 0099-9660. Процитовано 15 червня 2025.
  37. ↑ а б Sugarman, Carole (20 травня 2019). Interview: José Andrés and Patricia Fernandez de la Cruz. Bethesda Magazine (амер.). Процитовано 15 червня 2025.
  38. ↑ Gray, Todd; Gray, Ellen Kassoff (5 березня 2013). The New Jewish Table: Modern Seasonal Recipes for Traditional Dishes (англ.). St. Martin's Press. ISBN 978-1-4668-3253-4.
  39. ↑ Source, The Reliable; Tumulty, Karen; Roberts, Molly; Wemple, Erik; George, Olivia; Gathright, Jenny; Uber, Emma; Lang, Marissa; Brice-Saddler, Michael (14 листопада 2013). Jose Andres becomes a U.S. citizen after 23 years in the country. The Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 15 червня 2025.
  40. ↑ The man behind the Masters menu? He’s feeding a hungry world. Golf (амер.). 4 квітня 2024. Процитовано 15 червня 2025.
  41. ↑ Kahn, Howie (30 серпня 2018). José Andrés’ New Memoir: How the Chef Fed Puerto Rico. Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Процитовано 15 червня 2025.
  42. ↑ Burros, Marian (31 липня 2012). Not Just Spices on His Shelves. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 15 червня 2025.
  43. ↑ Photographs, Marcela Valdes; MUNK, videos by PEDEN + (28 березня 2024). The Menu That Has Made One José Andrés Restaurant Endure. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 15 червня 2025.
  44. ↑ Freitas, Clara Longo de (5 листопада 2024). José Andrés threatens to run against Rep. Andy Harris. The Baltimore Banner (англ.). Процитовано 15 червня 2025.
  45. ↑ Restaurant and Chef Awards | James Beard Foundation. www.jamesbeard.org. Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 15 червня 2025.
  46. ↑ а б Biography of Jose Andres | Explore Recipes, Shows & More. PBS Food (англ.). Процитовано 15 червня 2025.
  47. ↑ WHITEHURST, LINDSAY (27 липня 2022). AR-15 style guns have brought in over $1 billion in 10 years. Daily Herald (амер.). Процитовано 15 червня 2025.
  48. ↑ The Washington Post - Breaking news and latest headlines, U.S. news, world news, and video. The Washington Post (англ.). Процитовано 15 червня 2025.
  49. ↑ Press, Associated (10 травня 2011). Jose Andres wins James Beard award. The Washington Post (амер.). Процитовано 15 червня 2025.
  50. ↑ World-Renowned Chef José Andrés to Deliver Commencement Address | GW Today | The George Washington University. GW Today (англ.). Процитовано 15 червня 2025.
  51. ↑ Cain, Jacqueline (29 березня 2018). José Andrés Is Getting an Honorary Public Service Degree from Tufts. Boston Magazine (амер.). Процитовано 15 червня 2025.
  52. ↑ Honorary Degree Recipients. Governance (амер.). Процитовано 15 червня 2025.
  53. ↑ harvardgazette (26 травня 2022). Harvard awards seven honorary degrees. Harvard Gazette (амер.). Процитовано 15 червня 2025.
  54. ↑ President Obama to Award 2015 National Humanities Medals. National Endowment for the Humanities (англ.). Процитовано 15 червня 2025.
  55. ↑ Rajoy entrega la Placa al Mérito Turístico al Caminito del Rey. ELMUNDO (ісп.). 19 січня 2016. Процитовано 15 червня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  56. ↑ Krystal, Becky (6 березня 2017). Chef José Andrés, PBS star Vivian Howard honored by culinary professionals. The Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 15 червня 2025.
  57. ↑ EFE (23 грудня 2017). Aute, El Roto y Chiquito de la Calzada, Medallas de Oro de Bellas Artes. El País (ісп.). ISSN 1134-6582. Процитовано 15 червня 2025.
  58. ↑ Carman, Tim; Tumulty, Karen; Roberts, Molly; Wemple, Erik; Taylor, Adam; George, Olivia; Gathright, Jenny; Uber, Emma; Lang, Marissa (21 лютого 2018). Beard Foundation names José Andrés Humanitarian of the Year following a turbulent year for chefs. The Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 15 червня 2025.
  59. ↑ James Beard Foundation | JBF. www.jamesbeard.org. Процитовано 15 червня 2025.
  60. ↑ Chris. Recipients. The Julia Child Award (англ.). Процитовано 15 червня 2025.
  61. ↑ Chef José Andrés to receive Julia Child Award for redefining America's food history. NBC News (англ.). 11 червня 2019. Процитовано 15 червня 2025.
  62. ↑ The Results Are In!. Time for Kids (англ.). 13 грудня 2019. Процитовано 15 червня 2025.
  63. ↑ Wallace •, Jacob (14 грудня 2019). Chef José Andrés Named TIME for Kids' 2019 Person of the Year. NBC4 Washington (амер.). Процитовано 15 червня 2025.
  64. ↑ Jose Andres. The John Steinbeck Award (амер.). Процитовано 15 червня 2025.
  65. ↑ Home. www.fpa.es (англ.). Процитовано 15 червня 2025.
  66. ↑ Jeff Bezos to give away $200 million to two celebrities after trip to space. The Independent (брит.). Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 15 червня 2025.
  67. ↑ Spanish World Central Kitchen chef Jose Andres awarded Order of Merit by Ukrainian President Zelenskyy. Euro Weekly News (брит.). 22 листопада 2022. Процитовано 15 червня 2025.
  68. ↑ 2023 Daytime Nominees (Program – Non-Drama) - The Emmys. The Emmys - The National Academy of Television Arts & Sciences (амер.). 26 квітня 2023. Архів оригіналу за 10 листопада 2024. Процитовано 15 червня 2025.
  69. ↑ Press, Europa (9 травня 2024). El chef José Andrés, condecorado por la Armada con la Gran Cruz del Mérito Naval con distintivo blanco. www.europapress.es. Процитовано 15 червня 2025.
  70. ↑ House, The White (4 січня 2025). President Biden Announces Recipients of the Presidential Medal of Freedom. The White House (амер.). Процитовано 15 червня 2025.
  71. ↑ Курінська, Анастасія (25 серпня 2026). Вручили відзнаки «Національна легенда України»: повний список лауреатів. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 25 серпня 2026.
  72. ↑ Magazine, Bon Appetit. The 2004 Bon Appétit Awards. Bon Appétit (англ.). Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 15 червня 2025.
  73. ↑ Jose Andres - The World's 100 Most Influential People: 2012 - TIME. TIME.com (амер.). Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 15 червня 2025.
  74. ↑ а б José Andrés: The World’s 100 Most Influential People. Time (амер.). Процитовано 15 червня 2025.
  75. ↑ Campbell, Alexia Fernández; Journal, National (17 грудня 2015). Celebrity Chef José Andrés Urges Immigrants to Become Citizens. The Atlantic (англ.). Процитовано 15 червня 2025.
  76. ↑ DC chef José Andrés appointed to serve on President’s Council on Sports, Fitness, & Nutrition. FOX 5 DC (амер.). 24 березня 2022. Процитовано 15 червня 2025.
  77. ↑ Brew, Tom (2 вересня 2024). Five environmental champions join Earthshot Prize Council and new Ambassador Programme. The Earthshot Prize (амер.). Процитовано 15 червня 2025.
  78. ↑ The Earthshot Prize Council. The Earthshot Prize (амер.). Процитовано 15 червня 2025.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).