YaChudo

Сипучі піски

Переглядів: 0. Оновлено 31.10.2026.

Попереджувальний знак

Сипу́чі піски́, хиткі́ піски[джерело?], також сипки́й пісо́к, пісо́к-сипуне́ць[1] — піски, перенасичені водою, та здатні внаслідок цього засмоктувати в разі потрапляння в них предмети, тварин чи людей.

Утворення

Сипучі піски є суспензією піску та води. Вони зазвичай трапляються у гирлах великих річок або вздовж рівнинних ділянок струмків чи пляжів. Якщо дно наповненої піском западини складається з глини або іншого щільного матеріалу, це перешкоджає стоку води[2].

Регіонами, де часто трапляються сипучі піски, є узбережжя водойм Юти, Нью-Мексико, Колорадо та Аризони, болота Флориди, Північної та Південної Кароліни[3], західне узбережжя Тасманії[4], береги острова Сейбл у Канаді[5].

Гіпотетично суспензію з тими ж властивостями може утворювати пісок, насичений повітрям. В такому разі він називається сухим сипучим піском. Його створено в лабораторних умовах, але існування в природі не підтверджене[6].

Небезпека

У сипучому піску можна погрузнути, але не втонути

Оскільки густина піщано-водної суспензії перевищує густину людського тіла, то людина не може потонути в сипучому піску, але може погрузнути в ньому настільки, що не зуміє самостійно вибратися[2][7]. Попри те, вона може потонути через приплив, зневоднення чи переохолодження[8]. Найефективніший спосіб вибратися з сипучого піску — це відкинутися назад, розподіливши вагу тіла по великій площі[9].

У культурі

Голлівудські пригодницькі фільми популяризували сипучі піски, зображаючи їх як смертельну природну пастку, де людина повільно тоне. Їхнє зображення частішало з 1930-х і досягло піку в 1960-і. Але до 2000-х років творці фільмів і серіалів майже відмовилися від сипучих пісків як банальної сюжетної сцени, в якій герої рятуються не власними зусиллями, а завдяки щасливому випадку. Сипучі піски зображалися в таких фільмах, як «Лоуренс аравійський» (1962), «Жінка в пісках» (1964)[10].

Сипучі піски — тема сексуального фетишизму. В графічних зображенням вони створюють ситуацію, де жінки перебувають у небезпеці, тонучи в піску[10].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Русско-украинский политехнический словарь. classes.ru. Архів оригіналу за 17 квітня 2025. Процитовано 4 лютого 2021.
  2. ↑ а б Quicksand | Sediment, Fluid Dynamics & Soil Mechanics | Britannica. www.britannica.com (англ.). 27 травня 2025. Процитовано 21 червня 2025.
  3. ↑ Main, Nikki (11 червня 2024). How common is quicksand? Map defines where in the US to steer clear. Mail Online. Процитовано 21 червня 2025.
  4. ↑ Geographic, Australian (8 вересня 2021). The truth about quicksand. Australian Geographic (амер.). Процитовано 21 червня 2025.
  5. ↑ Living, Artful (4 січня 2022). Uncovering the Mysteries of Sable Island. Artful Living Magazine (амер.). Процитовано 21 червня 2025.
  6. ↑ Lohse, Detlef; Rauhé, Remco; Bergmann, Raymond; van der Meer, Devaraj (2004–12). Creating a dry variety of quicksand. Nature (англ.). 432 (7018): 689—690. doi:10.1038/432689a. ISSN 1476-4687.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  7. ↑ Khamsi, Roxanne (28 вересня 2005). Quicksand can't suck you under. Nature (англ.). doi:10.1038/news050926-9. ISSN 0028-0836.
  8. ↑ Небезпечна трясовина. Чи такі смертоносні сипучі піски, як нас переконують у фільмах (відео). ФОКУС (укр.). 15 листопада 2023. Процитовано 21 червня 2025.
  9. ↑ "Like a vice:" How quicksand can trap and kill—and how to escape. Newsweek (англ.). 19 листопада 2022. Процитовано 21 червня 2025.
  10. ↑ а б Engber, Daniel (22 серпня 2010). The rise and fall of quicksand. Slate Magazine. Процитовано 21 червня 2025.

Інтернет-ресурси

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).