Хань Гань
| Хань Гань | |
|---|---|
| При народженні | Латиною Han Gan |
| Народження | бл.706 Кайфен, Bianzhoud, Henan Circuitd або Сіань[1] |
| Смерть | 783 |
| Національність | китаєць |
| Країна | Китай |
| Жанр | портрет і анімалістика[2] |
| Навчання | у художника Ван Вея |
| Вчитель | Cao Bad |
| Діяльність | художник |
| Напрямок | реалізм |
| Роки творчості | 730-782 |
| Покровитель | імператор Китаю Сюаньцзун (712-756) |
| Твори | портрет, зображення тварин |
| Роботи в колекції | Музей мистецтва Метрополітен[3] і Національний палац-музей |
| | |
Хань Гань (бл. 706–783, латиною Han Gan) — китайський художник 8-го століття нашої ери.
Історія вивчення
Про художника сивої давнини не може бути достовірних свідоцтв. До того ж, якщо він і справді походив з бідної родини, це цілком логічно. Біднота не цікавила літописців чи історіографів Китаю.
Лише автори трактатів про китайський живопис у 9-му столітті подали напівлегендарні перекази про життя і творчість художника. На щастя, тексти трактатів збереглися.
Канва біографії


Походить з бідної родини, що мешкала в столиці. Працював в невеличкій їдальні, де був помічений відомим художником на ім'я Ван Вей. Відомий пейзажист, Ван Вей платив за навчання талановитого учня і став, ймовірно, його першим фаховим викладачем і меценатом.
Про художника дізнався імператор Сюаньцзун (712—756) і замовив тому зображення коней в манері придворного живописця Чень Хуна. За переказами, молодий Хань Гань виконав завдання, але створив власні композиції без копіювання вказаних зразків. На аудієнціях художник виказав себе ввічливим і здатним на компліменти, а талановиті роботи сподобались імператору, який і став відтоді його меценатом. Дійшли звістки, що художник робив портрети і релігійні композиції, адже Китай того часу переживав своєрідний будівельний бум. І потреба в архітекторах і художниках-декораторах була великою.
Але художник уславився саме зображенням коней, в яких кохалися представники династії Тан. Коні тоді були персонажами рельєфів імператорських мавзолеїв, сувоїв і навіть портретів. Коней вчили танцювати перед імператором на зразок сучасних циркових вистав, а імператор замовляв придворним художникам портрети улюблених мешканців своїх стаєнь. Придворні коні в військових подіях участі не брали.
Кінь «Блискавка в ночі»

Тендітність носіїв та бурхлива історія Китаю не сприяли збереженню картин Хань Ганя. До оригіналів майстра відносять зображення коня на ім'я «Блискавка в ночі». Майже все тло картини заповнене відбитками печаток колекціонерів, що зберігали це зображення. На картині - кінь-улюбленець імператора Сюаньцзуна. Це була порода коней невеличких на зріст, товстих за стотурою і досить спокійних за характером. Своєрідним винятком якраз і був кінь «Блискавка в ночі», рухливий і темпераментний.
Коні були улюбленою темою художників Китаю, від попередників Хань Ганя (див. наприклад Six Steeds of Zhao Mausoleum) до Сюй Бейхуна.
Посилання
Джерела
- Чжу Цзинсюань «Записи о прославленных художниках династии Тан» // Народы Азии и Африки, № 6. М. 1989
- Го Жо-сюй. «Записки о живописи: что видел и слышал» М. Наука. 1978.
- Three Thousand Years of Chinese Painting. Yale University Press. 1997.
- ↑ Grove Art Online / J. Turner — Oxford, England, Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 1998.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).