YaChudo

Сюй Бейхун

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

Сюй Бейхун
латиною Hsu Peihung
При народженнілатиною Hsu Peihung
Народження19 липня 1885
Ісін, провінція Цзянсу, Китай
Смерть26 вересня 1953 (68 років)
 Пекін
(геморагічний інсульт Редагувати інформацію у Вікіданих)
ПохованняРеволюційне кладовище Бабаошаньd Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністькитаєць
КраїнаКитай
Жанрпортрет Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняВ Парижі в майстерні П. А. Ж. Даньян-Бувре і у Кормона
ВчительПаскаль Даньян-Бувреd Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник, педагог Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрямокреалізм
Роки творчості1919-1952
ПрацівникНанкінський університет і Central Academy of Fine Artsd Редагувати інформацію у Вікіданих
Творипортрет, зображення тварин
БатькоXu Dazhangd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зLiao Jingwend Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиXu Qingpingd і Xu Jingfeid Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи в колекціїАшмолеан музей[1], Національний музей світових культурd[2], Музей мистецтва Метрополітен[3], Художня галерея Нового Південного Уельсу, Ермітаж, Художня галерея Єльського університету, Національна галерея Австралії, Детройтський інститут мистецтв, Художній музей Сент-Луїса, Гугун, CAFA Art Museumd, Xu Beihong Memorial Museumd[4], Музей Чернускі, Шанхайський музей і Gansu Provincial Museumd Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Сюй Бейхун у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Сюй Бейхун (спрощ.: 徐悲鸿; кит. трад.: 徐悲鴻; піньїнь: Xú Bēihóng, латиною Hsu Peihung, 1885—1953) — відомий китайський художник ХХ ст., автор помірних реформ в традиційному китайському живопису і прихильник засвоєння митцями Китаю техніки олійного живопису Європи.

Біографія

Походження і навчання

Народився в місті Ісін, провінція Цзянсу, Китай. Походить з родини художника Сюй Дачжанг ( Dazhan), що займався каліграфією. Малював з дитинства.

Один з перших художніх досвідів отримав під час копіювання світлин до книги « Слово про живопис з саду завбільшки з гірчичне зернятко », створені художником Жень І.

Разом з родиною у 1900 р. перебрався в місто Шанхай.

У 1917 р. приїздив до Токіо, аби вивчити мистецтво Японії, як найбільш близьке за образами і техніками до китайського.

Вже дорослим отримав перемогу на іспитах, що дали право поїхати за державні кошти на навчання в Париж. Стажування і опанування техніки олійного живопису пройшов в майстерні П. А. Ж. Даньян-Бувре і у Кормона. В Європі перебував вісім років.

Подорожі і виставки

Стажування завершив мандрами по країнах Західної Європи, був у Бельгії, Німеччині, Швейцарії, Італії, де вивчав твори європейських митців.

У 1928 р. повернувся в Китай. Був призначений на посаду професора живопису в Центральному університеті в місті Нанкін. У 1933 р. організував виставку тогочасного китайського живопису. У 1934 р. приїздив до СРСР. В роки 2-ї світової війни подорожував країнами Азії (Сінгапур, Індія), де організовував виставки, прибуток з яких віддавав на користь Китаю, що потерпав у війні. Зустрічався з Рабіндранатом Тагором і Махатма Ганді

Після виникнення у 1949 р. Китайської Народної республіки отримав посаду президента Центральної академії красних мистецтв, був головою Спілки китайських художників.

Помер у 1953 році.

Увічнення пам'яті

Після смерті художника в його оселі в місті Пекін створили музей Сюй Бейхуна.

Галерея творів в різних техніках

Посилання

  1. ↑ http://jameelcentre.ashmolean.org/object/EA1995.263
  2. ↑ NMVW-collection website
  3. ↑ Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
  4. ↑ https://beihongchinaarts.com/xu-beihong/xu-beihong-memorial-museum/

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).