Сюй Бейхун
| Сюй Бейхун | |
|---|---|
| латиною Hsu Peihung | |
| При народженні | латиною Hsu Peihung |
| Народження | 19 липня 1885 Ісін, провінція Цзянсу, Китай |
| Смерть | 26 вересня 1953 (68 років) |
| Пекін (геморагічний інсульт | |
| Поховання | Революційне кладовище Бабаошаньd |
| Національність | китаєць |
| Країна | Китай |
| Жанр | портрет |
| Навчання | В Парижі в майстерні П. А. Ж. Даньян-Бувре і у Кормона |
| Вчитель | Паскаль Даньян-Бувреd |
| Діяльність | художник, педагог |
| Напрямок | реалізм |
| Роки творчості | 1919-1952 |
| Працівник | Нанкінський університет і Central Academy of Fine Artsd |
| Твори | портрет, зображення тварин |
| Батько | Xu Dazhangd |
| У шлюбі з | Liao Jingwend |
| Діти | Xu Qingpingd і Xu Jingfeid |
| Роботи в колекції | Ашмолеан музей[1], Національний музей світових культурd[2], Музей мистецтва Метрополітен[3], Художня галерея Нового Південного Уельсу, Ермітаж, Художня галерея Єльського університету, Національна галерея Австралії, Детройтський інститут мистецтв, Художній музей Сент-Луїса, Гугун, CAFA Art Museumd, Xu Beihong Memorial Museumd[4], Музей Чернускі, Шанхайський музей і Gansu Provincial Museumd |
| | |
Сюй Бейхун (спрощ.: 徐悲鸿; кит. трад.: 徐悲鴻; піньїнь: Xú Bēihóng, латиною Hsu Peihung, 1885—1953) — відомий китайський художник ХХ ст., автор помірних реформ в традиційному китайському живопису і прихильник засвоєння митцями Китаю техніки олійного живопису Європи.
Біографія
Походження і навчання
Народився в місті Ісін, провінція Цзянсу, Китай. Походить з родини художника Сюй Дачжанг ( Dazhan), що займався каліграфією. Малював з дитинства.
Один з перших художніх досвідів отримав під час копіювання світлин до книги « Слово про живопис з саду завбільшки з гірчичне зернятко », створені художником Жень І.
Разом з родиною у 1900 р. перебрався в місто Шанхай.
У 1917 р. приїздив до Токіо, аби вивчити мистецтво Японії, як найбільш близьке за образами і техніками до китайського.
Вже дорослим отримав перемогу на іспитах, що дали право поїхати за державні кошти на навчання в Париж. Стажування і опанування техніки олійного живопису пройшов в майстерні П. А. Ж. Даньян-Бувре і у Кормона. В Європі перебував вісім років.
Подорожі і виставки
Стажування завершив мандрами по країнах Західної Європи, був у Бельгії, Німеччині, Швейцарії, Італії, де вивчав твори європейських митців.
У 1928 р. повернувся в Китай. Був призначений на посаду професора живопису в Центральному університеті в місті Нанкін. У 1933 р. організував виставку тогочасного китайського живопису. У 1934 р. приїздив до СРСР. В роки 2-ї світової війни подорожував країнами Азії (Сінгапур, Індія), де організовував виставки, прибуток з яких віддавав на користь Китаю, що потерпав у війні. Зустрічався з Рабіндранатом Тагором і Махатма Ганді
Після виникнення у 1949 р. Китайської Народної республіки отримав посаду президента Центральної академії красних мистецтв, був головою Спілки китайських художників.
Помер у 1953 році.
Увічнення пам'яті
Після смерті художника в його оселі в місті Пекін створили музей Сюй Бейхуна.
Галерея творів в різних техніках
-
Чен Санян (Chen San Yuan) -
графічний портрет Chen San Yuan (Zeichnung)
Посилання
- ↑ http://jameelcentre.ashmolean.org/object/EA1995.263
- ↑ NMVW-collection website
- ↑ Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
- ↑ https://beihongchinaarts.com/xu-beihong/xu-beihong-memorial-museum/
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
