YaChudo

Функція Гріна

Переглядів: 0. Оновлено 14.11.2026.

Фу́нкція Грі́на — розв'язок неоднорідного рівняння або системи рівнянь математичної фізики з точковим джерелом.

Конкретне означення функції Гріна відповідає конкретній задачі математичної фізики. Функція Гріна містить повну інформацію про досліджуване рівняння, і за її допомогою можна побудувати розв'язок за будь-якої неодрорідності. Завдяки своїй інформативності функції Гріна широко використовуються в математичній фізиці, електродинаміці, квантовій механіці, квантовій теорії поля, статистичній фізиці тощо. Позначається здебільшого G {\displaystyle G} .

Функція Гріна названа на честь англійського математика Джорджа Гріна, який першим розвинув відповідну теорію в 1830-х роках.

Просторова функція Гріна

При розв'язуванні задачі

L ^ f ( r ) = g ( r ) {\displaystyle {\hat {L}}f(\mathbf {r} )=g(\mathbf {r} )} ,

де L ^ {\displaystyle {\hat {L}}}  — лінійний оператор, заданий у просторі диференційовних функцій, f — невідома функція координат, а g — певна відома функція, зручно спиратися на функцію Гріна, яка визначається, як розв'язок задачі

L ^ G ( r , r ′ ) = δ ( r − r ′ ) {\displaystyle {\hat {L}}G(\mathbf {r} ,\mathbf {r} ^{\prime })=\delta (\mathbf {r} -\mathbf {r} ^{\prime })} ,

де r ′ {\displaystyle \mathbf {r} ^{\prime }}  — будь-яка точка простору, а δ ( r ) {\displaystyle \delta (\mathbf {r} )}  — дельта-функція Дірака.

Якщо функція Гріна відома, то розв'язок початкової задачі задається згорткою

f ( r ) = ∫ G ( r , r ′ ) g ( r ′ ) d V ′ {\displaystyle f(\mathbf {r} )=\int G(\mathbf {r} ,\mathbf {r} ^{\prime })g(\mathbf {r} ^{\prime })dV^{\prime }}

Приклади

Для оператора Лапласа рівняння для функції Гріна записується

Δ G ( r , r ′ ) = − 4 π δ ( r − r ′ ) . {\displaystyle \Delta G(\mathbf {r} ,\mathbf {r} ^{\prime })=-4\pi \delta (\mathbf {r} -\mathbf {r} ^{\prime }).}

Множник − 4 π {\displaystyle -4\pi } тут введено для спрощення кінцевих формул.

Розв'язок цього рівняння

G ( r , r ′ ) = 1 | r − r ′ | {\displaystyle G(\mathbf {r} ,\mathbf {r} ^{\prime })={\frac {1}{|\mathbf {r} -\mathbf {r} ^{\prime }|}}}

Рівняння Пуасона для знаходження електростатичного потенціалу системи зарядів, розподілених в просторі із густиною ρ ( r ) {\displaystyle \rho (\mathbf {r} )} записується

ε Δ φ = − 4 π ρ {\displaystyle \varepsilon \Delta \varphi =-4\pi \rho } ,

де ε {\displaystyle \varepsilon }  — діелектрична проникність середовища.

Використовуючи функцію Гріна, розв'язок рівняння Пуасона записується

φ ( r ) = ∫ ρ ( r ′ ) ε | r − r ′ | d V ′ {\displaystyle \varphi (\mathbf {r} )=\int {\frac {\rho (\mathbf {r} ^{\prime })}{\varepsilon |\mathbf {r} -\mathbf {r} ^{\prime }|}}dV^{\prime }}


Див. також

Література

  • Функції Гріна у квантовій статистиці твердих тіл : посібник / І. В. Стасюк ; М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Львів : Вид-во ЛНУ, 2013. – 392 с. : іл. – Бібліогр. в кінці розділів. – ISBN 978-617-10-0048-3

Функции Грина в теории магнетизма: монография / В. Г. Барьяхтар, В. Н. Криворучко, Д. А. Яблонский. Киев. Наукова Думка, 1984. - 336 с.

Метод функцій Гріна в теорії Металів: монографія / В. Т. Швець. Одеса: Латстар, 2002. - 400 с.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).