Фріц Фрайтаг

Фріц Фрайтаг
нім. Fritz Freitag
Фріц Фрайтаг у званні оберфюрера СС (серпень-вересень 1943)
Народження	28 квітня 1894[1]  Ольштин, Німецька імперія
Смерть	10 травня 1945 (51 рік)  Санкт-Андре, Тамсвег, Зальцбург, Австрія
Країна	Третій Рейх
Приналежність	Ваффен-СС
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[2]
Член	СС[2]
Звання	СС-бригадефюрер та генерал-майор військ СС
Командування	14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина»
Війни / битви	Перша світова війна, Друга світова війна і Military occupation of the Slovak Republicd
Нагороди
Фріц Фрайтаг у Вікісховищі

Фріц Фрайтаг (нім. Fritz Freitag: 28 квітня 1894, Алленштайн — 11 травня 1945, Санкт-Андре-ім-Люнгау) — німецький військовий діяч, бригадефюрер СС, генерал-майор військ СС і поліції. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Фрайтаг був сином старшого залізничного секретаря. Він здобув середню освіту у своєму рідному місті з атестатом зрілості, почав вивчати медицину в Університеті Альберта в Кенігсберзі та вступив до студентського братства «Алеманнія-Кенігсберг» у 1914 році.^[3] Одночасно, 1 квітня 1914 року, він вступив до Гренадерського полку «Кронпринц» (1-й Східнопрусський) № 1 Прусської армії. Фрайтаг служив у цьому полку протягом усієї Першої світової війни.

Після війни Фрайтаг ненадовго відновив навчання, але вступив до фрайкору в січні 1919 року. У лютому 1920 року він вступив до поліції. 1 травня 1933 року Фрайтаг вступив у НСДАП (квиток № 3 052 501).^[4] З 1936 року він викладав тактику в поліцейській школі в Берліні-Кепеніку та став заступником коменданта в 1938 році. Фрайтаг брав участь у вторгненні до Польщі як 1-й офіцер Генштабу (начальник оперативного відділу) 3-го поліцейського полку. На початку жовтня 1939 року він став начальником штабу поліцейської групи під командуванням Удо фон Войрша. У 1940 році він повернувся до поліцейської школи.

1 вересня 1940 року Фрайтаг вступив до лав СС (посвідчення № 393 266). У квітні/травні 1941 року його було відряджено до командного штабу рейхсфюрера СС на посаду 1-го офіцера Генштабу. З 19 червня 1941 року він перебував у відпустці, а в серпні 1941 року став командиром 1-ї бригади СС. Учасник Німецько-радянської війни. З 9 серпня по 8 вересня 1941 служив в 1-ї мотопіхотній бригаді СС. З 13 вересня 1941 (або з 15 грудня) по 8 липня 1942 і з 2 вересня 1942 по 4 січня 1943 року — командир 2-го поліцейського полку СС, з 15 лютого по 20 квітня 1943 року — 8-ї кавалерійської дивізії СС «Флоріан Гаєр», з 17 квітня по 1 червня 1943 — 2-ї мотопіхотної бригади СС, з 18 серпня (наказ від 25 серпня) по 20 жовтня 1943 — командир 4-ї поліцейської танково-гренадерської дивізії СС, з 20 листопада 1943 по 10 травня 1945 року —14-ї гренадерської дивізії військ СС «Галичина».

8 травня 1945 року його взяли в полон британці поблизу Радштадта та перевели до американського табору для військовополонених поблизу Граца, де він 10 травня 1945 року наклав на себе руки через можливість переправлення до Радянського Союзу.

• Однорічний доброволець (1 квітня 1914)
• Лейтенант резерву (6 листопада 1915)
• Оберлейтенант охоронної поліції (20 липня 1921)
• Гауптман охоронної поліції (1 грудня 1923)
• Майор охоронної поліції (1 липня 1934)
• Оберстлейтенант охоронної поліції (20 квітня 1939)
• Манн СС (1 вересня 1940)
• Оберштурмбаннфюрер СС (1 вересня 1940)
• Штандартенфюрер військ СС (20 квітня 1942)
• Оберст охоронної поліції (24 квітня 1943)
• Оберфюрер військ СС (6 вересня 1943)
• Бригадефюрер СС, генерал-майор військ СС і поліції (20 квітня 1944)

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою (1917)
• Лицарський хрест королівського ордена дому Гогенцоллернів з мечами (4 червня 1918)
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі

• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Німецький Олімпійський знак 2-го класу (1936)

• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Кільце «Мертва голова»
• Йольський свічник
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (5 лютого 1942)
  • 1-го класу (6 березня 1942)
• Хрест Воєнних заслуг 2-го класу с мечами
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/1942»
• Німецький хрест в золоті (30 квітня 1943)
• Нагрудний знак «За поранення» в золоті (11 серпня 1944)
• Лицарський хрест Залізного хреста (30 вересня 1944)
• Медаль «За вислугу років у поліції» 3-го, 2-го і 1-го ступеня (25 років; 1945)

• Вольф-Дітріх Гайке Дивизія SS "Галичина" (аудіокнига) Kiev Printers Limited, by Brotherhood of Former Soldiers of 1st Ukrainian Division UNA, 1970, Toronto, Canada (галіс.)
• Залесский К. Командир галичан (Фриц Фрейтаг) // Командиры национальных формирований СС. М., 2007.
• Семёнов К. Дивизии войск СС. История организации, структура, боевое применение. М., 2007.
• Українська дивізія «Галичина». Київ, 2005.
• Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — с.183 -1854

• Martin Cüppers: Wegbereiter der Shoah. Die Waffen-SS, der Kommandostab Reichsführer-SS und die Judenvernichtung 1939–1945. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 2005.
• Veit Scherzer: Himmlers militärische Elite. Die höchst dekorierten Angehörigen der Waffen-SS. Eine Auswertung nach den Akten des Bundesarchivs und des National Archive der USA. Band 1: A–Ka. Verlag Veit Scherzer, Bayreuth 2014, ISBN 978-3-938845-26-4, S. 315.
• Samuel W. Mitcham, Jr.: The German Defeat in the East, 1944–45. 2007, ISBN 0-8117-3371-8, S. 73ff. (Online).
• Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

• ПОСІВ СМЕРТИ ПІД БРОДАМИ [Архівовано 11 серпня 2017 у Wayback Machine.]