Фредрік Рамм
| Фредрік Рамм | |
|---|---|
| Народився | 11 березня 1892[1][2] Осло, Норвегія[1] |
| Помер | 15 листопада 1943[1] (51 рік) Aarupd, Ассенс, Південна Данія, Данія |
| Країна | |
| Діяльність | мандрівник-дослідник, журналіст, редактор |
| Знання мов | норвезька |
| Батько | Fredrik Gottlieb Rammd |
| Брати, сестри | Harald Rammd і Ludvig Rammd |
| Діти | Fredrik Rammd |
Фредрік Рамм (11 березня 1892 — 15 листопада 1943) — норвезький журналіст, мандрівник та дослідник.
Особисте життя
Народився в Осло у сім'ї головного лікаря Фредріка Рамма та Ганни Маргарети Брінхманн. Він був племінником однієї з перших лікарок Луїзи Валі Рамм та письменниці Мінди Рамм, одруженої з Гансом Кінком. Він також був далеким родичем Ніколая Рамма Остґаарда.[3][4]
1917 року він одружився з Євою Вітх, оселившись у Віндерені.[3] Їхній син Фредрік Рамм-молодший став директором Норвезьких пивоварів.[4]
Кар'єра
Середню освіту Рамм отримав у 1910 році. Він був журналістом у Verdens Gang з 1915 р. та в Morgenbladet з 1917 р., паризьким кореспондентом Verdens Gang, Politiken та Stockholms-Tidningen з 1919 по 1921 рік та журналістом у Tidens Tegn 1921 р. Після участі в експедиції до Північного полюса Руаля Амундсена, з 1928 року він став редактором новин у Morgenbladet.[5] Він також написав одну главу в книзі Амундсена На 88° північної широти.
Рамм також написав памфлети En forsvarsbrochure в 1915 році і Ruhr-aksjonen в 1925 році. Він особливо відомий статтею «En skitten strøm flyter over landet» («Брудний потік тече по країні») 28 жовтня 1931 р., участю в конкурсі письменників Gyldendal Norsk Forlag 1931 року. Рамм бачив учасників цього змагання зараженими фрейдизмом. Він особливо схвалював переможця, радикального письменника-інтелектуала Сіґурда Гуля, а також Ганса Бекера Фюрста, Рольфа Стенерсена та Каро Еспесета.[6] Разом з такими людьми, як Рональд Фенген Рамм брав участь у Оксфордській групі.[7]
Він отримав медаль Італійського географічного товариства і був відзначений як лицар першого ступеня ордена Святого Олафа, лицар італійського ордена Корони та офіцер ордена Академічних пальм у Франції.[3]
Смерть
Під час окупації Норвегії нацистською Німеччиною Рамма кілька разів заарештовували. З червня по липень 1940 року він утримувався у Меллергаті 19. Потім його заарештували у вересні 1941 року після молочного страйку разом з колегою Олафом Джерльовом. Його ув'язнили в концтаборі Гріні та фортеці Акерсхус, перш ніж перевезти до Німеччини. У жовтні 1941 р. його перевели до Фульсбюттеля (Гамбург). Після хвороби він отримав дозвіл повернутися додому в листопаді 1943 року, але помер у Данії на зворотній дорозі.[8][9]
Посилання
- ↑ а б в г Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ Hvem er hvem? (1930) — 2 — 1930. — С. 342.
- ↑ а б в Steenstrup, Bjørn, ред. (1930). Ramm, Fredrik. Hvem er hvem? (Norwegian) . Oslo: Aschehoug. с. 342. Процитовано 27 листопада 2012.
- ↑ а б Ramm. Store norske leksikon (Norwegian) . Процитовано 27 листопада 2012.
- ↑ Fredrik Ramm. Norsk polarhistorie (Norwegian) . Архів оригіналу за 30 жовтня 2018. Процитовано 28 січня 2020.
- ↑ Stai, Arne (1954). Norsk kultur- og moraldebatt i 1930-årene (Norwegian) . Oslo: Gyldendal. с. 95.
- ↑ Sævik, Tore Hjalmar (18 червня 2013). De ville vekke overklassen. Dagen (Norwegian) . с. 18—19.
- ↑ Крістіан Оттосен, ред. (1995). Nordmenn i fangenskap 1940–1945 (Norwegian) (вид. 1st). Oslo: Universitetsforlaget. с. 527. ISBN 82-15-00288-9.
- ↑ Fredrik Ramm. Store norske leksikon (Norwegian) . Процитовано 30 квітня 2014.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).