Франьо Рачкий

Франьо Рачкий
Народився	25 листопада 1828[1][2]  Фужине, Хорватія[3][1]
Помер	13 лютого 1894[1][2] (65 років)  Загреб, Королівство Хорватія і Славонія, Транслейтанія, Австро-Угорщина[3][1]
Поховання	Мирогойське кладовище
Країна	Австрійська імперія Австро-Угорщина
Діяльність	католицький священник, історик, політик
Alma mater	Віденський університет
Знання мов	хорватська[4][5]
Членство	Сербська академія наук і мистецтв, Сербське вчене товариствоd, Петербурзька академія наук, Хорватська академія наук і мистецтв і Російська академія наук
Конфесія	католицька церква
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Франьо Рачкий (хорв. Franjo Rački; 25 листопада 1828, Фужине — 13 лютого 1894, Загреб) — хорватський історик і політичний діяч.

Закінчив Віденський університет. До 1852 року вивчав у Відні теологію. З 1852 року — священик. З 1861 року — один з лідерів Народної ліберальної партії, з 1880 року — Незалежної народної партії. Заклав основи хорватської археографії, видавши велику кількість документів з історії південних слов'ян. Був організатором і президентом (1867—1886) Югославської академії наук і мистецтв у Загребі.

Роботи Рачкого присвячені головним чином хорватській державі 9—11 століття, боротьбі південних слов'ян за незалежність у 11—15 століттях, історії богомильства, хорватського державного права, російській літературі та історіографії.

• Флоринский Т. Д., Жизнь и труды Фр. Рачкого, К., 1895.

• Рачкий Франьо // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 421.
• Франьо Рачки // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)