Франьо Бучар
| Франьо Бучар | |
|---|---|
 | |
| Народився | 25 листопада 1866[1][2]  Загреб, Хорватське королівство |
| Помер | 26 грудня 1946[1][2] (80 років) Загреб, Соціалістична Республіка Хорватія, ФНРЮ |
| Поховання | Мирогойське кладовище[3] |
| Країна | Австро-Угорщина Югославія |
| Діяльність | письменник, історик літератури, активіст, спортивний педагог |
| Членство | МОК |
 Франьо Бучар у Вікісховищі | |
Франьо Бучар (25 листопада 1866, Загреб — 26 грудня 1946, там само) — хорватський літературознавець і популяризатор спорту. Писав про скандинавські літератури, зокрема про наукову діяльність А. Єнсена.
В загребському часописі «Savremenik» (1917, № 88-90) за підписом Dr. B. опублікував про Тараса Шевченка статтю «Український герой», у якій широко викладено і прокоментовано працю А. Єнсена «Тарас Шевченко» (німецькою мовою, Відень, 1916).
До 125-річчя від дня народження Тараса Шевченка в газеті «Obzor» (1939, № 86) виступив зі статтею «Тарас Шевченко — найбільший український поет».
Примітки
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Hrvatski biografski leksikon — 1983.
- ↑ https://www.gradskagroblja.hr/trazilica-pokojnika/15
Джерела
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).