YaChudo

Франц Лахнер

Переглядів: 1. Оновлено 10.11.2026.

Франц Лахнер
нім. Franz Lachner
Зображення
Основна інформація
Дата народження2 квітня 1803
Місце народженняРайн, Баварське королівство
Дата смерті20 січня 1890 (86 років)
Місце смертіМюнхен
ПохованняСтарий південний цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1822—1874
ГромадянствоНімеччина Німеччина
Професіякомпозитор, диригент, педагог
ВчителіСимон Зехтер і Maximilian Stadlerd Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніSophie Dietzd[1], Енгельберт Гумпердінк, Юлій Гейd і Heinrich Vogld Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментиорган Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанриопера і симфонія Редагувати інформацію у Вікіданих
КолективиБаварська державна опера
ЧленствоAGV Münchend Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладБаварська державна опера Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві»

почесний громадянин Мюнхенаd

БатькоAnton Lachnerd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриIgnaz Lachnerd[3], Vinzenz Lachnerd[3], Theodor Lachnerd[3] і Thekla Lachnerd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Франц Пауль Лахнер (нім. Franz Paul Lachner, 2 квітня 1803 — 20 січня 1890) — німецький композитор і капельмейстер.

Біографія

З 7-річного віку навчався музиці у свого батька, церковного органіста; у 1810—1816 роках навчався в гімназіях Нойбурга і Мюнхена. З 1822 року працював учителем музики в Мюнхені. В 1823—1827 роках служив органістом протестантської церкви у Відні. З 1827 року — віце-капельмейстер, з 1829-го — перший капельмейстер віденського Кернтнертор-театру. Живучи у Відні, товаришував з Ф. Шубертом, зустрічався з Бетховеном, Зехтером.[4]. У 1834—1836 роках — придворний капельмейстер в Мангаймі.

З 1836 року жив у Мюнхені. У 1836—1867 роках — головний диригент Баварської опери; диригував також концертами в Академії музики і придворній капелі.

Очолював музичні фестивалі в Мюнхені (1855, 1863), Зальцбурзі (1855), Ахені (1861—1870). У 1868 році пішов у відставку.

Серед його учнів — композитори Лео Грілль, Іржі Геролд, Йозеф Райнбергер, Франц Вюлнер і багато інших.

Роботи

Бюст Лахнера на Старому Південному кладовищі у Мюнхені.

Франц Лахнер є автором більш ніж 200 творів. В оркестрових творах він виявив себе майстром контрапункту. У симфонічній та камерній музиці вважається послідовником Баха, Генделя, Шуберта.[5][6]. Один із засновників жанру оркестрової сюїти[7].

У 1854 році поклав на музику розмовні діалоги в опері Луїджі Керубіні «Медея», що додало їй більшої єдності та сили.[8].

Вибрані твори

Опери

  • «Порука» (Die Bürgschaft; 1828, Будапешт)
  • «Алідіа» (Alidia; 1839, Мюнхен)
  • «Катаріна Корнаро» (Catarina Cornaro; 1841, Мюнхен)
  • «Бенвенуто Челліні» (Benvenuto Cellini; 1849, Мюнхен)

Для хору

  • дві ораторії
  • реквієм
  • меси

Симфонічна музика

  • сім симфоній (1828, 1833, 1834, 1834, 1837, 1839, 1851)
  • «Sinfonia passionata» (1835)
  • вісім сюїт (1861, 1862, 1864, 1865, 1868, 1871, 1881, 1874)
  • увертюри

Камерна музика

  • сім струнних квартетів (1843, 1843, 1843, 1849, 1849, 1850, ?)
Для органа
  • сонати
  • фуги
Для фортепіано
  • п'єси
  • сонати (у тому числі для фортепіано в 4 руки)
  • скерцо

Концерти

  • два — для арфи з оркестром (1828, 1833)
  • для флейти з оркестром (1832).

Нагороди та визнання

  • Орден Максиміліана «За досягнення в науці і мистецтві» (1853)
  • почесний доктор філософії Мюнхенського університету (1863)
  • почесний громадянин Мюнхена

Примітки

  1. ↑ Г. Риман Диц // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 472–473.
  2. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118725815 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б в Г. Риман Лахнер // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 739–740.
  4. ↑ Лахнер Франц. Электронная библиотека «Люди и Книги». Процитовано 12 лютого 2014.
  5. ↑ Яковлев М. М.
  6. ↑ Музыка // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  7. ↑ Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  8. ↑ Маркези Г. Опера Керубини «Медея». Belcanto.ru. Процитовано 12 лютого 2014.
Це незавершена стаття про музиканта або музикантку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).